7 Контрольні запитання та завдання

7.1. Чим може бути зумовлена літологічна обмеженість покладів?

7.2. З якими ділянками пов’язані поклади нафти і газу літологічного типу?

7.3 В чому принципова відмінність літологічно екранованих покладів від лінзоподібних?

7.4 Сформулюйте критерій наявності на площі літологічно екранованої пастки.

7.5. Як визначити контур літологічно екранованої пастки?

7.6. Схематично зобразіть методику визначення контуру літологічного виклинювання за методом «кута виклинювання».

7.7. Як визначити нижню межу літологічно екранованого покладу?

7.8. В чому зміст формули В.П. Савченко для визначення висотного положення флюїдоконтактів?

7.9 Схарактеризуйте геологічні завдання пошукових свердловин на пастках літологічно екранованого типу.

7.10. Як розподіляються запаси на площі літологічно екранованих покладів?

7.11. Схарактеризуйте основні геологічні завдання розвідувальних свердловин на літологічно екранованих покладах.

7.12. В чому причини низької успішності пошукового та розвідувального буріння на покладах літологічного типу?

Рис. 4.1 — Зразок структурної карти

Рис. 4.2 — Літолого-стратиграфічні розрізи свердловин

Таблиця 4.1 — Результати випобування свердловин

№ св	Інтервали перфорації, м	Альтидуда, м	Рпл, МПа	Qр, м3	F, м3/м3	ж, г/м3		Вг	Флюїд
1	2597–2608	295	28,3	86,5	1,5	1,14	0,638	1,04
2	2636-2668	257	28,9	56,9	0,8	1,18	0,653	1,03
3	2695-2707	257	29,6	68,3	0,7	1,15	0,644	1,02
4	2602-2619	279	28,3	88,7	68,3	0,851	0,803	1,22
5	2640-2664	279	29,1	82,8	0,9	1,14	0,66	1,03
6	2665-2676	273	28,9	70,6	0,6	1,17	0,642	1,02
7	2706-2718	280	28,7	65,2	0,7	1,15	0,647	1,02
8	2672-2685	286	28,8	74,1	1,4	1,14	0,64	1,04

Лабораторна робота № 10

планування

Прискореної розвідки газового родовища

1 МЕТА ТА ЗАВДАННЯ РОБОТИ

Метою роботи є набуття студентами практичних вмінь аналізу поточного стану геологічної вивченості конкретного газового родовища та обґрунтування доцільності й методики проведення його прискореної розвідки.

Для досягнення поставленої мети перед студентом ставляться завдання:

– створити графічну модель газового покладу;

– провести оперативну оцінку запасів газу;

– обґрунтувати доцільність проведення прискореної розвідки досліджуваного покладу;

– визначити необхідну кількість випереджувальних експлуатаційних свердловин і розташувати їх на площі.