3 Підготовка до заняття
Для успішного виконання роботи студент перед початком заняття повинен:
3.1. Опанувати основні теоретичні положення за темою роботи.
3.2. Ознайомитись із конкретною геологічною ситуацією, виписати та проаналізувати вхідні дані згідно з одержаним варіантом.
3.3. Підготувати відповіді на контрольні запитання та завдання.
4 Опис конкретної геологічної ситуації (початкоВі дані )
В результаті сейсмічних досліджень МВХ в одному із нафтогазоносних регіонів виявлена та підготовлена до глибокого пошукового буріння локальна структура у вигляді симетричної антиклінальної складки. В геологічній будові площі беруть участь осадові породи, стратиграфічна належність яких наведена в таблиці 1 (поваріантно). Зверху ці породи перекриті четвертинними відкладами товщиною до 30 м. Структурна карта складена по опорному відбивному сейсмічному горизонту ВСГ, положення в розрізі якого відносно покрівлі перспективної товщі наведено в таблиці 1. В цілому район робіт характеризується добрим підтвердженням виявлених сейсморозвідкою структур з даними глибокого буріння та високим коефіцієнтом успішності пошукового буріння. Сусідні із нафтогазоперспективною структурою родовища характеризуються відносно простою геологічною будовою, а саме:
– складки паралельні, тобто літологічно-стратиграфічні комплекси, що дислоковані (зігнуті) в складки, взаємно паралельні та зберігають постійну товщину на крилах і в склепінні;
– структурні плани по всіх літолого-стратиграфічних комплексах, окрім наймолодшого, збігаються;
– кути падіння порід на крилах антикліналі зазвичай постійні, лише в наймолодших осадових відкладах складка переходить в монокліналь з падінням порід на одно із крил.
Проведений локальний прогноз нафтогазоносності цієї площі показав, що в її надрах очікується наявність продуктивної товщі (ПТ), в розрізі якої виділяють від 2 до 4 нафтоносних пластів пісковиків і алевролітів товщиною по 40–70 м кожний, розділених між собою прошарками глин. Продуктивні пласти в цілому витримані за товщиною та колекторними властивостями і гідродинамічно між собою не пов’язані. Поклади нафтові, пластового склепінного типу. Базовим зазвичай є найглибший продуктивний горизонт.
5 Порядок проведення роботи
Для виконання поставленого завдання рекомендується така послідовність проведення роботи:
5.1. Зробити копію структурної карти, яку в індивідуальному порядку видає викладач, проаналізувати особливості геологічної будови одержаної структури та ознайомитись з її характеристикою, використовуючи дані, наведені в таблиці 1.
5.2. Розрахувати та нанести на структурну карту проекцію очікуваного контуру нафтоносності, для чого:
а) визначити висоту досліджуваної пастки hпаст як різницю між модулями абсолютних позначок найглибшої (Hгл) та найвищої (Hвис) точки структури за формулою
hпаст=|Hгл| – |Hвис| . (5.1)
Значення Hгл і Hвис визначаються з виразів:
, (5.2)
, (5.3)
де – абсолютна позначка останньої замкнутої ізогіпси, м; с– переріз ізогіпс, м; Нскл – абсолютна позначка склепінної (першої замкнутої) ізогіпси, м.
б) визначити очікувану висоту покладу в межах досліджуваної пастки за формулою
, (5.4)
де
– регіональний коефіцієнт заповнення
пастки (визначається як середнє значення
на сусідніх родовищах).
в) розрахувати гіпсометричне положення проекції контуру нафтоносності на сейсмогоризонт НВНК за формулою
НВНК =Нскл – hпокл (5.5)
та нанести його на структурну карту шляхом інтерполяції.
5.3. Вибрати місце закладання проектної пошукової свердловини на заданій структурі та нанести на структурну карту її положення відповідним умовним знаком.
5.4. Вибрати й обґрунтувати систему розміщення та кількість проектних розвідувальних свердловин при умові, що із пошукової свердловини №1 одержано промисловий приплив нафти із базового перспективного горизонту, намітити пункти закладання їх на структурній карті та позначити відповідними умовними знаками.
5.5. Вибрати на структурній карті напрямок лінії побудови геологічного розрізу з таким розрахунком, щоб він проходив через проектні свердловини, розташовані в склепінні й на різних крилах структури.
5.6. За вибраним напрямком побудувати профільний геологічний розріз через структуру та нанести на нього проектні свердловини. Товщини стратиграфічних комплексів порід (окрім перспективних на нафту і газ) прийняти на свій розсуд.
5.8. Обґрунтувати та розрахувати проектні глибини всіх свердловин і визначити порядок уведення їх в буріння.
5.9. Для кожної із запроектованих свердловин визначити конкретні геологічні завдання, які вона має вирішити.
6 ЗВІТНІСТЬ
Звіт про виконану роботу повинен містити:
1. Структурну карту з пунктами закладання проектних пошукових і розвідувальних свердловин.
2. Профільний геологічний розріз з нанесеними на нього свердловинами, що попали на лінію профілю.
3. Пояснювальну записку з обґрунтуванням запропонованої системи розміщення пошукових і розвідувальних свердловин, виконаними необхідними розрахунками та описом місцезнаходження й основних завдань всіх проектних свердловин.
Графічні побудови слід виконувати на аркушах А4 із дотримуванням галузевих стандартів і використанням умовних знаків і зразків для складання картографічної документації при розвідці та розробці нафтових родовищ, які демонструються в навчальному кабінеті № 5322. Для зручності побудови та перевірки викладачем профільний розріз бажано будувати на аркуші із зошиту в клітинку.