
- •Львівський інститут менеджменту Кафедра фундаментальних економічних та природничих дисциплін «Міжнародні економічні відносини»
- •Навчально-методичний план
- •Тема 1. Структура міжнародної економіки
- •1.Міжнародна економіка як складова частина економічної теорії. Предмет та методологія міжнародної економіки.
- •2.Попит та пропозиція у міжнародній економіці.
- •3 Міжнародний поділ факторів виробництва.
- •4.Міжнародний ринок і міжнародний рух товарів.
- •6.Міжнародна економіка та її структура.
- •7. Платіжний баланс та макроекономічна рівновага
- •Тема 2. Теорії міжнародної торгівлі товарами та послугами.
- •1.Теорії міжнародної торгівлі: передумови та причини їх виникнення, їх призначення.
- •2.1. Меркантилістська та неомеркантилістська теорії.
- •2.2.Теорія абсолютних переваг.
- •2.3.Теорія порівняльних переваг.
- •2.4.Теорія розміру країни.
- •2..5.Теорія співвідношення факторів виробництва.
- •2.6.Теорія вирівнювання цін на фактори виробництва.
- •2.7.“Парадокс Леонтьєва” та його пояснення.
- •Альтернативні теорії міжнародної торгівлі: теорія життєвого циклу товару, теорія перетинаючогося попиту, теорія конкурентних переваг.
- •3.1.Теорія життєвого циклу товару
- •3.2.Теорія подібності країн або теорія перетинаючогося попиту.
- •3.3.Теорія конкурентних переваг
- •Тема 3. Міжнародна торгова політика.
- •1.Свобода торгівлі та протекціонізм. Роль держави у міжнародній торгівлі.
- •2.Інструменти торгової політики. Митні тарифи та мита. Специфічні випадки тарифної політики. Оптимальний тариф. Тарифна квота. Експортний тариф.
- •3.Аргументи за та проти тарифів.
- •4.Економічні наслідки введення тарифів.
- •5.Нетарифні методи регулювання міжнародної торгівлі: кількісні обмеження, приховані методи торгової політики, фінансові методи торгової політики.
- •6.Неекономічні методи регулювання.
- •Тема 4. Міжнародна торгівля послугами.
- •1.Міжнародні угоди у сфері послуг. Класифікація послуг.
- •2.Теорії торгівлі послугами.
- •3.Послуги міжнародного транспорту. Міжнародні поїздки.
- •4.Державне регулювання міжнародної торгівлі послугами: регулювання доступу на ринок; обмеження на використання національного режиму.
- •Тема 5. Міжнародний рух капіталу.
- •1.Суть та форми міжнародного руху капіталу.
- •2.Правило Вальраса.
- •4.Портфельні закордонні інвестиції: міжнародні позики та кредити.
- •5.Міжчасова торгівля.
- •6.Особливості сучасного міжнародного руху капіталу.
- •7.Стан та проблеми іноземного інвестування в Україні.
- •Тема 6. Міжнародна міграція робочої сили.
- •1.Суть, види, масштаби та напрямки міжнародної трудової міграції.
- •3.Державне регулювання міграції.
- •4.Україна у світових міграційних процесах.
- •Тема 7. Міжнародна передача технології.
- •1.Міжнародний рух технології. Модель технічного прогресу.
- •2.Динамічні моделі технологічних відмінностей: модель технологічного розриву, модель циклу життя товару.
- •3.Механізми міжнародної передачі технології.
- •4.Міжнародне технічне сприяння.
- •5.Державне регулювання передачі технології.
- •Тема 8. Міжнародна економічна інтеграція.
- •1.Становлення інтеграційних процесів: передумови та цілі інтеграції.
- •2.Типи інтеграційних об’єднань.
- •3.Сучасні інтеграційні угруповання країн. Західноєвропейська інтеграція.
- •4.Економічні наслідки інтеграції країн.
- •Тема 9. Міжнародна валютно-фінансова система. Міжнародні фінансові ринки .
- •1.Світова валютна система: поняття, основні елементи, етапи становлення.
- •2.Європейська валютна система.
- •3.Вартість валюти та валютний курс.
- •4.Міжнародний ринок валют.
- •5.Міжнародний ринок боргових зобов’язань.
- •6.Міжнародний ринок титулів власності.
- •7.Міжнародний ринок фінансових дериватів.
6.Міжнародна економіка та її структура.
У 2-й половині ХХ століття ринкова економіка перейшла у нову, вищу, ніж світове господарство, якість, стала міжнародною.
Ознаками міжнародної економіки є:
розвинута сфера міжнародного обміну товарами на базі міжнародної торгівлі;
розвинута сфера міжнародного руху факторів виробництва, перш за все у формах ввезення-вивезення капіталу, робочої сили і технології;
міжнародні форми виробництва на підприємствах, розміщених у декількох країнах, в першу чергу у рамках транснаціональних корпорацій (ТНК);
самостійна міжнародна фінансова сфера, не пов`язана з обслуговуваніям міжнародного руху товарів та руху факторів виробництва;
система міжнародних і наднаціональних, міждержавних і недержавних механізмів міжнародного регулювання з метою забезпечення збалансованості і стабільності економічного розвитку;
економічна політика держав, що виходять з принципів відкритої економіки.
Легко зауважити, що перша ознака є характерною для світового ринку; перша, друга та третя разом - для світового господарства, а всі вони разом узяті характеризують міжнародну економіку в цілому.
З вищенаведеного можна зробити висновок, що міжнародна економіка вивчає закономірності взаємодії господарських суб’єктів різних держав у міжнародному обміні товарами, русі факторів виробництва, фінансування і формування міжнародної економічної політики.
Існування міжнародної економіки проявляється через її конкретні форми та закономірності. Умовна структура міжнародної економіки може бути представлена схемою (рис 5.1) . У схемі можна виділити чотири рівні: базові поняття; державне регулювання; форми міжнародних економічних відносин; міжнародне регулювання і нагляд. На першому рівні закладуються концептуальні базові поняття, виходячи з того, що сучасна економіка за своєю суттю є міжнародною і базується на МПП та поділі факторів виробництва між країнами. Міжнародний поділ праці і його міжнародна кооперація стали основою виникнення світового ринку.
Розвиток світового ринку товарів обумовив інтенсифікацію міжнародного економічного обміну не лише товарами, а й переміщенням факторів виробництва, перш за все капіталу та робочої сили, що привело до виникнення світового господарства.
Важливе значення в міжнародній економіці має економічна політика держав, механізми регулювання економіки в цілому і її зовнішніх аспектів зокрема. Міжнародній економіці властивий прагматичний підхід у виборі теорії, моделей і інструментів економічної політики. Вона використовує досягнення різних шкіл економічної думки (неокласична школа, неокейнсіанська школа, школа раціональних очікувань). Теоретичні напрацювання привели до висновку про необхідність державного втручання в економіку і її регулювання в тих чи інших формах. Питання про ступінь державного втручання в економічний розвиток є актуальним і на даний час. Основними формами державного регулювання на мікрорівні є регулювання зовнішньої торгівлі та руху факторів виробництва, а на макрорівні - валютне і фінансове регулювання.
Міжнародна економіка проявляється у конкретних формах міжнародних економічних відносин, серед яких: міжнародна торгівля товарами та послугами; міжнародний рух факторів виробництва - капіталу, робочої сили, технології; міжнародна торгівля фінансовими інструментами - валютою, цінними паперами, дериватами, кредитами, міжнародні розрахунки.
Міжнародне регулювання і нагляд здійснюють міжнародні економічні і фінансові організації. Вони призвані спостерігати за світовим економічним розвитком, попереджувати дисбаланси та надавати країнам всебічну підтримку. Серед них - Міжнародний Валютний Фонд, Світовий банк, Організація Об’єднаних Націй тощо.
Взаємозв`язки у вищенаведеній схемі складні. Окремі форми МЕВ перетинаються і не бувають у чистому вигляді. Але ця схема дозволяє зрозуміти саму суть структури міжнародної економіки.
Функціонально міжнародна економіка поділяється на міжнародну мікроекономіку та міжнародну макроекономіку.
Міжнародна мікроекономіка - це частина теорії міжнародної економіки, що вивчає закономірності міждержавного руху конкретних товарів і факторів їх виробництва та ринкові характеристики - попит, пропозицію, ціну тощо.
Міжнародна макроекономіка - це частина теорії міжнародної економіки, що вивчає закономірності функціювання відкритих національних економік і світового господарства в цілому.