7 Контрольні запитання та завдання

1. Сформулюйте мету проведення розвідки родовища.

2. Які найважливіші питання повинні вирішуватись при розвідці газонафтових покладів?

3. Що розуміють під геометризацією покладу?

4. Як можна визначити приблизне положення флюїдоконтакту за результатами випробування однієї продуктивної свердловини?

5. Як можна визначити приблизне положення флюїдоконтакту за парою свердловин?

6. Які промислово-геологічні дані необхідно мати для розрахунку позначок флюїдоконтактів?

7. В яких умовах доцільно визначати положення флюїдоконтактів розрахунковим шляхом за формулою В.П.Савченка?

8. Виведіть формулу визначення гіпсометричного положення ВНК.

9. Які особливості проведення розвідки нафтогазових покладів?

Лабораторна робота № 9 анАлІз стану геологічної вивченості нафтового покладу літологічно екранованого типу і план подальших робіт

1 Мета та завдання роботи

Метою роботи є набуття студентами практичних вмінь аналізу й узагальнення результатів пошуково-розвідувально-го буріння на локальній структурі та вироблення рекоменда-цій щодо проведення подальших розвідувальних робіт.

Для досягнення поставленої мети перед студентом ставляться такі завдання:

– на основі конкретних геолого-геофізичних і промис-лових матеріалів створити графічну модель родовища;

– проаналізувати особливості геологічної будови досліджуваної площі;

– намітити план і обсяг розвідувальних робіт для підготовки виявленого покладу до розробки.

2 Основні теоретичні положення

В багатьох нафтогазоносних регіонах, які характеризуються високим ступенем вивченості, поряд із традиційними пластовими склепінними покладами нафти і газу в антиклінальних структурах часто на крилах або перикліналях таких складок виявляють поклади, пов'язані із літологічним екрануванням.

Поклади нафти і газу літологічного типу можуть бути приурочені до:

– ділянок виклинювання порід-колекторів за підняттям пластів;

– ділянок фаціального заміщення за підняттям проникних пластів непроникними;

– літологічно обмежених ділянок (лінз);

– ділянок поширення прибережно–дельтових утворень похованих русел палеорік (рукавоподібні);

– до валоподібних піщаних утворень типу бар.

Основною геологічною передумовою наявності літологічно екранованих пасток є випадання із розрізу за підняттям окремих колекторних пластів або зменшення товщини окремих світ. Літологічно екрановані поклади можуть бути приурочені до монокліналей, крил або перикліналей антиклінальних складок, структурних "носів" тощо.

Для встановлення розмірів літологічно екранованих покладів потрібно визначити як нижню межу, тобто висотне положення ВНК або ГВК, так і верхню межу, тобто контур виклинювання. При цьому висота пастки визначається за гранично глибокою ізогіпсою, яка утворює замкнутий контур з лінією виклинювання.

Верхня межа літологічно екранованого покладу може бути визначена при наявності даних в свердловинах, за якими можна побудувати контур виклинювання колектору (нульову лінію), який збігається з верхнім контуром покладу.

Контур виклинювання визначається за опорними точками, знайдених із врахуванням даних в тих свердловинах, які розкрили пласт і показали його відсутність. Положення опорних точок, тобто точок, де товщина дорівнює нулю, визначається інтерполяцією шляхом ділення навпіл відстані між свердловинами, які розкрили пласт і показали його відсутність, або за картою ізопахіт. В деяких випадках положення межі літологічного обмеження покладу можна визначити за так званим «кутом виклинювання», утвореним уявним перетином покрівлі й підошви нафтогазонасиченого пласта.

Нижній контур покладу визначається за ізогіпсою із врахуванням передбачуваної висоти покладу або результатів випробування свердловин.

Якщо продуктивний пласт розкритий та випробуваний, положення нижньої межі покладу може бути розраховане також аналітичним шляхом за результатами випробування свердловин. Для цього необхідно мати значення виміряних пластових тисків та густин флюїдів в свердловинах, розташованих в межах покладу та в законтурній частині.

Так, наприклад, вертикальна відстань від точки виміру тиску в нафтовій свердловині до ВНК можна визначити за формулою В.П. Савченка

(2.1)

де – вертикальна відстань між позначками вимірів пластових тисків у нафтовій та водяній свердловинах, м; g=9,8м/с – прискорення вільного падіння; – пластовий тиск відповідно у водяній і нафтовій свердловинах, Па; , – густина (відповідно) води і нафти в пластових умовах, кг /м³.

Аналогічним чином можна провести розрахунки флюїдоконтактів газових і нафтогазових покладів.

Оскільки у геолога на практиці зазвичай є дані про лабораторні дослідження флюїдів при стандартних умовах, то густини нафти і води в пластових умовах визначаються за формулами:

а) густина нафти (в кг/м³) в пластових умовах :

, (2.2)

де: – густина сепарованої (дегазованої) нафти, кг/м³; – відносна густина розчиненого в нафті газу при стандартних умовах; – газовміст пластової нафти, м³/м³; – об'ємний коефіцієнт пластової нафти;

в)густина води (в кг/м³) в пластових умовах :

, (2.3)

де – густина пластової води в стандартних умовах, кг/м³; – об'ємний коефіцієнт пластової води.

Для виявлення та вивчення покладів літологічно екранованого типу пошукові та розвідувальні свердловини закладають за системою профілів, розташованих на робочій геологічній моделі передбачуваної пастки. Завданням пошукових свердловин є встановлення в розрізі піщаних пластів на зануренні та відкриття можливих покладів. Завданням розвідувальних свердловин є оконтурення відкритих покладів, встановлення їх розмірів та виявлення закономірностей в характері зміни літолого-фаціальних особливостей продуктивних пластів, характеру та властивостей флюїдів, що їх насичують.