142

ЛЬВІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ МЕНЕДЖМЕНТУ

Кафедра

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

з дисципліни

ФІНАНСИ, ГРОШІ ТА КРЕДИТ

(частина 2)

для студентів спеціальності

6.030601 «Менеджмент і адміністрування»

усіх форм навчання

Укладач: к.е.н. Андрусів Р. Р.

ЛЬВІВ – 2013

ЗМІСТ

Тема 10. Фінанси населення……….……………………………………….	3
Тема 11. Кредит у ринковій економіці………..…………………………..	21
Тема 12. Кредитні системи…………………………………………………	36
Тема 13. Валютні системи та міжнародні розрахунки…………………...	44
Тема 14. Фондовий ринок та фінансові інструменти……………………..	69
Тема 15. Державний кредит…………………..……………………………	79
Тема 16. Центральний банк та його роль в економіці…………………...	91
Тема 17. Комерційні банки як основна ланка кредитної системи…..……………………………………………………………………	101
Тема 18. Спеціалізовані кредитно-фінансові установи………………….	123

Тема 10. Фінанси населення

План

1. Сутність фінансів населення, їх значення.

2. Фінансові ресурси населення та порядок їх використання.

3. Фінансовий портфель громадянина.

4. Мотиви заощаджень та основні тенденції заощадження населення Україні.

1. Сутність фінансів населення, їх значення.

Домогосподарства с важливою складовою національної економіки, а фінанси домогосподарств є невід'ємною складовою фінансової системи. З одного боку, домогосподарства постачають фінансові ресурси на фінансовий ринок. Таке постачання реалізується, перш за все, через розміщення накопичених особистих коштів в ті чи інші фінансові інструменти (депозити, цінні папери тощо). З іншого боку, домогосподарства є основним споживачем фінансових ресурсів: при дефіциті власних коштів для здійснення своїх економічних проектів, вони вступають у фінансові відносини з посередниками фінансової системи (банками, кредитними спілками тощо).

Для розуміння сутності фінансів домогосподарств, важливо визначитись із категорією «домогосподарство». Під домогосподарством в економічній науці розуміють суб'єкт економічної діяльності, економічну одиницю, яка складається з однієї чи кількох осіб, об'єднаних потребою здійснення спільної господарської діяльності з метою задоволення власних споживчих потреб, а також постачання трудових, матеріальних, фінансових та інших ресурсів на відповідні ринки. Члени домогосподарства можуть бути родичами, але наявність сімейних зв'язків між ними не обов'язкова. Важливою ознакою є та, що членів домогосподарства поєднує спільне місце проживання, спільна житлова площа і спільні господарські потреби. В Україні, наприклад, лише близько 1 % домогосподарств формують особи, не пов'язані родинними зв'язками, тому можна сказати, що в сучасних економічних умовах поняття «домогосподарство» та «сім'я» є практично тотожними.

Фінанси домогосподарств — це регульовані у визначеному правовому полі за допомогою спеціальних методів, прийомів та інструментарію потоки коштів через мікрорівневу систему грошових фондів, які забезпечують функціонування і розвиток людей як фізичних осіб, їх економічну діяльність з метою придбання житла, підтримання здоров'я, здобуття освіти, отримання пенсії, забезпечення інших аспектів людської діяльності

Фінанси громадян – один із важливих елементів фінансової системи. Формування і використання фінансових ресурсів громадян безпосередньо пов'язане з розвитком інших елементів фінансової системи: державних фінансів, фінансів підприємств і установ, розвитком банківської системи, страхування та ін. Фінанси громадян відіграють в такій системі провідну роль, оскільки розвиток системи в цілому, як правило, підпорядкований забезпеченню інтересів громадян, їх груп і об'єднань. В економічній теорії з метою відображення діяльності окремих громадян та їх груп використовується термін «домогосподарство».

Домашнє господарство – це сукупність осіб, які ведуть спільне господарство (мають спільні витрати на утримання житла, харчування тощо), повністю або частково об'єднують і витрачають кошти. При цьому наявність родинних стосунків між такими особами не є обов'язковою. Діяльність домогосподарства передбачає формування доходів, а також здійснення витрат і використання наявних ресурсів. Фінанси домогосподарств зводяться до проведення операцій з фінансовими активами і зобов'язаннями, які здійснюються громадянами. Аналіз фінансової діяльності домогосподарства передбачає визначення структури їх доходів, обсягів та складу витрат.

Фінанси домогосподарств класифікуються за різними ознаками. За найпоширенішою схемою фінанси домогосподарств поділяються залежно від факторів і джерел доходів, У цьому разі розрізняють:

— оплату найманої праці;

— доходи від особистого підсобного господарства та промислів, а також від надання послуг;

— соціальні трансферти;

— доходи від тіньової та напівлегальної економіки.

Також поділяють фінанси домогосподарств за складом груп. У яких можливе формування загальних об'єднаних фінансових потоків (доходів, фондів, видатків). Наприклад:

— фінанси одинаків (неодружена молодь, холостяки, розведені, вдівці та ін.);

— фінанси родин, домогосподарств — часткових і повних (чоловік і жінка, їхні діти й батьки);

— фінанси укрупнених родин (основна родина, далекі родичі, утриманці, а також у зв'язку з появою забезпечених родин, хатньої робітниці, вихователі й ін.).

Фінанси домогосподарств характеризуються структурою видатків за їх соціальною значущістю:

— фінанси життєзабезпечення (підтримки життя, умов існування й відновлення працездатності);

— фінанси професійного й соціального розвитку й поновлення трудових ресурсів (утворення, підвищення культурного рівня, виховання й навчання дітей);

— фінанси поліпшення умов життя й середовища перебування (умов роботи, відпочинку, проживання);

— фінанси соціальних пріоритетів (добровільне або необхідне створення й підтримка адекватного соціального іміджу).

В усіх зазначених вище схемах структури фінансів домогосподарств можливе докладне знання їх загальних доходів.

За формами утворення фонди у фінансах домогосподарств можуть бути у такому вигляді:

— незафіксованому (без спеціальної концентрації й обмеження);

— фізично обмеженому (суми грошей, що зберігаються окремо);

— документально зафіксованому (рахунки, в тому числі цільові, цінні папери та ін.).

За цільовим призначенням і функціями фонди домогосподарств поділяються на:

— фонди життєзабезпечення (харчування, необхідний одяг, житло, ліки);

— фонди розвитку (навчання та ін.);

— фонди відновлення (відпочинок);

— фонди поліпшення середовища перебування (житло, дачі та ін.);

— фонди формування й підтримки іміджу (престижний одяг, коштовності тощо);

— резервні фонди (непередбачені випадки, обов'язкові платежі).

Видатки домашніх господарств. Сформовані доходами домогосподарств і згруповані у фондах ресурси використовуються під впливом внутрішніх мотивів і зовнішніх факторів, утворюючи видатки домогосподарств.

Видатки домогосподарств також значно диверсифіковані й розрізняються за низкою ознак. Наприклад, за роллю, яку вони відіграють у фінансах домогосподарств, вирізняють:

— споживчі (придбання товарів і послуг);

— виробничі (у звичайне або розширене відтворення особистого виробництва, промислів, творчості);

— інвестиційні (у кредитну систему або фондовий ринок). Велике значення має величина видатків, їхня структура та динаміка окремих статей.

У зв'язку з цим привертають увагу постійні та змінні за величиною видатки, фіксовані (постійні або умовно постійні), видатки, що зменшуються та знижуються. Розрізняють видатки і за такими ознаками:

— на життєзабезпечення (харчування, одяг, житло та ін.);

— на забезпечення простого відтворення в особистих господарствах (сировина, матеріали, ремонт устаткування);

— професійний розвиток (навчання, освіта);

— поліпшення умов життя (меблі, машини, дачі);

— захист від ризиків (страхування, технічний захист та ін.).

Можливо також виокремлення видатків періодичних, разових і випадкових, циклічних, сезонних або присвячених до конкретних дат, а також із урахуванням різних факторів як загального (клімат, природні умови, національні традиції, політичний устрій, економічний розвиток країни), так і особистого (вік, релігія, спосіб життя) характеру.

Отже, включення фінансів домогосподарств у фінансову систему дає змогу аналізувати процеси, що відбуваються в ній, комплексніше, а отже, й ефективніше.