
- •Львівський інститут менеджменту Кафедра фундаментальних економічних та природничих дисциплін «Міжнародні економічні відносини»
- •Навчально-методичний план
- •Тема 1. Структура міжнародної економіки
- •1.Міжнародна економіка як складова частина економічної теорії. Предмет та методологія міжнародної економіки.
- •2.Попит та пропозиція у міжнародній економіці.
- •3 Міжнародний поділ факторів виробництва.
- •4.Міжнародний ринок і міжнародний рух товарів.
- •6.Міжнародна економіка та її структура.
- •7. Платіжний баланс та макроекономічна рівновага
- •Тема 2. Теорії міжнародної торгівлі товарами та послугами.
- •1.Теорії міжнародної торгівлі: передумови та причини їх виникнення, їх призначення.
- •2.1. Меркантилістська та неомеркантилістська теорії.
- •2.2.Теорія абсолютних переваг.
- •2.3.Теорія порівняльних переваг.
- •2.4.Теорія розміру країни.
- •2..5.Теорія співвідношення факторів виробництва.
- •2.6.Теорія вирівнювання цін на фактори виробництва.
- •2.7.“Парадокс Леонтьєва” та його пояснення.
- •Альтернативні теорії міжнародної торгівлі: теорія життєвого циклу товару, теорія перетинаючогося попиту, теорія конкурентних переваг.
- •3.1.Теорія життєвого циклу товару
- •3.2.Теорія подібності країн або теорія перетинаючогося попиту.
- •3.3.Теорія конкурентних переваг
- •Тема 3. Міжнародна торгова політика.
- •1.Свобода торгівлі та протекціонізм. Роль держави у міжнародній торгівлі.
- •2.Інструменти торгової політики. Митні тарифи та мита. Специфічні випадки тарифної політики. Оптимальний тариф. Тарифна квота. Експортний тариф.
- •3.Аргументи за та проти тарифів.
- •4.Економічні наслідки введення тарифів.
- •5.Нетарифні методи регулювання міжнародної торгівлі: кількісні обмеження, приховані методи торгової політики, фінансові методи торгової політики.
- •6.Неекономічні методи регулювання.
- •Тема 4. Міжнародна торгівля послугами.
- •1.Міжнародні угоди у сфері послуг. Класифікація послуг.
- •2.Теорії торгівлі послугами.
- •3.Послуги міжнародного транспорту. Міжнародні поїздки.
- •4.Державне регулювання міжнародної торгівлі послугами: регулювання доступу на ринок; обмеження на використання національного режиму.
- •Тема 5. Міжнародний рух капіталу.
- •1.Суть та форми міжнародного руху капіталу.
- •2.Правило Вальраса.
- •4.Портфельні закордонні інвестиції: міжнародні позики та кредити.
- •5.Міжчасова торгівля.
- •6.Особливості сучасного міжнародного руху капіталу.
- •7.Стан та проблеми іноземного інвестування в Україні.
- •Тема 6. Міжнародна міграція робочої сили.
- •1.Суть, види, масштаби та напрямки міжнародної трудової міграції.
- •3.Державне регулювання міграції.
- •4.Україна у світових міграційних процесах.
- •Тема 7. Міжнародна передача технології.
- •1.Міжнародний рух технології. Модель технічного прогресу.
- •2.Динамічні моделі технологічних відмінностей: модель технологічного розриву, модель циклу життя товару.
- •3.Механізми міжнародної передачі технології.
- •4.Міжнародне технічне сприяння.
- •5.Державне регулювання передачі технології.
- •Тема 8. Міжнародна економічна інтеграція.
- •1.Становлення інтеграційних процесів: передумови та цілі інтеграції.
- •2.Типи інтеграційних об’єднань.
- •3.Сучасні інтеграційні угруповання країн. Західноєвропейська інтеграція.
- •4.Економічні наслідки інтеграції країн.
- •Тема 9. Міжнародна валютно-фінансова система. Міжнародні фінансові ринки .
- •1.Світова валютна система: поняття, основні елементи, етапи становлення.
- •2.Європейська валютна система.
- •3.Вартість валюти та валютний курс.
- •4.Міжнародний ринок валют.
- •5.Міжнародний ринок боргових зобов’язань.
- •6.Міжнародний ринок титулів власності.
- •7.Міжнародний ринок фінансових дериватів.
6.Міжнародний ринок титулів власності.
Акції (equites, stocks, shares) – цінні папери, які підтверджують право їх власника на частку в капіталі компанії і які дають йому право голосувати на щорічних зборах акціонерів, вибирати директорів і отримувати у вигляді дивідендів частку від прибутку компанії.
Єврокомерційний папір (eurocommercial paper) - середньо- і короткострокові негарантовані розписки на пред’явника, які випущені в обіг із знижкою від оголошеної вартості і продаються за кордоном тих країн, які їх випустили.
Євронота (euronotes) – середньо- і короткострокові негарантовані розписки на пред’явника, які випущені в обіг із знижкою від оголошеної вартості.
Облігації (bonds) – спосіб позикового корпоративного і міждержавного фінансування шляхом продажу облігацій, які є цінними паперами з середнім строком погашення в 3 – 10 років, що видаються під заставу корпоративного або особистого майна:
бульдог-облігації (bulldog bonds) - облігації, які розміщують іноземні фірми у Великобританії;
матадори (matadors) - облігації, які розміщують іноземні фірми в Іспанії;
самурай-облігації (samurai bonds) - облігації, які розміщують іноземні фірми в Японії;
янкі-облігації (yankee bonds) – облігації, які розміщують іноземні фірми у США.
7.Міжнародний ринок фінансових дериватів.
Деривати (derivatives) – інструменти торгівлі фінансовим ризиком, ціни котрих прив’язані до іншого фінансового або реального активу:
фінансовий який продається поза біржами (over-the-counter, OTC) – інструменти торгівлі фінансовим ризиком, ціни котрих прив’язані до іншого фінансового або реального активу, питома вага їх поступово збільшується;
який продається на біржі (exchange-traded derivatives) – інструменти торгівлі фінансовим ризиком, ціни котрих прив’язані до іншого фінансового або реального активу, їх питома вага поступово зменшується.
Опціон (options) – контракт, який дає покупцю за певну плату право, яке не є обов’язковим, купити або продати на підставі стандартного контракту валюту в певний день за фіксованою ціною:
валютний (currency option) - контракт, який дає право покупцю, але не вимагає від нього зобов’язання купити або продати певну кількість валюти або індекс валюти за узгодженою ціною до настання певної дати;
на акції (equity option) - контракт, який дає право покупцю, але не вимагає від нього зобов’язання купити або продати певну кількість індивідуальних акцій, кошик акцій або індекс акцій за узгодженою ціною до настання певної дати;
процентний (interest option) – контракт на поставку або отримання певного процентного доходу на обумовлену суму в майбутньому на умовах опціону;
товарний (commodity option) – контракт, який дає право покупцю, але не вимагає від нього зобов’язання купити або продати певну кількість товару за узгодженою ціною до настання певної дати.
Процентний арбітраж:
захищений (covered interest arbitrage) - купівля валюти на ринку спот для здійснення інвестицій і одночасний форвардний продаж іноземної валюти для хеджування валютного ризику;
незахищений (uncovered interest arbitrage) – купівля валюти на ринку спот для здійснення інвестицій без використання механізму хеджування валютного ризику.
Прямі форварди (outright forward) – структурно близькі до угод спот угоди з обміну двома валютами на основі контрактів, що передбачають розрахунки більше двох робочих днів.
Своп (swaps) – угоди, які структурно близькі до угод спот; передбачають обмін певною кількістю двох валют і зворотній обмін такою ж кількістю валюти в узгоджену дату в майбутньому:
валютний (currency swaps) - обмін певною кількістю двох валют з однаковою чистою поточною вартістю з наступним зворотнім обміном ними за узгодженим курсом;
на акції (equity swaps) – обмін потенційним прибутком від інвестицій в акції на потенційний прибуток від інвестицій в інші акції або в неакціонерні активи, такі як процентна ставка по депозитах або цінні папери;
процентний (interest swaps) – обмін надходженнями процентів по номінальній інвестиції в одній валюті з процентною ставкою, яка розрахована з різними правилами;
товарний (commodity swaps) – обмін двома платежами за один товар, один з яких представляє його оплату за поточною ціною спот, а другий – узгоджену ціну на цей товар в майбутньому.
Угоди спот (spot transactions) – обмін двома валютами на основі простих стандартизованих контрактів з розрахунками по них протягом двох робочих днів.
Ф’ючерси (futures) – стандартизовані форвардні контракти на валюту, торгівля якими відбувається на біржах.
Хеджування (hedging) – компенсаційні дії, які здійснює покупець або продавець на валютному ринку, щоб убезпечити свій дохід у майбутньому від зміни валютного курсу.
8.Співпраця України з міжнародними фінансовими організаціями.
Іноземні кредити на середньо- і довгострокові терміни країни залучають для інвестування в економіку, а короткострокові - для зовнішньоторгівельних зв'язків. Крім того, іноземні кредити використовуються для покриття дефіцитів платіжних балансів, бюджетів, на здійснення структурних змін у перехідних економіках, подолання глибоких кризових явищ тощо.
Україна використовує позички міжнародних фінансових організацій - МВФ, СБ, МБРР, ЄБРР та кредити окремих держав і їх угрупувань.
Найбільше іноземних кредитів залучається в результаті співробітництва з МВФ. Надання позичок МВФ розпочалося у 1994 році і станом на початок жовтня 1999 року Україна отримала від МВФ 3,241 млрд дол. Кредити були виділені на економічну трансформацію та досягнення макроекономічної фінансової стабілізації в Україні. У 1999 році Україна використала 635 млрд дол. кредитів МВФ.
Другим за розмірами кредитів в Україну є МБРР. Станом на 1.03.99р. їх надано на суму 2,587 млрд дол., або 32,8% від усіх позичок МФО. З них понад 70% були спрямовані на покриття дефіциту платіжного балансу країни та державного бюджету.
Розширюється співробітництво між Україною та ЄБРР. Центральне місце серед кредитів цієї організації посідають позички на розвиток приватних малих і середніх підприємств. ЄБРР надає під погоджені проекти кредит, який становить значну частку їх вартості. Зокрема на розширення в Україні мережі Євробачення частка ЄБРР становить 48,5%, на реконструкцію аеропорту "Бориспіль" - 34,5%.
Започатковане останнім часом співробітництво України з МФК (інвестиційним банком Світового банку для країн, що розвиваються) переважно шляхом надання технічної допомоги приватним фірмам.
Покладається велика надія на активну кредитну діяльність в Україні ЧБТР - новоутвореної установи в регіональному об'єднанні ЧЕС, яка передбачає кредитування розвитку національних економік країн-членів через інвестиційні проекти.
Не залишаються поза увагою і кредити окремих держав та їх угрупувань. Це перш за все кредити держав - постачальниць енергоносіїв (зокрема Туркменістан і Росія) та кредити ЄС.
Залучення іноземних кредитів є нормальною світовою економічною практикою. Міжнародні фінансові організації надають кредити певного призначення, що випливає із принципів і мети їх діяльності та взаємних домовленостей між країнами. Добре, коли ці кредити використовуються для розвитку економіки країн або точно за призначенням. У іншому випадку це може призвести до втрати економічної (кредити потрібно повертати), національної, а, можливо, і політичної самостійності.