Кейс золотий вік15

Ті, хто був в Ашгабаді (Туркменістан) до золотого періоду – Altyn Asyr (зараз це дуже популярне словосполучення), згадують, що колись він виглядав як провінціальне запилене містечко. Але зараз це місто біля підніжжя Копетдагу зовсім інше.

Воно зовсім не схоже ні на Бішкек, ні на Ташкент.

Вся Центральна Азія після розпаду Радянського Союзу плила за течією. Туркменістан же пішов своїм шляхом. Далеко не останню роль у виборі особистого шляху зіграли найбагатші газові родовища. За покладами газу Туркменістан займає третє місце у світі. Крім того, країна багата нафтою і бавовною. Спочатку у тій же Москві поблажливо сміялися: золотих пам’ятників понаставили. А потім ті, хто приїхав, ахнули: а зараз тут економічне піднесення, а тут майже соціальна держава.

За даними опублікованої у минулому році доповіді Комісії ООН по Європі, у 2003 р. Туркменістан став лідером економічного росту на всьому материку – показник країни склав 17%.

Дивлячись на сьогоднішні туркменські цінові реалії, можна подумати про майже еру комунізму в окремо взятій країні. Проїзд у місцевому автобусі в Ашгабаді коштує 50 манатів, при тому, що один долар США дорівнює 24000 манатів. Для пільговиків проїзд безкоштовний. Газ, світло, вода – безкоштовно, і до того же не тільки для пільговиків, а для всіх громадян країни. А квартплата мізерна. Для тих, кому взагалі пільг не належиться, вона приблизно складає 7 дол. США в рік.

Ветеран Великої Вітчизняної Війни Реджеп Кличев, який був два роки тому у Москві на святі Перемоги, розповідає, що порівняв свою пенсію з пенсіями учасників ВОВ, що живуть в інших країнах колишнього СРСР. Виявляється, його пенсія значно більша.

“Я отримую пенсію 2 400 000 манатів, - говорить Кличев. – І можу при цьому купити в місяць на них 2 400 буханок хліба. В мене безкоштовне світло, газ, вода, квартира, транспорт. Щорічна безкоштовна путівка до санаторію (22 дні там у нас коштують 3 100 000 манатів). Вставити зуби, і взагалі будь-яка операція і ліки, ветеранам ВОВ – безкоштовно. Стакан газованої води нас коштує 1 000 манатів, а літр 92-го бензину – 300, 95-го – 400. Коробка сірників – 500”.

Гарно повечеряти в ашгабадському кафе можна всього за 5 доларів. За півтора – годину кататися на таксі. Правда, у всьому Туркменістані, як колись у СРСР, немає пунктів обміну валюти. “Зелень” на манати обмінюють на Російському базарі за комерційним курсом: долар там у 4-5 разів дорожчий від офіційної вартості. Інвалюту, між іншим, приймають до оплати майже всюди – в магазинах, готелях, ресторанах, - хоча це офіційно і заборонено.

Запитання:

1. У чому полягають відчутні економічні успіхи Туркменістану, і завдяки чому Туркменістан їх досягнув?

2. Визначте крос-курс маната і української гривні, маната і російського рубля.

3. Визначте реальний курс маната і гривні, якщо в якості орієнтира рівня цін беремо хліб (сірники, 95-й бензин, 92-й бензин, вартість газованої води, проїзд у міському транспорті, квартплата, вартість путівки в санаторій).

4. Чи відбувається паралельний обіг у Турменістані, і якщо так, то в якому вигляді?

5. Так чому Ніязову ставлять золоті пам’ятники?

6. Визначити курс гривні до манату на основі теорії абсолютного паритету купівельної спроможності (див. наступний розділ).