3 Підготовка до заняття

Для успішного виконання роботи студент повинен перед початком заняття виконати таке:

4.1. Ознайомитись з основними теоретичними положеннями за темою роботи та конкретною геологічною ситуацією.

4.2. Зробити копії структурної карти та літолого-геофізичних розрізів свердловин, які в індивідуальному порядку видає викладач.

4.3. Виписати та проаналізувати вихідні дані згідно з одержаним варіантом.

4.4. Підготувати відповіді на контрольні запитання та завдання.

4 Опис конкретної геологічної ситуації (початкоВі дані)

На одній із площ регіону пробурені 6 пошуково-розвідувальних свердловин, розташування яких показано на структурній карті, що видається індивідуально кожному студентові згідно з варіантом.

В геологічній будові площі беруть участь осадові утворення від юрських до четвертинних. Структурний план площі вивчений за відбивним сейсмічним горизонтом V, який приурочений до покрівлі високоомного пласта вапняку.

Регіонально нафтоносними в регіоні є валанжинські відклади. Характеристика цих відкладів за даними стандартного каротажу наведена на літологічних розрізах пробурених свердловин, а результати випробування пластів і дослідження пластових флюїдів представлені в таблиці.

На рис. 4.1 і 4.2 і в табл.4.1 наведені зразки початкових даних, які видаються студентові індивідуально за варіантами.

5 Порядок проведення роботи (Послідовність аналізу конкретної ситуації)

Для виконання поставленого завдання рекомендується така послідовність проведення аналізу конкретної геологічної ситуації та роботи:

5.1. На двох стандартних листах паперу розміром А4 графічно зобразити наявну початкову ситуацію у вигляді: а) структурної карти та положення на ній пробурених свердловин; б) літолого-геофізичних розрізів свердловин.

5.2. Провести свердловинну кореляцію валанжинських відкладів та встановити характер поширення пластів–колекторів за площею, для чого:

а) визначити за геолого-геофізичними дослідженнями розрізів свердловин маркувальні горизонти та пласти-колектори; ідентичні об’єкти відповідно пронумерувати й зафарбувати;

б) простежити в різних напрямках характер зміни пластів-колекторів і встановити, який з них виклинюється.

5.3. Визначити характер насиченості пластів-колекторів флюїдами, заповнити колонку «одержаний флюїд» таблиці результатів випробування свердловин та виділити продуктивний горизонт.

5.4. Побудувати профільний геологічний розріз продуктивної частини за лінією свердловин, із яких одержані припливи флюїдів, підібравши для наочності відповідний вертикальний масштаб.

5.5. Визначити верхню й нижню межі виявленого покладу та показати їх на структурній карті, для чого:

а) нанести на структурну карту лінію літологічного виклинювання;

б) нанести на профіль ВНК, абсолютну позначку якого розрахувати за формулою

H_ВНК = Н_н – Н_вн , (5.1)

де Н_н – абсолютна позначка точки виміру пластового тиску в нафтовій свердловині, м; Н_вн – вертикальна відстань від точки виміру тиску в нафтовій свердловині до ВНК, яка визначається за формулою (2.1).

в) спроектувати з профілю та нанести на структурну карту зовнішній контур нафтоносності.

5.6. Сформулювати основні завдання подальших розвідувальних робіт для підготовки покладу до розробки.

5.7. Вибрати сприятливі структурні та літолого–фаціальні ділянки для закладання проектних розвідувальних свердловин та намітити на структурній карті схему їхнього розміщення.

5.8. Для кожної проектної свердловини визначити:

– конкретні завдання, які на неї покладаються;

– глибину буріння;

– черговість уведення в буріння.

6 ЗВІТНІСТЬ

Звіт про виконану роботу повинен містити:

1) пояснювальну записку, в якій навести:

– мету роботи та поставлене завдання;

– стислий опис конкретної геологічної ситуації та початкові дані;

– стан геологічної вивченості досліджуваної площі;

– методику проведення лінії літологічного виклинювання;

– розрахунки визначення гіпсометричного положення ВНК;

– висновок про вибрані пункти закладання проектних розвідувальних свердловин;

– завдання, глибина та черговість буріння проектних свердловин.

2) графічні додатки, а саме:

– літолого–геофізичні розрізи свердловин з результатами проведеної кореляції;

– структурну карту зі схемою розташування пробурених і проектних свердловин та межами виявленого покладу,

– профільний геологічний розріз продуктивної частини.

Графічні побудови слід виконати на аркушах А4 із дотримуванням галузевих стандартів і використанням умовних знаків і зразків для складання картографічної документації при розвідці та розробці нафтових родовищ, які демонструються в навчальному кабінеті № 5322. Для зручності побудови та перевірки викладачем профільний розріз бажано будувати на аркуші із зошиту в клітинку.