
- •Львівський інститут менеджменту Кафедра фундаментальних економічних та природничих дисциплін «Міжнародні економічні відносини»
- •Навчально-методичний план
- •Тема 1. Структура міжнародної економіки
- •1.Міжнародна економіка як складова частина економічної теорії. Предмет та методологія міжнародної економіки.
- •2.Попит та пропозиція у міжнародній економіці.
- •3 Міжнародний поділ факторів виробництва.
- •4.Міжнародний ринок і міжнародний рух товарів.
- •6.Міжнародна економіка та її структура.
- •7. Платіжний баланс та макроекономічна рівновага
- •Тема 2. Теорії міжнародної торгівлі товарами та послугами.
- •1.Теорії міжнародної торгівлі: передумови та причини їх виникнення, їх призначення.
- •2.1. Меркантилістська та неомеркантилістська теорії.
- •2.2.Теорія абсолютних переваг.
- •2.3.Теорія порівняльних переваг.
- •2.4.Теорія розміру країни.
- •2..5.Теорія співвідношення факторів виробництва.
- •2.6.Теорія вирівнювання цін на фактори виробництва.
- •2.7.“Парадокс Леонтьєва” та його пояснення.
- •Альтернативні теорії міжнародної торгівлі: теорія життєвого циклу товару, теорія перетинаючогося попиту, теорія конкурентних переваг.
- •3.1.Теорія життєвого циклу товару
- •3.2.Теорія подібності країн або теорія перетинаючогося попиту.
- •3.3.Теорія конкурентних переваг
- •Тема 3. Міжнародна торгова політика.
- •1.Свобода торгівлі та протекціонізм. Роль держави у міжнародній торгівлі.
- •2.Інструменти торгової політики. Митні тарифи та мита. Специфічні випадки тарифної політики. Оптимальний тариф. Тарифна квота. Експортний тариф.
- •3.Аргументи за та проти тарифів.
- •4.Економічні наслідки введення тарифів.
- •5.Нетарифні методи регулювання міжнародної торгівлі: кількісні обмеження, приховані методи торгової політики, фінансові методи торгової політики.
- •6.Неекономічні методи регулювання.
- •Тема 4. Міжнародна торгівля послугами.
- •1.Міжнародні угоди у сфері послуг. Класифікація послуг.
- •2.Теорії торгівлі послугами.
- •3.Послуги міжнародного транспорту. Міжнародні поїздки.
- •4.Державне регулювання міжнародної торгівлі послугами: регулювання доступу на ринок; обмеження на використання національного режиму.
- •Тема 5. Міжнародний рух капіталу.
- •1.Суть та форми міжнародного руху капіталу.
- •2.Правило Вальраса.
- •4.Портфельні закордонні інвестиції: міжнародні позики та кредити.
- •5.Міжчасова торгівля.
- •6.Особливості сучасного міжнародного руху капіталу.
- •7.Стан та проблеми іноземного інвестування в Україні.
- •Тема 6. Міжнародна міграція робочої сили.
- •1.Суть, види, масштаби та напрямки міжнародної трудової міграції.
- •3.Державне регулювання міграції.
- •4.Україна у світових міграційних процесах.
- •Тема 7. Міжнародна передача технології.
- •1.Міжнародний рух технології. Модель технічного прогресу.
- •2.Динамічні моделі технологічних відмінностей: модель технологічного розриву, модель циклу життя товару.
- •3.Механізми міжнародної передачі технології.
- •4.Міжнародне технічне сприяння.
- •5.Державне регулювання передачі технології.
- •Тема 8. Міжнародна економічна інтеграція.
- •1.Становлення інтеграційних процесів: передумови та цілі інтеграції.
- •2.Типи інтеграційних об’єднань.
- •3.Сучасні інтеграційні угруповання країн. Західноєвропейська інтеграція.
- •4.Економічні наслідки інтеграції країн.
- •Тема 9. Міжнародна валютно-фінансова система. Міжнародні фінансові ринки .
- •1.Світова валютна система: поняття, основні елементи, етапи становлення.
- •2.Європейська валютна система.
- •3.Вартість валюти та валютний курс.
- •4.Міжнародний ринок валют.
- •5.Міжнародний ринок боргових зобов’язань.
- •6.Міжнародний ринок титулів власності.
- •7.Міжнародний ринок фінансових дериватів.
6.Неекономічні методи регулювання.
Серед засобів регулювання міжнародної торгівлі є неекономічні (правові) інструменти, які детально вивчаються міжнародним правом.
Серед них:
-торгова угода - укладається між урядами країн і ратифікується парламентами; строк дії - 5-10 років і за рішенням сторін може переглядатись і продовжуватись;
-правовий режим - режим, який надається на території даної держави іноземним товарам, послугам, капіталу.
У практиці регулювання зовнішньоекономічної діяльності найчастіше використовуються такі режими та принципи:
1. Режим найбільшого сприяння (нації) (РНС). РНС - це не менш сприятливий режим, який надається державами одна одній у міжнародному договірному порядку у галузі торгівлі, мореплавства, правового стану громадян, мит тощо, ніж той, який наданий чи буде наданий кожною зі сторін, що домовляються, будь-якій третій стороні.
2. Принцип національного режиму - надання іноземним товарам, послугам, капіталу, юридичним та фізичним особам правового режиму, який однаковий або не менш сприятливий, ніж той, який застосовується до аналогічних вітчизняних товарів, послуг, капіталів, фізичних та юридичних осіб.
3. Принцип свободи транзиту Як транзит або транзитні перевезення прийнято розуміти проходження товарів (включаючи багаж), а також суден та трансп.засобів через територію сторони, що домовляється, яке при цьому є лише частиною повного шляху, який починається та закінчується за межами кордону сторони, що домовляється, через територію якої здійснюється рух вантажу. При цьому це проходження може супроводжуватись перевантаженням товару, складуванням, дробленням партій товарів та зміною видів транспорту.
Правовий зміст принципу свободи транзиту м.б. виражений у наступних основних тезах:
свобода транзиту має бути забезпечена по шляхах, які найбільш підходять для міжнародного транзиту;
на повинно робитись жодних відмінностей в залежності від прапора суден, місця проходження, відправлення, заходу, виходу або призначення, або я.-н. обставин, що стосуються власності на товари, судна або інші транспортні засоби;
транзитні перевезення не повинні підлягати я.-н. непотрібним затримкам або обмеженням, повинні бути звільнені від мит та від усіх транзитних та ін. зборів, встановлених відносно транзиту, за винятком зборів за перевезення товарів, або зборів, які за розміром аналогічні адміністративним витратам, викликаних транзитом, або вартості наданих послуг;
РНС надається відносно усіх зборів, правил та формальностей, пов’язаних із транзитом;
сторона через територію якої здійснюються транзитні перевезення, має право вимагати їх здійснення через відповідну вхідну митницю.
Значення принципу свободи транзиту полягає у забезпеченні завдяки йому стабільного доступу товарів до ринків будь-якої країни, незалежно від її географічного розташування, як в абсолютному сенсі, так і відносно країн-контрагентів. Цей принцип виражає принцип рівноправності у питаннях транспортного доступу товарів, забезпечуючи рівність усіх суб’єктів міжнародного торгового обігу.
4. Принцип транспарентності , або принцип гласності зовнішньоторгового (ЗТ) законодавства - забезпечення прозорості системи регулювання ЗТ. у широкому сенсі це означає доступність інформації про заходи з регулювання, їх ясність та однозначність і стосується як самих заходів, так і правил їх застосування.
Принцип гласності традиційно має на увазі застереження про нерозголошення конфіденційних відомостей, яке б утруднило застосування акту ЗТ законодавства, суперечило б суспільним інтересам або завдало б шкоди законним діловим інтересам окремих підприємств.
Поняття ЗТ законодавства містить у себе: закони, правила, судові рішення та адміністративні розпорядження загального характеру відносно класифікації або оцінки товарів для митних цілей або ставок податків, мит або ін.зборів, або вимог, обмежень або заборон імпорту або експорту, переказу платежів за них, або впливаючі на їх продаж розподіл, транспортування, страхування, зберігання на складах, огляд , виставлення на огляд, обробку, змішування або ін. використання; міждержавні та міжурядові угоди.
Основні елементи транспарентності:
доступність інформації про заходи державного регулювання;
застосування б.-я. заходів регулювання лише після публікації;
одноманітне застосування заходів регулювання;
можливість оскарження дій влад.
5. Принцип нотифікації - інформування про систему регулювання зацікавленими сторонами у рамках багатосторонніх угод, яке здійснюється, як правило, шляхом офіційного повідомлення органів, які здійснюють контроль за застосуванням багатосторонніх угод.
6. Принцип преференційного режиму. У 1964 р. на першій Конференції ООН з торгівлі та розвитку була висунута концепція створення Загальної системи преференцій (ЗСП) із метою сприяння економічного розвитку та індустріалізації країн, що розвиваються. У 1968р. ЗСП була офіційно схвалена в рамках ЮНКТАД та стала самостійним інструментом торгової політики ПРК.
Суть ЗСП полягає у наданні СРК переваг із доступу їх товарів на ринки ПРК. Основною формою преференцій є тарифні пільги, які фіксуються у вигляді понижених ставок імпортних.мит. Назва "загальна" пояснюється тим, що преференції практикуються практично усіма ПРК як однобічна поступка, а не як результат торгово-економічних переговорів.
Загальна система преференцій базується на принципі преференційності відношення до СРК, яке включає в себе сукупність звичайно-правових норм: право ПРК надати загальні взаємні та недискримінаційні преференції СРК; преференції відносно СРК не означають дискримінації відносно ПРК; надання особливих пільг не означає дискримінації решти СРК.