
- •Лабораторний практикум
- •Передмова
- •Лабораторна робота № 1 оцінка ресурсів (запасів) нафти і газу об’ємним методом
- •1 Мета та завдання роботи
- •2 Основні теоретичні положення
- •2.2 Суть об’ємного методу та розрахункові формули
- •3 Підготовка до заняття
- •4 Опис конкретної геологічної ситуації (початкоВі дані)
- •5 Порядок проведення роботи (Послідовність аналізу конкретної ситуації)
- •6 Аналіз результатів і висновки
- •8 Контрольні запитання та завдання
- •Лабораторна робота №2 Експертна оцінка геологорозвідувального процесу
- •1 Мета та завдання роботи
- •2 Основні теоретичні положення
- •3 Підготовка до заняття
- •4 Порядок проведення роботи
- •6 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №3 Визначення проектних глибин буріння пошукових і розвідувальних свердловин
- •1 Мета та завдання роботи
- •2 Основні теоретичні положення
- •3 Підготовка до заняття
- •4 Опис конкретної геологічної ситуації
- •5 Порядок проведення роботи
- •7 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №4 вибір пунктів розмІщення пошукових свердловин на антикліналях з різними типами пасток
- •1 Мета та завдання роботи
- •2 Основні теоретичні положення
- •3 Підготовка до заняття
- •4 Опис конкретної геологічної ситуації ( початкоВі дані )
- •5 Порядок проведення роботи
- •7 Контрольні запитання та завдання
- •2 Основні теоретичні положення
- •3 Підготовка до заняття
- •4 Опис конкретної геологічної ситуації (початкоВі дані)
- •5 Порядок проведення роботи
- •7 Контрольні запитання та завдання
- •Лабораторна робота № 6 планування системи розміщення пошукових і розвідувальних свердловин на антиклінальних структурах простої будови
- •1 Мета та завдання роботи
- •2 Основні теоретичні положення
- •3 Підготовка до заняття
- •4 Опис конкретної геологічної ситуації (початкоВі дані )
- •5 Порядок проведення роботи
- •7 Контрольні запитання та завдання
- •Лабораторна робота №7 обґрунтування оптимальної системи розташування пошукових і розвідувальних свердловин на асиметричних антикліналях
- •1 Мета та завдання роботи
- •2 Основні теоретичні положення
- •3 Підготовка до заняття
- •4 Опис конкретної геологічної ситуації ( початкоВі дані )
- •Відомості про нафтогазоперспективну структуру (за варіантами) наведені в таблиці 4.1.
- •5 Порядок проведення роботи
- •7 Контрольні запитання та завдання
- •Лабораторна робота № 8 Аналіз стану геологічної вивченості нафтогазового покладу в порушеній структурі та вибір методики подальшої розвідки
- •1 Мета та завдання роботи
- •2 Основні теоретичні положення
- •3 Підготовка до заняття
- •4 Опис конкретної геологічної ситуації (початкоВі дані)
- •5 Порядок проведення роботи
- •7 Контрольні запитання та завдання
- •Лабораторна робота № 9 анАлІз стану геологічної вивченості нафтового покладу літологічно екранованого типу і план подальших робіт
- •1 Мета та завдання роботи
- •2 Основні теоретичні положення
- •3 Підготовка до заняття
- •4 Опис конкретної геологічної ситуації (початкоВі дані)
- •5 Порядок проведення роботи (Послідовність аналізу конкретної ситуації)
- •7 Контрольні запитання та завдання
- •2 Основні теоретичні положення
- •3 Підготовка до заняття
- •4 Опис конкретної геологічної ситуації ( початкоВі дані )
- •5 Порядок проведення роботи (Послідовність аналізу конкретної геологічної ситуації)
- •7 Контрольні запитання та завдання
- •Лабораторна робота №11 Складання геологічної частини гтн на буріння свердловини
- •1 Мета та завдання роботи
- •2 Основні теоретичні положення
- •3 Підготовка до заняття
- •4 Опис конкретної геологічної ситуації ( початкові дані )
- •5. Порядок проведення роботи
- •7 Контрольні запитання
- •Перелік рекомендованих джерел
5 Порядок проведення роботи (Послідовність аналізу конкретної ситуації)
Для виконання поставленого завдання рекомендується така послідовність проведення роботи:
5.1. Підготувати підрахунковий план нафтогазоносного об’єкта для чого:
а) перекопіювати на аркуш формату А4 структурну карту ВСГ антиклінальної складки, яку індивідуально видає викладач.
б) визначити висоту досліджуваної пастки hпаст як різницю між модулями абсолютних позначок найглибшої (Hгл) та найвищої (Hвис) точки структури за формулою
hпаст=|Hгл| – |Hвис| . (5.1)
Значення Hгл і Hвис визначаються з виразів:
, (5.2)
, (5.3)
де
– абсолютна позначка останньої замкнутої
ізогіпси, м; с–
переріз ізогіпс, м; Нскл
– абсолютна позначка склепінної (першої
замкнутої) ізогіпси, м.
в)
визначити
очікувану висоту покладу
в межах досліджуваної
пастки за формулою
, (5.4)
де
–
регіональний коефіцієнт заповнення
пастки; може бути обчислений із виразу
, (5.5)
де
– середнє значення висоти покладу на
сусідніх родовищах регіону;
– середнє значення висоти пастки на
сусідніх родовищах регіону.
г) розрахувати положення контуру нафто- або газоносності НВНК (ГВК) за формулою
НВНК (ГВК)=Нmin – hпокл (5.6)
і нанести його на структурну карту шляхом інтерполяції.
5.2. Підготувати вихідні дані для розрахунку на ПЕОМ площі нафто- або газоносності для чого:
а) довільно провести на структурній карті взаємно перпендикулярні осі Х і Y таким чином, щоб контур нафто- або газоносності знаходився в першому квадранті (рис. 5.1);
б) знайти значення (в мм) абсцис крайньої лівої (Хmin) і крайньої правої (Хmax) точок контуру нафто- або газоносності та записати їх на підрахунковому плані об’єкта;
в) поділити поле нафто- або газоносності на парне число смуг, провівши прямі паралельні до осі ординат з інтервалом
d = (Xmax – Xmin) / n, (5.7)
де n – парна кількість смуг.
Рис.5.1 – Зразок оформлення підрахункового плану
Оскільки контур нафто-(газо)носності зазвичай має криволінійну форму, то кількість смуг має бути вибрана так, щоб з достатнім наближенням можна було вважати ділянку між двома сусідніми точками за параболу.
Точки перетину прямих з контуром пронумерувати за годинниковою стрілкою, починаючи з крайньої лівої точки. Якщо прямі лінії перетинають контур більше як два рази, то слід вибрати іншу систему координат або розрахунки вести для кожного поля окремо, а результат просумувати;
г) виміряти (в мм) ординати всіх точок перетину прямих з контуром і записати їх в знаменнику дробу біля відповідної точки.
5.3. Визначити значення всіх інших підрахункових параметрів, застосовуючи при цьому метод аналогій і основні характеристики нафтових і газових покладів в регіоні, наведені в таблиці. При цьому пластовий тиск Рпл в газовому покладі можна визначити із співвідношення
, (5.8)
де
–
коефіцієнт аномальності пластового
тиску; Ргідр
– гідростатичний тиск (Па), який
визначається за формулою
,
(5.9)
де
–
густина пластової води, кг/м3;
g
= 9,8 м/с2
– прискорення
вільного падіння; hсер
– середня глибина залягання газового
покладу (м),
визначається із рівняння
hсер.=А + |Hсер| + 800, (5.10)
де А – абсолютна позначка рельєфу, м; Нсер– абсолютна позначка серединної частини нафтового покладу (знімається з структурної карти).
5.4. Підготувати вхідні дані для введення їх в ПЕОМ. Для цього на окремому аркуші скласти таблицю згідно з нижченаведеним зразком в таблиці 5.1.
5.5. Розрахувати на ПЕОМ початкові добувні запаси нафти за програмою ZAPNAF1, перспективні ресурси газу за програмою RESGAZ1 і одержати машинні роздруківки. Вказані програми знаходяться в папці ZAPAS на вінчестері ПЕОМ у комп'ютерних класах (ауд.5113, 5115 і 0435). Для роботи з програмами треба знайти в папці ZAPAS файл з назвою необхідної програми та розширенням .exe (наприклад, ZAPNAF1.exe) і запустити її. Всі програми працюють в діалоговому режимі, мають зрозумілу для користувача систему підказок і тому пояснення для роботи з програмами тут не наведені.
Таблиця 5.1 – Зразок підготовлених вихідних даних для підрахунку запасів і ресурсів нафти і газу за програмами ZAPNAF1(2), ZAPGAS1(2), RESNAF1 І RESGAZ1
Програмні запити |
Дані, що вводяться, та коментарі |
Прізвище |
Федоренко В. (до 20 символів) |
Площа (родовище) |
Дванадцята (до 20 символів) |
Об’єкт (пласт) |
Менілітова світа (до 20 символів) |
Категорія ресурсів |
С3 або D1, або D2, або D1+D2 (літери латинські) |
Категорія запасів |
А або В, або С1, або С2, або С1+С2, або В+С1+С2, або А+В (літери латинські) |
Масштабний коефіцієнт |
50 (кількість м в 1мм структурної карти) |
Кількість точок контуру |
16 |
Абсциси лівої та правої точок, мм |
12 97.5 |
Ординати точок Yі, мм |
17 30.5 38 42.5 48 51 48 34 26.5 21 17 14 |
Товщина пласта, м |
16.5 |
Коеф. відкритої пористості |
0.16 (в частках одиниці) |
Коеф.нафто(газо)насиченості |
0.82 (в частках одиниці) |
Об’ємний коефіцієнт нафти |
1.25 (тільки для нафти) |
Коеф. вилучення нафти |
0.38 (в частках одиниці тільки для нафти) |
Густина нафти, г/см3 |
0.86 (тільки для нафти) |
Пластовий тиск, МПа |
38.4 (тільки для газу) |
Температура, 0С |
75 (тільки для газу) |
Коеф. надстисловості газу |
0.97 (тільки для газу) |
Примітка. Для програм ZAPNAF2 і ZAPGAZ2 необхідно ще ввести значення (в метрах) радіуса дренажу для пробуреної свердловини (наприклад, 250).