- •Лабораторний практикум
- •Передмова
- •Лабораторна робота № 1 оцінка ресурсів (запасів) нафти і газу об’ємним методом
- •1 Мета та завдання роботи
- •2 Основні теоретичні положення
- •2.2 Суть об’ємного методу та розрахункові формули
- •3 Підготовка до заняття
- •4 Опис конкретної геологічної ситуації (початкоВі дані)
- •5 Порядок проведення роботи (Послідовність аналізу конкретної ситуації)
- •6 Аналіз результатів і висновки
- •8 Контрольні запитання та завдання
- •Лабораторна робота №2 Експертна оцінка геологорозвідувального процесу
- •1 Мета та завдання роботи
- •2 Основні теоретичні положення
- •3 Підготовка до заняття
- •4 Порядок проведення роботи
- •6 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №3 Визначення проектних глибин буріння пошукових і розвідувальних свердловин
- •1 Мета та завдання роботи
- •2 Основні теоретичні положення
- •3 Підготовка до заняття
- •4 Опис конкретної геологічної ситуації
- •5 Порядок проведення роботи
- •7 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №4 вибір пунктів розмІщення пошукових свердловин на антикліналях з різними типами пасток
- •1 Мета та завдання роботи
- •2 Основні теоретичні положення
- •3 Підготовка до заняття
- •4 Опис конкретної геологічної ситуації ( початкоВі дані )
- •5 Порядок проведення роботи
- •7 Контрольні запитання та завдання
- •2 Основні теоретичні положення
- •3 Підготовка до заняття
- •4 Опис конкретної геологічної ситуації (початкоВі дані)
- •5 Порядок проведення роботи
- •7 Контрольні запитання та завдання
- •Лабораторна робота № 6 планування системи розміщення пошукових і розвідувальних свердловин на антиклінальних структурах простої будови
- •1 Мета та завдання роботи
- •2 Основні теоретичні положення
- •3 Підготовка до заняття
- •4 Опис конкретної геологічної ситуації (початкоВі дані )
- •5 Порядок проведення роботи
- •7 Контрольні запитання та завдання
- •Лабораторна робота №7 обґрунтування оптимальної системи розташування пошукових і розвідувальних свердловин на асиметричних антикліналях
- •1 Мета та завдання роботи
- •2 Основні теоретичні положення
- •3 Підготовка до заняття
- •4 Опис конкретної геологічної ситуації ( початкоВі дані )
- •Відомості про нафтогазоперспективну структуру (за варіантами) наведені в таблиці 4.1.
- •5 Порядок проведення роботи
- •7 Контрольні запитання та завдання
- •Лабораторна робота № 8 Аналіз стану геологічної вивченості нафтогазового покладу в порушеній структурі та вибір методики подальшої розвідки
- •1 Мета та завдання роботи
- •2 Основні теоретичні положення
- •3 Підготовка до заняття
- •4 Опис конкретної геологічної ситуації (початкоВі дані)
- •5 Порядок проведення роботи
- •7 Контрольні запитання та завдання
- •Лабораторна робота № 9 анАлІз стану геологічної вивченості нафтового покладу літологічно екранованого типу і план подальших робіт
- •1 Мета та завдання роботи
- •2 Основні теоретичні положення
- •3 Підготовка до заняття
- •4 Опис конкретної геологічної ситуації (початкоВі дані)
- •5 Порядок проведення роботи (Послідовність аналізу конкретної ситуації)
- •7 Контрольні запитання та завдання
- •2 Основні теоретичні положення
- •3 Підготовка до заняття
- •4 Опис конкретної геологічної ситуації ( початкоВі дані )
- •5 Порядок проведення роботи (Послідовність аналізу конкретної геологічної ситуації)
- •7 Контрольні запитання та завдання
- •Лабораторна робота №11 Складання геологічної частини гтн на буріння свердловини
- •1 Мета та завдання роботи
- •2 Основні теоретичні положення
- •3 Підготовка до заняття
- •4 Опис конкретної геологічної ситуації ( початкові дані )
- •5. Порядок проведення роботи
- •7 Контрольні запитання
- •Перелік рекомендованих джерел
Лабораторна робота № 1 оцінка ресурсів (запасів) нафти і газу об’ємним методом
1 Мета та завдання роботи
Метою роботи є набуття студентами практичних вмінь підготовки вихідних даних для оцінки ресурсів і запасів нафти і газу в межах локальної структури та оволодіння навичками роботи з обчислювальною технікою при використанні спеціалізованої прикладної програми.
Для досягнення поставленої мети перед студентом ставиться завдання: підготувати підрахункові параметри та оцінити розвідані запаси нафти й перспективні ресурси газу на структурі об’ємним методом з використанням пакету прикладних програм.
2 Основні теоретичні положення
Запаси – це кількість нафти і газу у виявлених покладах. Розрізняють загальні(геологічні) запаси (це ті, які знаходяться в надрах) та добувні запаси (що являють собою частину загальних запасів, яка може бути вилучена із надр).
За ступенем геологічного вивчення запаси нафти і газу поділяють на розвідані (категорії А, В, С1) та попередньо розвідані (категорія С2). Найдетальніше вивчені запаси категорії А, найгірше вивчені запаси категорії С2.
Залежно від часу оцінки запасів розрізняють початкові і поточні (залишкові) запаси нафти і газу. Початкові запаси – це запаси покладу до початку розробки. Поточні запаси – це запаси, що знаходяться в покладі на певну дату і являють собою різницю між початковими запасами і накопиченим видобутком до цієї дати.
Запаси нафти і газу обчислюються за результатами пошукового, розвідувального і експлуатаційного буріння з використанням підрахункових параметрів, одержаних здебільшого безпосередньо на досліджуваному покладі.
Об’єктами підрахунку запасів нафти і газу можуть бути:
а) в плані – виявлений поклад або його частина;
б) в розрізі – нафтогазоносні пласти та горизонти.
Ресурси – це очікувана кількість нафти і газу у передбачуваних, але ще не відкритих покладах. Ресурси мають імовірнісний характер і характеризуються певними шансами на їхнє підтвердження, тобто певним ступенем достовірності, яка пов’язана з обґрунтованістю прогнозу. Ресурси на відміну від запасів мають більш низьку ступінь вивчення і обґрунтування, а, отже, і достовірності. Межею, що розділяє запаси і ресурси, є факт установлення (відкриття) покладу нафти і газу при випробуванні свердловини.
За ступенем геологічного вивчення ресурси нафти і газу поділяють на перспективні (категорія С3) і прогнозні (категорії D1 і D2). Умови віднесення запасів і ресурсів нафти і газу до тієї чи іншої категорії визначається спеціальним нормативним документом (інструкцією).
Перспективні ресурси за категорією С3 підраховують за параметрами, аналогічними параметрам відкритих покладів на сусідніх родовищах даного нафтогазоносного району.
Об’єктами підрахунку перспективних ресурсів нафти і газу служать:
а) в плані – передбачуваний поклад в підготовленій до глибокого буріння нафтогазоперспективній структурі (пастці);
б) в розрізі – перспективні пласти і горизонти, продуктивність яких встановлена на сусідніх родовищах, розташованих в одній структурно-фаціальній зоні з пасткою, яка оцінюється.
Основним графічним документом при підрахунку запасів і ресурсів нафти і газу служить підрахунковий план об’єкта підрахунку. При оцінці перспективних ресурсів підрахунковим планом служать структурні карти маркувальних горизонтів, побудованих здебільшого за результатами сейсморозвідки. При оцінці запасів підрахункові плани переважно складаються на основі структурної карти покрівлі продуктивних пластів-колекторів. На таку карту наносяться зовнішній і внутрішній контури нафто- (газо)носності, межі категорій запасів, а також всі пробурені на дату підрахунку запасів свердловини з показом положення устя і точок перетину ними покрівлі відповідного продуктивного пласта.
За величиною добувних запасів нафти (в млн т) чи газу (в млрд м3) однофазові поклади (родовища) поділяють на 7 груп: дуже дрібні (до 1), дрібні (1-5), невеликі (5-10), середні (10-30), великі (30-100), величезні або крупні (100-300), унікальні (понад 300). Для визначення належності двофазових (нафтогазового чи газонафтового) покладів (родовищ) до однієї із цих груп необхідно запаси нафти і газу перевести в сумарні запаси вуглеводнів в умовних одиницях нафтового еквівалента. При цьому використовують таке співвідношення: 1 т умовного палива = 1 т нафти = 1 т конденсату = 1000 м3 газу.