Рекомендована література Основна

Культурологія: українська та зарубіжна культура: Навчальний посібник / За ред. M. M. Заковича. – К.: Знання, 2007. – 567 с. –http://ebk.net.ua/Book/cultural_science/zakovich_kulturologiya/zmist.htm

Культурологія: теорія та історія культури: Навч. посібник / За ред. І. І. Тюрменко, О. Д. Горбула. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 368 c. – с. 58-83.– http://www.info-library.com.ua/books-book-77.html

Культурологія: Навч. посіб. 3-тє вид. / Гриценко Т. Б., Гриценко С. П., Кондратюк А. Ю.; За ред. Гриценко Т. Б. – К.: Центр уч-бової літератури, 2011. – 392 с. – http://studentbooks.com.ua/content/view/129/46/

Матвеева Л. Л. Культурологія: Курс лекцій: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2005. – 512 с. – http://www.reddiplom.org/kult1.htm

Лекції з історії світової та вітчизняної культури: Навч. посібник. Вид. 2-ге, перероб. і доп. / За ред. проф. А. Яртися та проф. В. Мельника. – Львів: Світ, 2005. – 568 с. – http://www.reddiplom.org/kult2.htm

Культурологія: Навч. посібник / Є. А. Подольська, В. Д. Лихвар, К. А. Іванова. – Київ: Центр навчальної літератури, 2003. – 288 с. – http://www.reddiplom.org/kult3.htm

Додаткова

Сайти з навчальними та пізнавальними матеріалами з культурології:

http://www.countries.ru/library.htm

http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Culture/INDEX_CULTUR.php

http://www.alleng.ru/edu/cultur2.htm

http://studentbooks.com.ua/content/view/129/46/

Персоналії:

http://www.countries.ru/library/culturologists/index.htm

http://www.pseudology.org/Reklama/Sociologists.htm

http://www.upelsinka.com/Russian/classic.htm

http://ortlib.narod.ru/persoindex.htm

Семінар 6.

Тема: Середньовічна та ренесансна культура як феномен християнського світу

МЕТА: Усвідомити християнство як духовну основу європейської культури. Розглянути українську культуру як феномен Східнохристиянського світу, що органічно сформувався на елліністично-римському ґрунті під впливом сусідніх цивілізацій середземноморсько-передньоазійського кола та кочівницьких спільнот степу.

ПЛАН

1. Західнохристиянська і східнохристиянська культури в добу Середньовіччя і Ренесансу.

2. Культура Візантії У-УІІІ ст.

3. Українська культура як феномен Східнохристиянського світу.

4. Культура Київської Русі.

5. Українська культура в період феодальної роздробленості.

КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ І ТЕРМІНИ:

Антропоцентризм, готика, гуманізм, дихотомічність світу, епос, євроазійство, ікона, карнавал, куртуазія, лінійний час, літургія, людина східного типу, поліфонія, соборність, Схід і Захід, традиційне суспільство, утопія.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

• Які фактори формують феномен європейської культури?

• Яким був вплив християнства на формування європейського типу культури?

• У чому полягає полілінійність розвитку європейської культури?

• Порівняйте світоглядний комплекс східноєвропейської та західноєвропейської культур.

• Які чинники формують культурну своєрідність українсь­кої традиції?

• У чому своєрідність середньовічного світобачення? Яка роль карнавалу в структурі середньовічної культури? Які особливості середньовічного ідеалу людини? Порівняйте романський і готичний стилі.

• Спробуйте зіставити риси античного і середньовічного ідеалів людини.

• У чому полягають гуманістичні ідеали давньоукраїнського іконопису?

• Охарактеризуйте християнський храм як модель світобудови.

• Якою є художня концепція гуманізму?

• У чому ренесансний ідеал є суперечливим? Проаналізуйте причини краху ренесансного гуманізму.

• Порівняйте художній світ Південного і Північного Відродження.

• Як виявила себе ренесансна традиція на терені України?

• Які першовитоки має культура Київської Русі?

• Як сприймали русичі процес християнизації?

• Який вплив справило християнство на процес розвитку культури Київської Русі?

• Дайте характеристику культурної ситуації в Галицькій і Волинській землях у ХІІ-ХІІІ ст.

ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ ТА ДИСКУСІЇ:

1. Яку модель світового простору представлено в тексті Августина Блаженного? Як вона відображена в архітектурі, живописі, театрі, музиці?

«Два гради – нечестивих і праведних – існують від початку людського роду, і пребудуть довіку. Тепер же громадяни обох живуть разом, однак бажають різного, в день же Суду поставлені будуть окремо.

Земний град створено любов'ю до самих себе, доведеною до презирства до Бога, небесний – любов'ю до Бога, доведеною до презирства до самого себе.

Небесний град вічний; там ніхто не народжується, тому що ніхто не вмирає; там істинне й повне щастя, яке є даром Божим. Звідти ми отримали запоруку віри на той час, поки, подорожуючи, зітхаємо про красу його».

2. Яким постає час у філософських роздумах Августина Блаженного? Як подібне уявлення про час відображено у творах середньовічної культури? У чому своєрідність способу мислення, притаманного середньовічній людині?

«Що таке час? Якщо ніхто мене про це не питає, я знаю, що таке час; якщо я захотів би це пояснити тому, хто питає, сказав би: «Ні, не знаю». Наполягаю, однак, на тому, що твер­до знаю: якби ніщо не проходило, не було б минулого часу; якби ніщо не приходило, не було б майбутнього часу; якби нічого не було б, не було б і теперішнього часу. А як можуть бути ці два часи, минулий і майбутній, коли минулого вже немає, а майбутнього ще немає? І якби теперішнє завжди за­лишалося теперішнім і ніколи не зникало в минулому, то це вже був би не час, а вічність; теперішнє стає часом лише тому, що зникає в минулому. Як же ми говоримо, що воно є, якщо причина його виникнення в тому, що його не буде? Чи ми помиляємося, коли кажемо, що час існує лише тому, що прагне зникнути?

Якщо ми візьмемо відрізок теперішнього часу будь-якої довжини – сто років, рік, місяць, день і т. д., то побачимо, що він складається немов з трьох інтервалів. Один з них зна­ходиться в минулому, інший у майбутньому, третій – найко-ротший... і становить власне теперішній час. Він такий корот­кий, що в ньому немає тривалості... Теперішнє не продовжуєть­ся... Де ж перебуває цей невловимий час?»

3. Як з культурологічного погляду можна пояснити подібну унікальність правничої традиції Київської Русі, на якій наголошено в тексті українського дослідника Л. Шкляра? Яку особливість культурних універсалій слов'янства вона представляє?

«Одначе, запозичивши і релігію, і деякі мистецько-стильові ознаки культури, а також певні законодавчі норми у Візантії, наш народ психологічно і юридично не сприйняв, зважаючи на тривалу язичницьку традицію, тілесних покарань у своєму законодавстві. Справа тут, як бачимо, не в самому лише християнстві. Адже тілесні покарання не завадили іншим, не менш христолюбивим народам, робити по-своєму.

Відомо, що спроба запровадити тілесні покарання належить Володимирові Святому, проте вона не мала своїх прихильників. У цьому, як зазначає відомий український історик М. Брай-чевський, полягало унікальне становище Київської Русі доби Середньовіччя. Він пише: «Цікава деталь, Київська Русь (мабуть, єдина феодальна держава) не знала смертної кари. Спроба Володимира Святого запровадити цю форму покарання за найтяжчі злочини закінчилася крахом: видану було постано­ву через кілька років довелося скасувати».

ТЕМИ РЕФЕРАТИВНИХ ВИСТУПІВ:

1. Особливості світорозуміння людини часів Київської Русі.

2. Мислителі Київської русі. Книжна справа.

3. Зародження і розвиток шкільної освіти в Київській русі. наукові знання.

4. Софія Київська як світоглядна ідея і художній шедевр.

5. Образотворче мистецтво Київської русі: іконопис, фреска, мозаїка. книжкова мініатюра.

6. Історія українського ткацтва, килимарства та вишивки.

7. Театральне мистецтво, музика й танок періоду Київської русі.

8. Соціально-політична й культурна ситуація в Галичині та на Волині в ХІІ-ХІІІ ст.

9. Основні осередки соціального і культурного життя Русі в період феодальної роздробленості.

10. Освіта й наука Русі в період феодальної роздробленості.

11. Архітектура й мистецтво Русі в період феодальної роздробленості.

12. Культурні та політичні зв’язки Галицько-Волинського князівства з іншими землями Стародавньої Русі.

13. Соціально-політична й культурна ситуація в польсько-литовську добу.

14. Освіта і книгодрукування на східнослов’янських землях в ХІУ-ХУІІ ст.

15. візантія в історії світової культури.

16. Філософська думка у Візантії.

17. Література у Візантії.

18. Освіта у Візантії.

19. Музика у Візантії.

20.  образотворче мистецтво й архітектура у Візантії.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ:

Здається, не існує іншої культурної епохи, аніж Середньовіччя, ставлення до якої було б настільки ж упередженим. Тому головною проблемою студента при підготовці цієї теми є проблема психологічна й пов'язана вона з орієнтуванням у матеріалі, який вивчається. Головним психолого-педагогічним моментом в організації самостійного вивчення теми є формування необхідної орієнтовної основи для пізнання змісту й значення тих наукових праць, до вивчення яких ви вдаєтеся. Знадобляться вам і навички інтеграції почерпнутої інформації у контекст раніше засвоєних знань. За своєю суттю орієнтовна основа дій студента щодо самостійного вивчення наукового джерела утворена набором конкретних завдань, виконання яких дає йому правильне спрямування в роботі.

Насамперед необхідно докладно вивчити історичні умови і причини, що спонукали автора до написання наукової праці. У зв'язку з цим важливо попередньо в загальних рисах ознайомитися з нею: прочитати зміст, передмову, висновки (післямову), переглянути посилання на джерела, імена, події. Це дає змогу з'ясувати причини, які спонукали автора взятися за написання праці, методологію дослідження, імена його ідейних союзників і опонентів, діалектику розвитку досліджуваної ним наукової проблеми. Така робота допомагає зрозуміти не лише структуру праці, а й загальний розвиток думок автора, його світоглядні позиції.

Корисним є і ознайомлення з сучасною критичною літературою, яка стосується цієї праці, а також з інформацією про досліджувану в ній проблему, яка міститься в енциклопедичних довідниках, словниках, журналах, брошурах. Немало допоможе студентові в освоєнні матеріалу вивчення подій і фактів, що висвітлюються в праці.

Пам’ятайте: просто знати факти недостатньо, необхідно вникнути в їх суть, зрозуміти причини їх виникнення, роль і значення у розвитку відповідного явища.