3 Підготовка до заняття

Для успішного виконання роботи студент перед початком заняття повинен:

3.1. Опанувати основні теоретичні положення за темою роботи та ознайомитись із конкретною геологічною ситуацією.

3.2. Виписати та проаналізувати вихідні дані згідно з одержаним варіантом.

3.3. Заготовити бланк (для зручності можна на міліметрівці) геологічної частини ГТН на буріння свердловини з вищенаведеними колонками.

3.4. Підготувати відповіді на контрольні запитання.

4 Опис конкретної геологічної ситуації ( початкові дані )

На одній із площ Внутрішньої зони Передкарпатського прогину виявлений і підготовлений до пошукового буріння нафтогазо­перспективний об’єкт, який представляє собою пастку у вигляді асиметричної брахіантиклінальної складки північно-західного простягання. Для цієї складки побудована структурна карта відбивного сейсмогоризонту (ВСГ), приуроченого до покрівлі еоценових відкладів (рис.4.1). Принципова схема геологічної будови площі наведена на рис. 4.2. Проектом пошуково-розвідувальних робіт на площі передбачено буріння 3 пошукових і 10 розвіду­вальних свердловин, які розташовані на трьох поперечних і одному поздовжньому профілях.

В геологічній будові площі беруть участь осадові породи від верхньої крейди до четвертинних.

Верхня крейда (К2). Породи цього відділу представлені стрийською світою, складеною типовим двокомпонентним тонко-ритмічним піщано-глинистим флішем, місцями з прошарками мергелів і вапняків. Категорія буримості – міцні.

Породи стрийської світи (К­_2 st) складають ядро складки і характеризуються низькими колекторними властивостями.

Пісковики дрібно і середньозернисті, сильновапняковисті, сірі. Аргіліти та алевроліти темно-сірі, здебільшого вапняковисті.

Палеоген (Р). Палеоген складений потужним комплексом теригенного флішу і представлений трьома відділами: палеоценом, еоценом і олігоценом.

Палеоцен (Р1). В складі палеоцену виділяється ямненська світа ( Р1 jm ), в основі якої залягає строкатобарвний яремчанський горизонт, складений тонкоритмічним глинистим флішем. Вище за розрізом залягають масивні середньо- і грубозернисті пісковики товщиною 20 – 30 м з прошарками гравелітів, що перекриті глинистою пачкою. Категорія буримості – тверді.

Еоцен (Р₂). В складі еоцену виділяється три світи: манявська, вигодська, бистрицька.

Манявська світа (Р2mn) складена зеленим глинисто-алевролітовим тонко-ритмічним флішем з потужними (до 30–40 м) пластами пісковиків і прошарками кременистих плитчастих мергелів. Категорія буримості – тверді.

Вигодська світа (Р2vq ) представлена потужною товщею масивних, неясно шаруватих світлих пісковиків, розділених прошарками груборитмічного піщаного флішу. Категорія буримості – тверді.

Бистрицька світа (Р2вs) складена переважно аргілітовою невапняковою товщею з рідкісними тонкими прошарками пісковиків. Категорія буримості – міцні.

Олігоцен (Р3) представлений менілітовою світою (Р3 ml), яка являє собою товщу чорних, переважно невапнякових бітумінозних сланців, які вміщують значну кількість органічної речовини з прошарками пісковиків, алевролітів, гравелітів і туфів. В розрізі світи, виділяється три підсвіти: нижньоменілітова, середньоменілітова та верхньоменілітова.

Нижньоменілітова підсвіта (Р3ml1). В складі підсвіти виділяють п’ять пачок: нижній роговиковий горизонт (10–15м), аргілітова пачка (30–40м), пачка світлих слабозцементованих клівських пісковиків (30–40м), пачка сіро-зелених аргілітів (20–30м) і піщано-аргілітова пачка (40–50м). Категорія буримості – міцні.

Середньоменілітова (лоп’янецька) підсвіта (Р3ml2) складена світло-сірими, м’якими, сильнокарбонатними аргілітами з прошарками сірих пісковиків. Трапляються також прошарки та лінзи чорних піщаних алевролітів із включеннями гальки та уламків раковин. Категорія буримості – тверді.

Верхньоменілітова підсвіта (Р3ml3) представлена чорними, глинистими і бітумінозними сланцями з прошарками пісковиків, алевролітів, туфів і кременистих порід. В покрівлі підсвіти прослідковується верхній роговиковий горизонт (товщиною до 10 м) складений чергуванням тонкошаруватих кременів з чорними невапняковими аргілітами. Категорія буримості – міцні.

Відклади палеоцену, еоцену та олігоцену є регіонально нафтоносними.

Міоцен (N₁). Міоценові відклади представлені потужною товщею молас, що складені здебільшого сірими, часто засоленими і строкатобарвними відкладами. В складі міоцену виділяється поляницька, воротищенська і стебницька світи.

Поляницька світа (N₁рl) представлена вапняковистими глинами та аргілітами з прошарками вапняковистих пісковиків і конгломератів. Категорія буримості – середні.

Воротищенська світа (N₁vr) складена одноманітною товщею сірих і темно-сірих вапняковистих глин з прошарками пісковиків, кам’яної і калійної солі та гіпсу. В нижній і верхній частинах світи поширені піщано-глинисті брекчії, зцементовані галітом. Категорія буримості – середні.

Стебницька світа (N₁st) складена сірими загіпсованими глинами з прошарками пісковиків, а також лінзами кам’яної та калійної солі і соляно-глинисто-піщаної брекчії. Категорія буримості – м’які.

Відклади стебницької світи перекриваються чохлом четвертинних алювіальних відкладів товщиною до 10 м.

Принципова схема геологічної будови площі в поперечному перерізі наведена на рис. 2.

Досвід пошуково-розвідувальних робіт в регіоні показує, що в процесі буріння свердловин можуть виникнути такі ускладнення:

– у стебницькій і воротищенській світах – осипи та обвали стінок, каверноутворення, звуження стовбура, поглинання, можлива зміна параметрів бурового розчину внаслідок розчинення солей;

– у поляницькій і бистрицькій світах – осипи, жолобо­утворення;

– проти пластів-колекторів менілітової, вигодської, манявської та ямненської світ – звуження стовбура свердловини, прилипання бурового інструменту та нафтопроявлення з пластовими тисками, що перевищують умовні гідростатичні тиски на 20 % (в менілітовій світі) і 25 % (для еоцену).