4. Правовий захист інтелектуальної власності в Японії

Розглянемо таку країну, як Японія. В 1993 році Закон Японії про охорону прав на корисні моделі (далі – Закон) був докорінно змінений. Вперше була прийнята система, яка не потребувала проведення експертизи заявки на відповідність критеріям охороноздатності для реєстрації прав як на корисні моделі для пристроїв, що мають короткий термін служби.

Дуже важливою особливістю нового Закону є те, що він може не в повній мірі відповідати положенням Угоди ТРІПС (Угода з торговельних аспектів прав інтелектуальної власності) і таким чином є більш гнучким на відміну від Патентного закону, який повинен відповідати всім положенням зазначеної угоди.

Відповідно до Закону строк дії прав на корисну модель в Японії складає шість років від дати подання заявки.

Хоча Закон не передбачає проведення експертизи заявки по суті, заявлене рішення повинно відповідати п'яти основним вимогам. Основна вимога – корисна модель повинна відноситися до форми чи конструкції виробу або до їх сполучення. Тому заявка на корисну модель, об’єктом якої є спосіб виготовлення матеріалу або сам матеріал, потребує відповідної переробки як щодо опису, так і щодо формули корисної моделі. Корисна модель не повинна суперечити принципам моралі, суспільним інтересам або охороні здоров'я, повинна стосуватись одного технічного рішення (вимога єдності корисної моделі), а також задовольняти формальним вимогам до документів заявки.

Відповідно до нового Закону заявка на корисну модель проходить експертизу тільки на відповідність дотримання зазначеним п'яти основним вимогам. Що стосується таких критеріїв охороноздатності, як новизна, винахідницький рівень тощо, то заявка не підлягає експертизі на відповідність цим критеріям. Така процедура розгляду заявки дозволяє Патентному відомству Японії реєструвати права на корисну модель в найкоротші терміни. Таким чином, найважливіший момент в реформі Закону - прийняття системи експертизи заявки, яка відрізняється від системи, що визначена Патентним законом.

Відповідно до нового Закону, навіть в тому випадку, якщо об’єкт корисної моделі, що заявляється, не відповідає такому критерію, як новизна або винахідницький рівень, йому, тим не менш, надається правова охорона.

Будь-яка особа може звернутися до генерального директора Патентного відомства Японії з клопотанням про отримання технічного висновку щодо охороноздатності заявленої корисної моделі або корисної моделі, права на яку вже зареєстровані. Після подання зазначеного клопотання експерт Патентного відомства Японії складає звіт, який містить технічний висновок про охороноспроможність корисної моделі, включаючи висновок щодо відповідності таким критеріям охороноздатності, як новизна та винахідницький рівень.

Що стосується оцінки заявленого рішення критерію новизна, то відповідно до Закону вона здійснюється так само, як це встановлено Патентним законом. Тим не менш, з метою більш швидкого представлення технічного висновку, новизна оцінюється тільки на основі відомого рівня техніки, що наведений в публікаціях.

Аналогічним чином критерій винахідницький рівень оцінюється тільки на основі відомого рівня техніки, що наведений в публікаціях. Однак вимоги до критерію винахідницький рівень, встановлені Законом, трохи нижчі за ті, які вимагаються відповідно до Патентного закону, однак на практиці вони майже однакові.

Оскільки автор корисної моделі, заявник або третя особа можуть отримати технічний висновок про охороноспроможність корисної моделі до реєстрації прав на неї, то вони можуть об'єктивно оцінити можливість набуття правової охорони на корисну модель.

Технічний висновок експерта про охороноспроможність корисної моделі може бути позитивним чи негативним.

Позитивний висновок означає, що корисна модель має вагомі підстави для можливості реєстрації прав на неї, тобто володіє високим рівнем ефективності. І навпаки, негативний висновок означає, що корисна модель не має вагомих підстав для набуття прав на неї, тобто володіє низьким рівнем ефективності. Жодний з цих висновків не є зобов'язуючим.

Важлива відмінна ознака системи, що розглядається - зв'язок між технічним висновком і здійсненням прав на корисну модель.

З метою запобігання зловживань правами на корисну модель, що можуть бути визнані недійсними, Закон забороняє власнику цих прав здійснювати їх до тих пір, поки він не отримає повідомлення у вигляді технічного висновку про охороноспроможність корисної моделі. Якщо власник прав на корисну модель виступить в суді проти порушника цих прав без попереднього обов'язкового попередження, він не виграє справу. Однак, власник прав на корисну модель може здійснити свої права навіть у тому випадку, якщо технічний висновок про охороноспроможність корисної моделі є негативним.

Також з метою запобігання зловживань в новий Закон введена ще одна гарантія. Правовласник несе відповідальність за відшкодування збитків, якщо реєстрація прав на корисну модель остаточно була визнана недійсною.

У випадку, якщо правовласник здійснив свої права на корисну модель і суд виніс остаточне та незаперечне рішення про недійсність реєстрації прав на корисну модель, він повинен відшкодувати будь-якій іншій стороні збитки, що були завдані при здійсненні ним своїх прав на корисну модель.

В дійсності, оскільки права на корисну модель реєструються без проведення експертизи заявки по суті, то щодо критеріїв охороноздатності новизна або винахідницький рівень система покладає на заявника відповідальність за проведення пошуку. Іншими словами, заявник або власник прав на корисну модель несе тягар доведення дійсності цих прав.

Інша важлива відмітна ознака нового Закону це зв'язок між відповідальністю за відшкодування збитку та звітом про технічний висновок щодо охороноздатності корисної моделі.

Вимога про відшкодування збитку не застосовується в тих випадках, коли права на корисну модель здійснюються на основі позитивного технічного висновку про охороноспроможність корисної моделі та власник прав проявив належну обережність при здійсненні своїх прав на корисну модель. Таким чином, якщо правовласник виконує обов'язок по проведенню пошуку у відношенні доказу охороноздатності корисної моделі до реєстрації прав на неї та отримав позитивний технічний висновок, він не приймає на себе відповідальність за відшкодування збитків порушнику, навіть в тому випадку, якщо реєстрація прав в кінці кінців визнається недійсною.

Як було зазначено вище, позитивний висновок в технічному висновку означає, що корисна модель має вагомі підстави для реєстрації прав на неї, а негативний висновок означає, що корисна модель не має вагомих підстав для реєстрації прав[7].

Також варто сказати про те, що в Японії було прийнято закон про інтернет -піратство. Згідно новому національному законодавству, користувачі, які скачували піратські файли можуть позбутися свободи на строк до двох років і виплатити штраф до 2 млн. єн (25 700 доларів). Такий закон є жорстким рішенням для захисту авторських прав, але не прийнятним для звичайних користувачів[11].

СРС. 1. Порівняльний аналіз реалізації законів про інтелектуальну власність в Україні, США та Японії

2. Основні символи на товарних знаках і їх зміст.

Лекція складена к.е.н., доц. Нікіфоровою Л.О.