58

Львівський інститут менеджменту

Кафедра фундаментальних економічних та природничих дисциплін

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

до практичних занять з дисципліни «Міжнародні економічні відносини»

для студентів за напрямом підготовки

6.030601 “Менеджмент”

Затверджено

на засідання кафедри фундаментальних економічних

та природничих дисциплін

Протокол №1 від 28 серпня 2013р.

Зав. Каф._________доц.Даниленко н.Б.

ЛЬВІВ 2013

Методичні рекомендації до практичних занять студентів з дисципліни «Міжнародні економічні відносини». – Львів: ЛІМ, 2013. – 187 с.

Укладач: к.е.н., доц. Панкова Л.А.

Рецензент: к.е.н., доц. кафедри менеджменту та міжнародного підприємництва НУ “Львівська політехнікка” Босак Андрій Остапович

Схвалено методичною комісією

Львівського інституту менеджменту

Протокол від 29 серпня 2013 року № 1

ВСТУП

Трансформаційні процеси, що відбуваються в Україні, об’єктивно вимагають узгодження національної економічної політики зі світовими економічними процесами на базі використання тенденцій та закономірностей розвитку світового господарства і світової системи у цілому.

Курс “Міжнародні економічні відносини” розрахований на формування у студентів знань про закономірності взаємодії господарюючих суб’єктів різної державної належності у сфері міжнародного обміну товарами та послугами, руху факторів виробництва та фінансування і формування міжнародної економічної політики держав а також на розвиток умінь та навичок аналізу зовнішньоекономічної політики України у процесі інтеграції її у сучасні світогосподарські структури. Практичні заняття, які є однією з основних форм роботи студентів вищих закладів, дають змогу засвоїти закономірності функціонування та розвитку у міжнародному масштабі ринкової системи організації господарського життя; закономірності формування сукупного попиту та сукупної пропозиції на товари та фактори виробництва, які перебувають у міжнародному обігу; основні теорії міжнародної торгівлі, особливості їх застосування; особливості формування та функціонування міжнародної валютно - фінансової системи системи; міжнародні інтеграційні процеси та їх наслідки для України; інструменти аналізу та програмування відкритої національної економіки, особливо її реального, бюджетного та зовнішнього секторів, в умовах їх взаємодії з економікою інших країн; тенденції розвитку міжнародних фінансових ринків та фінансових механізмів, які обслуговують функціонування міжнародної економіки; інституційну структуру регулювання міжнародної економіки, принципи її формування, тенденції розвитку та шляхи вдосконалення;

Обговорення та осмислення питань курсу на практичних заняттях дозволяє використовувати отримані знання для аналізу закономірностей взаємодії національних економік, міжнародних економічних організацій у сфері міжнародної торгівлі, міжкраїнного переміщення факторів виробництва, фінансування та формування міжнародної економічної політики; аналізувати зовнішньоекономічну політику України; аналізувати проблеми та передбачати перспективи міжнародного бізнесу в Україні.емінарські заняття передбачають самостійну підготовку студентів до них, вироблення навичок добування істини.

Програма курсу “Міжнародні економічні відносини” у Львівському інституті менеджменту відводить на практичні заняття 36 годин.

Кожне з практичних занять побудоване за схемою: ключові поняття, контрольні запитання за темою; задачі; конкретні ситуації (кейси); питання для дискусії; тести та інші форми для перевірки засвоєння матеріалу. Поєднання теоретичних положень (ключові поняття) та практичних задач служить базою для підготовки до дискусії, а використання конкретних ситуацій (case –study method – CSM) – для детального обговорення основних проблем теорії та формування власної оцінки ситуації прийняття рішення.

Використання CSM є порівняно новим явищем у проведенні практичних занять в навчальних закладах України. Тому при застосуванні цього методу необхідно прийняти до уваги проради, розроблені у Гарвардській школі бізнесу:

1.Кожен студент повинен мати свій екземпляр кейсу.

2.Студенти повинні читати кожен кейс так, щоб швидко визначити найважливіші проблеми. Якщо кейс має великий обсяг, то доцільно дати можливість студентам ознайомитись з його змістом заздалегідь.

3.Детальний аналіз слід проводити щодо принципових ситуацій, тобто того, що є, а не того, що прагнемо мати. При проведенні аналізу необхідно розглянути історію виникнення ситуації, поставити “діагноз” ситуації, обгрунтувавши свій вибір, намітити план виконання своїх задумів щодо розвитку подій в конкретній ситуації, обговорити реальність втілення його у життя.

4.Необхідно, щоб студенти брали активну участь у дискусії, але викладач обов’язково повинен контролювати її хід, відповіді студентів.

5.Роль викладача у методі “кейс-стаді” - скерування студентів у потрібному напрямку (згідно з розробленим планом), а не домінування. Викладач має знати відповідь на кейс, але студенти повинні самі прийти до аналогічних відповідей. Якщо студенти “зайшли у глухий кут”, то викладач повинен підштовхнути їх до правильної відповіді.

6.Викладач та студенти повинні добре знати відправну точку, сам кейс, його деталі, а також теоретичний матеріал, щоб глибше зрозуміти ситуацію.

7.Викладач має знати чим розпочати та чим закінчити заняття.

8.Слід мати на увазі, що аналіз кейсу може призвести до декількох альтернативних рішень. У такому випадку слід розглянути умови, за яких одне з рішень буде найкращим.

9.При обговоренні можна допускати відхилення від проблеми, яка розглядається, але через деякий час дискусію слід скерувати у необхідному напрямку.

10.Важливе значення має використання дошки: усі відповіді та пропозиції студентів “за” і “проти“ необхідно записувати. Потім проаналізувати факти по черзі та підбити підсумок.

11.У підсумку викладач має висловлювати думку студентів, а не свою власну.