
- •6.030601 «Менеджмент і адміністрування»
- •Тема 10. Фінанси населення
- •1. Сутність фінансів населення, їх значення.
- •2. Фінансові ресурси населення та порядок їх використання.
- •3. Фінансовий портфель громадянина
- •4. Мотиви заощаджень та основні тенденції заощадження населення Україні.
- •Тема 11. Кредит у ринковій економіці
- •1. Кредит як форма суспільних відносин
- •7) Контрольна.
- •2. Ознаки кредиту у ринковій економіці
- •3. Форми та види кредиту.
- •4. Банківський кредит та його класифікація.
- •5. Суть процента та процентний ризик
- •Тема 12. Кредитні системи
- •1. Кредитні системи та їх основні види
- •2. Банківська система та її основні функції
- •3. Стійкість кредитної системи
- •Становлення та розвиток кредитної системи України
- •Тема 13. Валютні системи та міжнародні розрахунки
- •1.Сутність валюти та валютних відносин. Валютний ринок.
- •2. Валютні системи та валютна політика
- •3. Сутність та роль міжнародних фінансів
- •4. Міжнародний фінансовий ринок. Міжнародний кредит та його форми.
- •5. Еволюція світової валютної системи. Міжнародні міжнародно-фінансові та кредитні організації.
- •Тема 14. Фондовий ринок та фінансові інструменти
- •1. Особливості та роль фондового ринку.
- •2. Фінансові інститути ринку. Фінансові посередники.
- •Роль Національного банку України на ринку державних цінних паперів.
- •Тема 15. Державний кредит
- •1.Суть державного кредиту та його значення.
- •2. Форми та види державного кредиту.
- •3. Державні боргові цінні папери та їх види.
- •Поняття державного боргу та методи управління ним
- •Тема 16. Центральний банк та його роль в економіці
- •1. Центральні банки, їх походження та призначення.
- •2. Функції та операції центральних банків.
- •3. Грошово-кредитна політика центрального банку.
- •4. Національний банк України: його завдання, функції та історія розвитку.
- •Тема 17. Комерційні банки як основна ланка кредитної системи
- •Комерційні банки: суть, призначення і структура.
- •Характеристика банківських операцій
- •Особливості регулювання банківської діяльності в сучасних умовах.
- •Тема 18. Спеціалізовані кредитно-фінансові установи
- •1. Суть та призначення спеціалізованих кредитно-фінансових установ.
- •2. Страхові компанії: функції та основні операції.
- •3. Пенсійні фонди та їх організаційно-правові форми.
- •4. Інвестиційні компанії та їх види.
- •5. Міжбанківські об’єднання та їх роль у функціонування кредитних систем.
2. Банківська система та її основні функції
Банківська система – організаційна сукупність різних видів банків у їх взаємозв’язку, яка існує в тій чи іншій країні в цілком визначений історичний період.
Залежно від підпорядкованості банків, відповідно до діючого банківського законодавства розрізняють два основних типи побудови банківської системи: однорівневу та дворівневу.
Однорівнева банківська система передбачає горизонтальні зв’язки між банками, універсалізацію їх операцій та функцій. Усі банки, що діють у країні (включаючи й центральні банки), перебувають на одній ієрархічній сходинці, виконують аналогічні функції з кредитно-розрахункового обслуговування клієнтури.
Такий принцип побудови банківської системи характерний для економічно слабких країн, а також для країн з тоталітарним, адміністративно-командним режимом управління.
Дворівнева банківська система, яка характерна для країн з ринковою економікою, складається з двох рівнів.
Верхній рівень – центральні (емісійні) банки, які є банками в повному значенні цього слова лише для двох категорій клієнтів: банківських інститутів та урядових структур.
Нижній рівень – комерційні банки, клієнтами яких є підприємства, організації, населення.
Сьогодні в більшості країн світу функціонує дворівнева банківська система.
За такою системою відносини між банками будуються в двох площинах: по вертикалі і по горизонталі.
По вертикалі – це відносини підпорядкування між центральним банком, як керівним органом усієї банківської системи, і комерційними банками.
По горизонталі – це відносини рівноправного партнерства та конкуренції між комерційними банками.
Як відомо, в Україні з 1987 року почалася реформа банківської справи, яка завершилася ухваленням у березні 1991 року Закону України «Про банки і банківську діяльність». Згідно з цим Законом, в Україні було закладено основи класичної дворівневої банківської системи, яка включає:
Верхній рівень – Національний банк України як центральний банк країни, головний банківський інститут, який є емісійним центром держави і відповідає за управління всією грошово-кредитною системою.
Нижній рівень – мережа комерційних банків, які за умови здорової конкуренції покликані задовольнити населення країни і народне господарство щодо банківських послуг і створити для стабілізації та поступового піднесення національної економіки.
Центральним банкам, або банкам першого рівня, притаманні функції резервної системи:
1) емісія кредитних грошей і контроль за грошовим обігом у країні, кредитно-розрахункове обслуговування інших кредитних інститутів, тобто виконання ролі «банку банків»;
2) кредитно-розрахункове обслуговування держави;
3) реалізація грошово-кредитної політики і регулювання на цій основі економічних процесів.
Комерційні банки є багатофункціональними установами, що займаються практично всіма видами кредитних і фінансових операцій, пов'язаних з обслуговуванням господарської діяльності своїх клієнтів
Банківська система в умовах ринку функціонує на основі певних умов:
- рівноправність, свобода в раціональному господарюванні;
- можливість вибору клієнтом банку (достатня кількість банків);
- конкуренція в банківській справі;
- доступність інформації про банк;
- недопустимість втручання у банківську справу третіх осіб;
- налагодження зовнішньоекономічних зв’язків.
Необхідність існування банківської системи визначається двома групами причин:
1) потребою здійснення суспільного нагляду і регулювання банківської діяльності, узгодження комерційних інтересів окремих банків із загальносуспільними інтересами – забезпечення сталості грошей і стабільності роботи всіх банків;
2) необхідністю забезпечення збалансованості попиту і пропозиції на грошовому ринку і в кожному з його секторів. Банки при цьому повинні керуватися не тільки своїми комерційними інтересами, а й вимогами системи в цілому.
Функції банківської системи:
Трансформаційна функція – зумовлена посередницькою діяльністю банків. Мобілізуючи вільні грошові кошти одних суб’єктів ринку і передаючи їх іншим, банки мають можливість змінювати строки грошових капіталів, розміри і фінансові ризики.
Центральний банк здійснюють всі види трансформаційних процесів, але на міжбанківському рівні через механізм рефінансування (кредитування комерційних банків центральним) центральний банк трансформує ресурси грошового ринку і по строках, і по розмірах, і по ризиках, і в регіональному аспекті.
Функція створення грошей і регулювання грошової маси (емісійна) – полягає в тому, що банківська система оперативно змінює масу грошей в обігу, збільшуючи чи зменшуючи її відповідно до зміни попиту на гроші, тобто управління пропозицією грошей є ключовою функцією банківської системи. В її виконанні беруть участь всі ланки системи. Відомо, що комерційні банки зобов’язані зберігати свої вільні резерви в центральному банку і частково у вигляді готівки в своїх касах.
Характерною особливістю банківських резервів є те, що ці гроші не знаходяться в обігу і не входять до складу грошових агрегатів, тобто становлять грошову базу. При застосуванні такого інструменту грошово-кредитного регулювання, як норма обов’язкових резервів (при зменшенні) грошова база дає джерело для емісії.
Розпорядниками грошової маси є юридичні особи, а грошової бази – банки. Між банківськими резервами і грошовою масою в обігу існує зв’язок структурного характеру.
Приклад. Підприємство внесло у відділення банку 100 тис грн. у вигляді безготівкових грошей. Таким чином, в обігу агрегат М0 зменшиться на 100 тис грн., але зріс агрегат М1 на цю саму суму, загальна величина грошової маси не змінилась, а змінилася грошова база. Якщо банк внесе 100 тис грн. в НБУ, то на цю величину збільшиться його рахунок в НБУ і зменшиться залишок його каси. Отже загальна сума резерву не зміниться, а зміниться тільки структура.
Наявність внутрішнього зв’язку між банківськими резервами і масою грошей в обігу створює базу для впливу на масу грошей через регулювання банківських резервів.
Для цього вводиться норма обов’язкового резервування – це відношення суми обов’язкових резервів до суми банківських пасивів, які підлягають резервуванню, встановлюються у вигляді відсотків.
Стабілізаційна функція – (вона стосується як всієї банківської системи, так і всього грошового ринку) як посередник на грошовому ринку банки працюють переважно за рахунок чужих капіталів і їх діяльність є ризиковою з двох причин: стан економіки, стан кон’юнктури на грошовому ринку (об’єктивні причини); причини суб’єктивного характеру – поведінка вкладників суб’єктів господарювання, можлива загроза вилучення депозитів.
Крім того, банки здатні «виробляти гроші» через кредитні операції як найбільш доходний вид банківської діяльності і завжди існує загроза запропонувати грошей більше, ніж потрібно. Як посередники грошового ринку і завдяки масштабам своєї діяльності банки повинні диверсифікувати ризики, щоб пом’якшити їх для інвесторів.
Виконання банківською системою стабілізаційної функції проявляється у створенні ряду законів та інших нормативних актів та у створенні певного механізму державного контролю і нагляду за їх дотриманням.