Кейс Хто більше9

Дві компанії стільникового зв’язку, що претендують на звання третього національного оператора, мають наміри протягом двох років вкласти 1,2 млрд.дол. США у розвиток своїх мереж. Порушник спокою лідерів компанія Астеліт оголосила про наміри інвестувати 700 млн.дол. у просування своєї торгової марки Lіfe:). У той же час російський гігант ВимпелКом¹⁰ готовий викласти 500 млн.дол. лише на першому етапі реалізації своїх пан-українських амбіцій.

За словами головного виконавчого директора Астеліта Ахмета Танйу, його компанії вже вдалося охопити своєю мережею 100 найкрупніших міст, 9000 населених пунктів і головні автомагістралі країни. Розширення мережі Lіfe:) тільки у цьому році обійшлося компанії в 310 млн.дол.

Значні вкладення і агресивна маркетингова стратегія допомогли Астеліту за короткий термін залучити понад 1 млн. абонентів.

Однак вже до кінця 2007 року «дітище» турецького оператора мобільного зв’язку Turcell і донецького міліардера Ріната Ахметова планує інвестувати ще майже 700 млн.дол. За прогнозами Астеліта, ці кошти дадуть можливість компанії досягнути загальнонаціонального покриття до середини 2006 року.

Голосні заяви Танйу не засмутили ветерана російського стільникового зв’язку компанію ВимпелКом. Через декілька днів після завершення угоди з купівлі напівживого оператора мобільного зв’язку Wellcom за 31 млн.дол., росіяни оголосили план захоплення 10-15% процентів українського ринку протягом двох-трьох років (вони купили українського мобільного оператора “Українські радіосистеми” (торгові марки Wellcom, MOBІ, і prіvat:mobіle за 231,3 млн.дол.). За підрахунками керівників компанії такий білцкріг буде коштувати ВимпелКому 500 млн.дол. і додатково поповнить списки його клієнтів на 50 млн. чоловік. На даний час послугами оператора Wellcom зрівняється з мережею найкрупніших операторів в Україні вже до кінця 2006 року. Допомогти компанії повинен і запуск популярного у Росії бренда Білайн, також запланований на наступний (2006) рік.

Якщо ВимпелКом і Астеліт реалізують свої амбіції, то ринкові частки провідних операторів - Київстар і UMC – зменшаться до 35% у кожного.

Новий голова правління «Українських радіосистем» Сергій Миронов, який раніше очолював «Вымпелком-Поволжье», прогнозує, що вже до кінця 2006 року компанія вийде на окупність. При цьому він же погоджується, що спочатку компанія орієнтуватиметься на малоприбуткових абонентів, яких влаштовує невисока якість зв’язку, і обіцяє перші подібні цінові пропозиції вже до нового року. На присвяченій угоді прес-конференції, відповідаючи на запитання одного з журналістів про цінову політику, Олександр Ізосімов прохопився: «Ну, не тільки демпінг»... Тобто цінова агресія очікується. І вже наприкінці року, у різдвяний пік продажів.

Чи можна забезпечити дохідність компанії в цілому за низької дохідності абонентів, малої їхньої кількості і вкладень 700 млн. дол. протягом року? Якщо середній щомісячний обсяг інвестицій становитиме 41,6 млн. дол. (500 млн. за 12 місяців), а кількість абонентів під кінець року досягне 4 млн., то для роботи компанії «в нуль» необхідно, щоб середній клієнт наговорював на 10,5 дол. Це відповідає середньому по українському мобільному ринку показнику ARPU на сьогодні. Однак у міру наближення до насичення цей показник знижуватиметься. Для небалакучих абонентів великих операторів він становить сьогодні 6—7 дол., отже, росіянам потрібно орієнтуватися на 5—6 дол. Тоді навіть за супероптимістичного прогнозу стабільні 6 млн. абонентів приноситимуть на рік 432 млн. дол. Згадаймо про цифру 100 дол. інвестицій на абонента. За «індійського» прогнозу (ARPU — три долари) абонент окупатиметься 30(!) років.

Окрім негативних тенденцій на українському мобільному ринку, пов’язаних із наближенням його насичення, не можна не відзначити й такий чинник ризику для «новачка», як конфлікт його акціонерів — російського «Альфа-Телекома» і норвезького Telenor (32 і 20% відповідно). Нагадаємо двома словами: Telenor виступав проти купівлі «УРС». Формально — через завищену ціну компанії, реально — через те, що норвежці контролюють іншого українського мобільного оператора, «Київстар», і не бажають зниження його ринкової частки через зростання конкуренції. Щоправда, іншим акціонером «Київстару» є той же «Альфа-Телеком», котрий, у свою чергу, зацікавлений у контролі «Вымпелкома» над українським оператором із метою збільшення дохідності російської компанії. Варіант приєднання «Київстару» до «Билайна» також не підтримувався Telenor: в об’єднаній компанії норвежці не мали б контролю. Угоду щодо придбання «УРС» не схвалила рада директорів «Вымпелкома», однак затвердили загальні збори акціонерів 22 червня. Котрі заодно й переобрали раду директорів. Telenor із цим рішенням так і не погодився.

Натомість «Альфа» поставила Telenor перед фактом, і «Вымпелком» купив «УРС». Норвежці спочатку оголосили про можливе блокування операційної діяльності «Вымпелкома» в Україні на рівні ради директорів, а отже й рішень про інвестиції в Україну. Минулого тижня Telenor перейшов до артпідготовки: опротестував у Нью-йоркському суді призначення ради директорів «Вымпелкома». Позитивне рішення за позовом дасть можливість норвежцям переобрати раду директорів, збільшити вплив у російському мобільному операторі, а вже потім заважати розвитку «Вымпелкома» в Україні. Хай там як, на це піде час, протягом якого «Вымпелком» цілком може закріпитися в країні.

Втім, у «Альфы» в цьому конфлікті залишається ще один козир. Будучи міноритарним акціонером «Київстару», вона вже вдавалася до спроби домогтися в суді зміни менеджменту компанії, а також кілька разів блокувала збори акціонерів. Позови «Альфы» українські суди не задовольнили, а операційна діяльність «Київстару», за інформацією його керівників, «не страждає» від непроведення зборів акціонерів. Однак це все до якогось часу.

Враховуючи досвід «альфівських» юристів, можна припустити, що за бажання вони цілком зможуть ускладнити роботу «Київстару» настільки, що це позначиться на якості обслуговування і викличе якщо не відтік абонентів, то різке уповільнення їхнього притоку. А тоді можна казати вже й не про 15-відсоткову частку ринку, а про захоплення його половини. Ця перспектива цілком може спонукати Telenor на «розмін», ідею якого активно проштовхує дехто з менеджерів «Альфы»: продаж росіянами норвежцям пакета в «Київстарі» (і конфлікт на українському ринку зникне, а виручені гроші якраз можна інвестувати в «УРС») і, можливо, викуп росіянами норвезької частки в «Вымпелкоме».