Методична розробка

з медичної мікробіології, вірусології та імунології

Автор: Т.Ю. Крушинська Затверджено на засіданні кафедри

"___" _______________ 200__р.,

протокол №_______

Тема: ВІРУСИ ГЕПАТИТІВ. МІКРОБІОЛОГІЧНА ДІАГНОСТИКА ВІРУСНИХ ГЕПАТИТІВ

Актуальність теми. Вірусні гепатити представляють собою групу, яка включає кілька самостійних нозологічних форм. Кожна з них обумовлена вірусом, притаманним тільки їй. Добре вивчені два віруси, відмінні за біологічними властивостями, які є етіологічними чинниками двох форм вірусних гепатитів – А та В, які характеризуються суттєвими клініко- епідеміологічними особливостями. Гепатит А розповсюджується як кишкова інфекція і може викликати епідемії. Вірус гепатиту В, що призводить в багатьох випадках до злоякісного переродження печінки, передається парентеральним шляхом. Враховуючи високу стійкість вірусу, слід дотримуватися необхідних мір асептики і антисептики при хірургічних втручаннях, переливанні крові та інших медичних маніпуляціях.

Виділено також групу вірусних гепатитів, що за клінічною картиною подібні до гепатитів А та В, але викликаються іншими вірусами: HCV та HGV передаються як HBV, часто переходять у хронічну форму, викликають карциному печінки; HEV передається фекально-оральним шляхом, викликає тяжкі форми гепатиту у вагітних.

У самостійну нозологічну форму виділено гепатит, пов‘язаний з вірусом Дельта. Цей дефектний вірус здатен ускладнювати перебіг гепатиту В і викликати цироз печінки.

Мета (загальна): уміти розрізняти гепатити, викликані різними вірусами, вибирати методи лабораторної діагностики вірусних гепатитів, характеризувати препарати для їх специфічної профілактики.

Конкретні цілі – уміти:

1. Пояснювати систематичне положення вірусів, що є збудниками гепатиту у людини.

2. Обґрунтовувати методи неспецифічної профілактики вірусних гепатитів у зв‘язку з біологічними властивостями збудників.

3. Обґрунтовувати вибір методів лабораторної діагностики гепатиту А у різні періоди захворювання у зв‘язку з патогенезом .

4. Визначати HBs- антиген у реакції подвійної імунної дифузії. Пояснювати строки та методи виявлення інших серологічних маркерів.

5. Вибирати придатні методи мікробіологічної діагностики для гепатитів С, D, E та G.

6. Характеризувати склад, спосіб отримання та механізм дії імунобіологічних препаратів для специфічної профілактики вірусних гепатитів.

Вихідний рівень знань – умінь:

1. Описувати різні типи взаємодії вірусу та клітини.

2. Пояснювати відмінності утворення антитіл при первинній та вторинній імунній відповіді.

3. Пояснювати сутність РПІД, ІФА, РІА, ІЕМ, спосіб врахуванні результатів.

4. Трактувати механізм ПЛР.

Для того, щоб ви могли уяснити, чи відповідає вихідний рівень Ваших знань-умінь необхідному, пропонуємо виконати ряд завдань

Завдання 1. Вірус гепатиту В здатен інтегруватися до геному інфікованої клітини. Виділення вірусів у навколишнє середовище тоді відбувається періодично, при їх активації, що відповідає клінічним проявам захворювання. Нерідко це приводить до пухлинної трансформації клітин. Як називається такий тип взаємодії вірусу з клітиною?

Завдання 2. Які антитіла першими утворюються при контакті організму зі збудником і можуть бути показником свіжого зараження та гострого перебігу хвороби? а) IgA, б) IgM, в) IgG, г) IgD, д) IgE.

Завдання 3. Що спільного у імунобіологічних препаратів, які використовуються у РІА, ІФА, ІЕМ для виявлення вірусних антигенів.

Завдання 4. У серонегативний період для діагностики гепатиту С використовується ПЛР. Що саме виявляють у крові хворого за її допомогою? а) IgM до антигенів вірусу, б) IgG до антигенів вірусу, в) антигени вірусу, г) неструктурні білки вірусу, д) геномна РНК вірусу.

Інформацію для поповнення знань-умінь можна знайти у наступних підручниках:

1. Гайдаш І.С., Флегонтова В.В. Медична вірологія.- Луганськ, 2002.- С. 78, 115-118.

2. Воробьев А.А. и др. Микробиология.- М.: Медицина, 1998.- С. 55, 154-156, 180-181. 3. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология /Под ред. Л.Б.Борисова, А.М.Смирновой. М.: Медицина,1994. С. 233-235.

Теоретичні питання, на основі яких можливе виконання цільових видів діяльності:

1. Вірус гепатиту А – систематичне положення, структура віріону, біологічні та антигенні властивості.

2. Стійкість у навколишньому середовищі, шляхи передачі. Патогенез і клініка гепатиту А.

4. Вірусологічна, імунологічна і біохімічна діагностика гепатиту А в різні періоди захворювання.

5. Сімейство гепаднавірусов. Загальні властивості. Особливості побудови віріону збудника гепатиту В. Можливості культивування, варіанти взаємодії вірусу з клітиною.

6. Епідеміологія, патогенез і клініка гепатиту В.

7. Серологічні маркери вірусу гепатиту В , їхнє виявлення в різні періоди після зараження.

8. Вірус дельта, його властивості, особливості репродукції. Патогенез і клініка гепатиту D, методи діагностики.

9. Збудники гепатитів С, Е та G. Шляхи зараження, ймовірність ускладнень, методи діагностики.

10. Специфічна та неспецифічна профілактика вірусних гепатитів.