
- •Лабораторний практикум
- •Передмова
- •Лабораторна робота № 1 оцінка ресурсів (запасів) нафти і газу об’ємним методом
- •1 Мета та завдання роботи
- •2 Основні теоретичні положення
- •2.2 Суть об’ємного методу та розрахункові формули
- •3 Підготовка до заняття
- •4 Опис конкретної геологічної ситуації (початкоВі дані)
- •5 Порядок проведення роботи (Послідовність аналізу конкретної ситуації)
- •6 Аналіз результатів і висновки
- •8 Контрольні запитання та завдання
- •Лабораторна робота №2 Експертна оцінка геологорозвідувального процесу
- •1 Мета та завдання роботи
- •2 Основні теоретичні положення
- •3 Підготовка до заняття
- •4 Порядок проведення роботи
- •6 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №3 Визначення проектних глибин буріння пошукових і розвідувальних свердловин
- •1 Мета та завдання роботи
- •2 Основні теоретичні положення
- •3 Підготовка до заняття
- •4 Опис конкретної геологічної ситуації
- •5 Порядок проведення роботи
- •7 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №4 вибір пунктів розмІщення пошукових свердловин на антикліналях з різними типами пасток
- •1 Мета та завдання роботи
- •2 Основні теоретичні положення
- •3 Підготовка до заняття
- •4 Опис конкретної геологічної ситуації ( початкоВі дані )
- •5 Порядок проведення роботи
- •7 Контрольні запитання та завдання
- •2 Основні теоретичні положення
- •3 Підготовка до заняття
- •4 Опис конкретної геологічної ситуації (початкоВі дані)
- •5 Порядок проведення роботи
- •7 Контрольні запитання та завдання
- •Лабораторна робота № 6 планування системи розміщення пошукових і розвідувальних свердловин на антиклінальних структурах простої будови
- •1 Мета та завдання роботи
- •2 Основні теоретичні положення
- •3 Підготовка до заняття
- •4 Опис конкретної геологічної ситуації (початкоВі дані )
- •5 Порядок проведення роботи
- •7 Контрольні запитання та завдання
- •Лабораторна робота №7 обґрунтування оптимальної системи розташування пошукових і розвідувальних свердловин на асиметричних антикліналях
- •1 Мета та завдання роботи
- •2 Основні теоретичні положення
- •3 Підготовка до заняття
- •4 Опис конкретної геологічної ситуації ( початкоВі дані )
- •Відомості про нафтогазоперспективну структуру (за варіантами) наведені в таблиці 4.1.
- •5 Порядок проведення роботи
- •7 Контрольні запитання та завдання
- •Лабораторна робота № 8 Аналіз стану геологічної вивченості нафтогазового покладу в порушеній структурі та вибір методики подальшої розвідки
- •1 Мета та завдання роботи
- •2 Основні теоретичні положення
- •3 Підготовка до заняття
- •4 Опис конкретної геологічної ситуації (початкоВі дані)
- •5 Порядок проведення роботи
- •7 Контрольні запитання та завдання
- •Лабораторна робота № 9 анАлІз стану геологічної вивченості нафтового покладу літологічно екранованого типу і план подальших робіт
- •1 Мета та завдання роботи
- •2 Основні теоретичні положення
- •3 Підготовка до заняття
- •4 Опис конкретної геологічної ситуації (початкоВі дані)
- •5 Порядок проведення роботи (Послідовність аналізу конкретної ситуації)
- •7 Контрольні запитання та завдання
- •2 Основні теоретичні положення
- •3 Підготовка до заняття
- •4 Опис конкретної геологічної ситуації ( початкоВі дані )
- •5 Порядок проведення роботи (Послідовність аналізу конкретної геологічної ситуації)
- •7 Контрольні запитання та завдання
- •Лабораторна робота №11 Складання геологічної частини гтн на буріння свердловини
- •1 Мета та завдання роботи
- •2 Основні теоретичні положення
- •3 Підготовка до заняття
- •4 Опис конкретної геологічної ситуації ( початкові дані )
- •5. Порядок проведення роботи
- •7 Контрольні запитання
- •Перелік рекомендованих джерел
7 Контрольні запитання та завдання
1. Яка мета пошукового буріння?
2. Перелічіть основні завдання пошукового буріння.
3. За яких умов дозволяється постановка на площі пошукового буріння?
4. Схарактеризуйте концепцію проведення пошукового буріння.
5. Що таке пріоритетна точка пастки для закладання пошукової свердловини?
6. Назвіть пріоритетні точки для закладання пошукових свердловин на пастках склепінного та літологічно екранованого типів.
7. На якій геологічній основі проектується пошукове буріння?
8. Як визначається верхня межа очікуваного покладу нафти і газу.
9. Як визначається нижня межа очікуваного покладу нафти і газу.
10. Зобразіть на плані та в розрізі принципову схему склепінної пастки нафти і газу.
11. Зобразіть на плані та в розрізі принципову схему літологічно екранованої пастки .
12. Коли виникає необхідність проведення пошуку покладів поверхами?
13. Як обґрунтовується проектна глибина пошукової свердловини?
Лабораторна робота № 5
ВИБІР пунктів розміщення
пошукових свердловин
на ПОРУШЕНИХ АНТИКЛІНАЛЯХ
1 МЕТА ТА ЗАВДАННЯ РОБОТИ
Метою роботи є набуття студентами практичних вмінь вибору точок закладання пошукових свердловин на нафтогазоперспективних структурах антиклінального типу, ускладнених диз'юнктивними дислокаціями.
Для досягнення поставленої мети перед студентом ставиться завдання: скласти графічну модель заданого нафтогазоперспективного об'єкта, намітити на ньому пункти закладання пошукових свердловин і визначити їхні проектні глибини буріння.
2 Основні теоретичні положення
Антиклінальні складки часто ускладнені диз’юнктивними дислокаціями: скидом, підкидом, іноді насувом. Пошук покладів в таких умовах має свої специфічні особливості.
По-перше, слід вияснити роль, яку відіграє тектонічне порушення з погляду формування покладів нафти і газу. Диз’юнктивні дислокації можуть виконувати роль тектонічного екрану, сприяючи формуванню покладів нафти і газу або служити проникною зоною для вертикальної міграції та руйнування скупчень цих флюїдів. По-друге, при екранувальній ролі тектонічного порушення необхідно вияснити характер такої дислокації щодо наявності принципової умови для утворення пастки нафти і газу, а саме: в плані лінія флюїдорозділів (водонафтового або водогазового) повинна утворювати із лінією тектонічного порушення замкнутий контур. Такий замкнутий контур, зокрема, може виникнути при наявності в межах антикліналі тектонічних порушень в склепінні, на крилах або перикліналях. В таких випадках спостерігається перетин складки плоскою або кривою екранувальною поверхнею. При цьому антиклінальна складка буде розбита на окремі блоки, в межах яких можуть сформуватись як склепінні, так і тектонічно екрановані пастки.
Відповідно до загальноприйнятого принципового методичного підходу пошукову свердловину на тектонічно екранованих пастках слід закладати в найоптимальніших структурних умовах, тобто в межах гіпсометрично найвищої частини пастки. При цьому пріоритетну точку для розміщення пошукових свердловин на пастках, сформованих внаслідок наявності розривних дислокацій, слід вибирати в межах ділянки, прилеглої до зони тектонічного екранування. При якісній підготовці структури та достовірних графічних побудовах її геологічної моделі буріння пошукової свердловини в цій зоні дозволить однозначно довести або наявність покладів нафти і газу, або встановити безперспективність площі щодо її нафтогазоносності.
На антиклінальних пастках, ускладнених тектонічними порушеннями з незначною амплітудою, яка менша за товщину продуктивного горизонту (поклад не розбитий на окремі самостійні блоки), методика розташування пошукових свердловин аналогічна методиці розташування свердловин для непорушених антикліналях.
При розбурюванні антиклінальних структур, ускладнених порушеннями значної амплітуди, яка більша за товщину продуктивного горизонту, не виключено виявлення на одній площі кількох самостійних покладів. У випадку скиду на деякій відстані і по обидва боки від нього закладають дві пошукові свердловини для вияснення продуктивності об’єктів в опущеному і піднесеному блоках. Якщо установлена наявність підкиду, вказані раніше завдання пошуку вирішуються бурінням однієї пошукової свердловини, яка перетинає поверхню підкиду в зоні перекриття в плані контурів склепінних ділянок верхнього і нижнього блоків, що забезпечить розкриття перспективного горизонту як у піднесеному, так і в опущеному блоках структури.
Для визначення оптимального місцеположення пошукових свердловин за основу можна вибрати положення так званих опорних ліній.
Для тектонічно екранованих скидом пасток на антикліналі опорними лініями є: вісь складки та лінії, паралельні проекціям слідів перетину покрівлі пласта у скинутій і підкинутій частинах з площиною порушення, що проходить на відстані в півтора рази більшій відстані між експлуатаційними свердловинами, прийнятій для даного нафтогазоносного району. Пошукові свердловини закладаються на перетині опорних ліній в кожному блоці.
Для тектонічно екранованих підкидом пасток на антикліналі опорними лініями є: вісь складки та лінія, що проходить посередині між проекціями слідів перетину площини порушення з підошвою пласта у підкинутій частині і покрівлею пласта у скинутій частині структури. При цьому пошукова свердловина закладається в точці перетину опорних ліній.
На складках, що розбиті серією тектонічних порушень на ряд блоків, доцільно закладати поодинокі пошукові свердловини в окремих ізольованих блоках, причому перша свердловина зазвичай закладається або в найбільш піднесеному блоці, або в найбільшому за розміром.
У випадку, коли планове положення розривних порушень установлено з недостатньою надійністю, але їхня наявність характеризується високою ймовірністю, рекомендуються різні варіанти профільного розміщення 2–3 пошукових свердловин.