7 Контрольні запитання та завдання

7.1. Назвіть і схарактеризуйте методи прискореної розвідки газових родовищ.

7.2. Розкрийте мету буріння ВЕС і методику їхнього закладання на газових родовищах.

7.3. Наведіть загальні принципи прискореної розвідки газових родовищ.

7.4. Які чинники сприяють проведенню прискореної розвідки газових родовищ?

7.5. Для яких родовищ, можливо частково застосовувати прискорені методи розвідки?

7.6. Для яких родовищ недоцільно застосовувати прискорені методи розвідки?

7.7. У який термін зазвичай проводять ДПР?

7.8. Який обсяг відбору газу із покладу в процесі ДПР вважається ефективним?

Лабораторна робота №11 Складання геологічної частини гтн на буріння свердловини

1 Мета та завдання роботи

Метою роботи є набуття студентами практичних вмінь складання геологічної частини геолого-технічного наряду (ГТН) на буріння пошукових і розвідувальних свердловин.

Для досягнення поставленої мети перед студентом ставиться завдання: розробити геологічну частину ГТН на буріння конкретної пошукової чи розвідувальної свердловини.

2 Основні теоретичні положення

ГТН є одним із основних проектних документів на спорудження свердловини. Він складається для кожної проектної свердловини, що намічається до буріння, на основі очікуваних умов буріння та досвіду проходки сусідніх свердловин. В ГТН наводиться передбачуваний геологічний розріз свердловини, а також перелік всіх основних досліджень, робіт і заходів, виконання яких є обов’язковим для буріння свердловин. Наряд має дві частини: геологічну і технічну. Форма наряду на різних підприємствах дещо відмінна, проте у всіх випадках вона повинна передбачати такі основні відомості та положення.

В заголовку наряду вказуються:

– номер свердловини та назва площі (родовища);

– категорія свердловини (пошукова, розвідувальна, експлуатаційна тощо);

– мета буріння (пошук нафтогазоносних горизонтів, розвідка виявлених покладів, експлуатація певного горизонту, підтримання пластового тиску тощо) ;

– проектний горизонт;

– проектна глибина свердловини;

– комерційна швидкість буріння;

– початок, кінець і тривалість буріння;

– тип і загальна характеристика буріння;

– бурове підприємство (УБР, ВБР, НГРЕ глибокого буріння, фірма тощо), яке проводитиме буріння.

В геологічній частині наряду у відповідних колонках наводять такі дані:

– шкала (лінійка) глибин в метрах (здебільшого в масштабі 1:5 000 або 1:10 000) ;

– стратиграфічні підрозділи розрізу свердловини;

– літологічна колонка (проектна та фактична);

– кути падіння порід (очікувані та фактичні);

– міцність порід за категоріями (міцні, тверді, середні, м’які);

– інтервали можливих ускладнень при бурінні (нафтогазоводопроявлення та пластові тиски при цьому, обвали стінок, поглинання промивної рідини тощо);

– інтервали проходки з відбором керна і шламу;

– промислово-геофізичні дослідження в свердловині;

– конструкція свердловини з виділенням інтервалів перфорації та способів випробування колон на герметичність ;

– параметри бурового розчину та хімреагенти для його оброблення.

Останні дві колонки іноді наводять в технічній частині наряду, в якій вказують також способи буріння, параметри режиму буріння, типи та кількість доліт тощо.