Інструкційна карта «прорізна гладь»

№ п/п	Назва операції	Технічні умови виконання	Графічне зображення
1	2	3	4
1	Нанесення контуру малюнка	Нанесення на тканину контуру малюнка
2	Закріплення робочої нитки.	Закріпити робочу нитку петлею
1	2	3	4
3	Обробка контуру дірочки з розрізом у центрі	1. Обшити контур швом «уперед голкою» 2. Всередині зробити ножицями розріз навхрест 3. Обшити гладдєвим валиком
4	Обробка калачика	Обшити зовнішній і внутрішній контури швом «уперед голкою». Всередині зробити ножицями розріз навхрест Обшити гладдєвим валиком
5	Обробка листочків	Листочки обробити аналогічно калачику
6	Обробка контурів суміжних дірочок	1.Обшити контур швом «уперед голкою». 2.Виколкою проколоти дірочки 3.Обшити гладдєвим валиком
7	Загальний вигляд узору вишитого прорізною гладдю

Практичні рекомендації

Біла гладь:

• Сгібки гладі повинні лягати перпендикулярно до настилу;

• Якщо листок розділений навпіл, то спочатку треба вишити одну частину, а потім другу;

• Вишиваючи зубці (фестони), стібки треба класти перпендикулярно до краю виробу.

Прорізна гладь:

• Потрібно застосовувати тонкі міцні нитки і тону голку;

• Краї підігнутої тканини із вивороту слід обережно обрізати гострими ножицями;

• Контур під калачик треба обшити швом уперед голкою два-три рази.

ХІД РОБОТИ

Виконати на зразкові згідно з технологічними вимогами шви (10см. завдовжки кожний):

1. Біла гладь

2. Прорізна гладь

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ:

1. Які технологічні вимоги до виконання атласного шва?

2. Назвати відмінності між білою гладдю і прорізної? Послідовність їх виконання?

3. Якою кольоровою гамою виконують прорізну гладь.

4. Для якого регіону України характерна біла гладь?

лабораторна робіта №4-5

рУшникові шви: «кутики», «просо», «шахматка».

технологія виконання складних рушникових швів

МЕТА РОБОТИ: ознайомитися з простими та складними рушниковими швами, з способами виконання, призначенням, застосуванням.

НЕОБХІДНІ ПРИЛАДИ І МАТЕРІАЛИ: стенди, плакати, підручники, інструкційні картки, готові зразки.

ПОРЯДОК ОФОРМЛЕННЯ ЗВІТУ: уважно прочитати лабораторну роботу, законспектувати в зошит. Виконати практичну частину до теми.

ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

Рушникові шви

Ця техніка вишивання має ще назву «полтавський рушниковий шов». Особливістю техніки є те, що виконується вона на тканині, де попередньо нанесено малюнок, який потім зашивається. Подібною технікою вишивалися рушники. Велика колекція їх сьогодні зберігається в Полтавському краєзнавчому музеї.

Власністю музею Панаса Мирного (м. Полтава) є рушник з посагу матері Тетяни Іванівни Рудченко. Вік рушника – більше 150 років.

Рушниковими швами вишивають на Київщині, Полтавщині, Харківщині, Чернігівщині.

На Полтавщині рушникові шви виконують переважно червоними нитками, Чернігівщині та Київщині – червоними нитками з вкрапленням синього кольору.

Український рушник, як витвір народного декоративно-ужиткового мистецтва, є символом української ментальності, виразником однієї з найпрекрасніших морально-естетичних традицій нашого народу (фото 1).

Рушники Надії Несторівни Бабенко, члена Спілки художників України, лауреата Державної премії імені Т.Г. Шевченка – це українське вишивальне мистецтво. Вони захоплюють своєю красою й монументальністю. У творчому доробку решетилівської майстрині, ветерана Великої Вітчизняної війни, їх більше сотні. Вони надзвичайно красиві, особливі, це Берегині нашого життя (фото 2).

Як відмічає доктор мистецтвознавства Т.В. Кара-Васильєва, техніка рушникового шва в колишніх західних районах Полтавщини – в Черкаському Золотоніському (нині Черкаська обл.) змінюється в бік компактнішої композиції, часто вишиті стібки, що надають насиченості червоному кольору, сприяють великій масивності і щільності орнаментальних мотивів.

Саме такі рушники Олександри Теліженко демонструвалися у Черкаському художньому музеї (1996 р.)

Пропонуємо кілька зразків і техніку виконання рушникових швів, характерних для Полтавського регіону.

Фото 1. Рушник XIX ст.

Фото 2. Рушник "Дерево життя:' Автор Н.Н. Бабенко (Решетилівка)

Для виконання цих швів спочатку на тканині малюють контур узору і вишивають його стебловим швом. Далі узор заповнюють різноманітними рушниковими швами (пряма або коса гладь, качалочкова гладь, хрестик, кривулька, просо, штапівка та ін.).

Назва рушникових швів порозумівається тим. що в старовину і зараз такими швами виконують рослинні орнаменти на рушниках. Рушникові шви являють собою двосторонні нескладні рахункові шви.

Для вишивки підбирають візерунок з великими формами квітів, листів і бутонів (мал. 1).

Мал. 1. Підбір візерунка

Перебивають малюнок візерунка на тканину. Вишивку починають з того, що контур орнаменту (квітів, листів, стеблинок) вишивають стебловим швом. Потім всі елементи візерунка заповнюють різноманітними рушниковими швами.

Існує більше п'ятдесяти видів рушникових швів. Великі площини елементів орнаменту (квітів, листів) заповнюють рушниковими швами: шахматкою, кутиками, качалочками, а також різними їхніми комбінаціями. Шахматка (мал. 2. а) виконується гладдьовими квадратиками. Квадратики можуть бути різної величини: від 0,3 мм до 1 см. у залежності від величини заповнюваних елементів. Вишивають квадратики стібками через одну нитку тканини по діагоналі елементів орнаменту (мал. 2. б).

Мал. 2. Шов "шахматка"

Кутики (мал. 3) також виконують стійками через одну нитку тканини. Щоб утворити куточки, спочатку кожен стібок роблять на одну нитку тканини більше попереднього (мал. 3 а), а потім кожен стібок роблять на одну нитку коротше попереднього (мал. 3 б).

Мал.3. Виконання шва "кутики"

Кутики можна розташовувати по-різному (мал. 4).

Мал.4. Розміщення кутиків

Качалочки виконують полосочками гладі, стібками однакової висоти. Звичайно цей рушниковий шов комбінують з іншими швами (мал. 5).

Мал. 5. Шов "качалочка'"

Для дрібних елементів орнаменту (бутонів, листиків) використовують ажурні рушникові шви: просо, хрестики, кривульки, двосторонню штапівку і різні їхні комбінації.

Просо (мал. 7) виконують стібками на 3-6 ниток тканини. Шов вишивають з права наліво. Роблять стібок на 3-6 нитках тканини, пропускають 3-6 нитки і знову роблять стібок на 3-6 нитках (мал. 6, а). Виконавши один ряд тканину повертають так, щоб виконані стібки здавалися знизу, і другий ряд знову вишивають з права наліво через 3 чи 4 нитки тканини в шаховому порядку (мал. 6, б). Усі непарні ряди шва виконують як перший ряд, усі парні – як другий ряд.

Мал. 6. Послідовність виконання Мал. 7. Техніка "просо"

техніки "просо"

Елементи хрестика можна розташовувати по різному (мал. 8).

Мал. 8. Розташування техніки "хрестик''

Кривульки (мал. 10) являють собою зигзагоподібні лінії. Виконують кривульки з права наліво по діагоналі клітинки з 3x3 – 6x6 ниток тканини. Робочу нитку закріплюють петлею по діагоналі клітинки (мал. 9, а). Вколюють голку у верхню точку і виводять униз по діагоналі клітинки (див. мал. 9, б) так повторюють до кіпця ряду (мал. 9, в).

Потім повертають роботу і виконують пропущені стібки знову з права наліво (мал. 9в).

Мал. 9. Послідовність виконання Мал. 10. Техніка "кривульки",

техніки "кривульки"

Двостороння штапівка (мал. 11, а) виконується за принципом кривульки. Тільки стібки вишивають паралельно ниткам основи й піткання тканини по діагоналі елементів (мал. 11, б).

Мал. 11. Техніка "Штапівка"

Знаючи рушникові шви, описані вище, а також використовуючи нескладні елементи двосторонньої гладі, можна придумати цікаві комбінації (мал. 12) для заповнення різноманітних елементів рослинного орнаменту.

Мал. 12. Техніка "двостороння гладь"