Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
4.ІММС_К_Будько_13.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
127.6 Кб
Скачать

Рекомендована література Основна

Культурологія: українська та зарубіжна культура: Навчальний посібник / За ред. M. M. Заковича. – К.: Знання, 2007. – 567 с. –http://ebk.net.ua/Book/cultural_science/zakovich_kulturologiya/zmist.htm

Культурологія: теорія та історія культури: Навч. посібник / За ред. І. І. Тюрменко, О. Д. Горбула. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 368 c. – с. 58-83.– http://www.info-library.com.ua/books-book-77.html

Культурологія: Навч. посіб. 3-тє вид. / Гриценко Т. Б., Гриценко С. П., Кондратюк А. Ю.; За ред. Гриценко Т. Б. – К.: Центр уч-бової літератури, 2011. – 392 с. – http://studentbooks.com.ua/content/view/129/46/

Матвеева Л. Л. Культурологія: Курс лекцій: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2005. – 512 с. – http://www.reddiplom.org/kult1.htm

Лекції з історії світової та вітчизняної культури: Навч. посібник. Вид. 2-ге, перероб. і доп. / За ред. проф. А. Яртися та проф. В. Мельника. – Львів: Світ, 2005. – 568 с. – http://www.reddiplom.org/kult2.htm

Культурологія: Навч. посібник / Є. А. Подольська, В. Д. Лихвар, К. А. Іванова. – Київ: Центр навчальної літератури, 2003. – 288 с. – http://www.reddiplom.org/kult3.htm

Додаткова

Сайти з навчальними та пізнавальними матеріалами з культурології:

http://www.countries.ru/library.htm

http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Culture/INDEX_CULTUR.php

http://www.alleng.ru/edu/cultur2.htm

http://studentbooks.com.ua/content/view/129/46/

Персоналії:

http://www.countries.ru/library/culturologists/index.htm

http://www.pseudology.org/Reklama/Sociologists.htm

http://www.upelsinka.com/Russian/classic.htm

http://ortlib.narod.ru/persoindex.htm

Семінар 3.

Тема: Культура і цивілізація

МЕТА: Осмислити співвідношення культури і цивілізації, цивілізацію як соціокультурне явище та тенденції її розвитку.

ПЛАН

1. Співвідношення культури і цивілізації.

1.1. Підходи до визначення поняття «цивілізація».

1.2. Концепція Ніколая Данилевського. Ідея плюралізму культур. Поняття культурно-історичний типу.

1.3. Цивілізація як вершина культури й водночас фаза занепаду культурно-історичного типу. Концепція Освальда Шпенглера.

1.4. Концепція циклічного культурно-цивілізаційного розвитку Арнольда Тойнбі. Поняття локальних цивілізацій.

1.5. Культура як система значень цінностей. Концепція Петерима Сорокіна.

1.6. Цивілізація як «смерть духу культури». Концепція Ніколая Бердяєва.

2. Цивілізація як соціокультурне явище та тенденції її розвитку.

2.1. Монументальна архітектура як ознака цивілізації. Виробничий потенціал суспільства.

2.2. Писемність як ознака цивілізації.

2.3. Поява міста як ознака цивілізації.

2.4. Соціально-економічна сутність цивілізації: класове суспільство і держава.

3. Типологія цивілізацій. Особливості формаційного, локального, семіотичного тощо підходів.

3.1. Природні співтовариства (непрогресивні форми існування);

3.2. Східний тип цивілізації;

3.3. Західний тип цивілізації;

3.4. Сучасний тип цивілізації.

КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ І ТЕРМІНИ:

Цивілізація, культурно-історичний тип, локальна цивілізація, культурний ареал, первинні цивілізації, вторинні цивілізації, природні співтовариства, східна цивілізація, західна цивілізація, техногенна цивілізація, глобальна цивілізація, глобалізація, антиглобалізм, доіндустріальна (аграрна, традиційна) цивілізація, індустріальна цивілізація, постіндустріальна цивілізація, міжцивілізаційний діалог; діалог культур; культурна уніфікація; менталітет; культурне різноманіття; культурологічний плюралізм, філософії життя, традиційний стиль мислення, інноваційний стиль мислення, модернізація, вестернізація, національно-культурна ідентичність.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ:

– Дайте визначення цивілізації;

– Хто увів у науковий обіг термін «цивілізація»?

– Поясніть специфіку розуміння поняття «цивілізація» за античних часів;

– Поясніть специфіку розуміння поняття «цивілізація» у добу Просвітництва;

– Якого значення в духовному розвитку людства надавав І. Кант культурі та цивілізації?

– Як розуміли поняття «цивілізація» Л. Морган і Ф. Енгельс?

– Як показав розбіжності й несумісності між культурою й цивілізацією О. Шпенглер у книзі «Занепад Європи»?

– Поясніть специфіку розуміння понять «культура» і»цивілізація» А. Тойнбі?;

– Яке місце відводив А. Тойнбі українському й білоруському культурно-історичному типам у системі локальних цивілізацій?;

– Якого значення надавав А. Тойнбі релігії у розвитку локальних цивілізацій?;

– Поясніть розуміння культурно-історичного типу М. Данилевським;

– Який критерій покладено в основу типології цивілізацій П. Сорокіна?;

– Які тенденції розвитку сучасних цивілізацій виділяв П. Сорокін?;

– Яке значення має для становлення цивілізації утворення держави?;

– Яке значення має для становлення цивілізації виникнення писемності?;

– Яке значення має для становлення цивілізації відділення землеробства від ремесел?;

– Яке значення має для становлення цивілізації розшарування суспільства на класи?;

– Яке значення має для становлення цивілізації поява міст?;

– Поясніть специфіку формаційного підходу до типології цивілізацій;

– Поясніть специфіку локального підходу до типології цивілізацій;

– Поясніть специфіку семіотичного підходу до типології цивілізацій;

– Поясніть специфіку типології цивілізацій за критерієм розвитку матеріально-виробничих технологій (Р. Арон, У. Ростоу, О. Тоффлер);

– Схарактеризуйте особливості доіндустріального періоду розвитку людства;

– Схарактеризуйте особливості індустріального періоду розвитку людства;

– Схарактеризуйте особливості постіндустріального періоду розвитку людства;

– Які Ви знаєте особливості природних співтовариств як одного з основних типів цивілізації?;

– Які Ви знаєте особливості східного типу цивілізації?;

– Які Ви знаєте особливості західного типу цивілізації?;

– Які Ви знаєте особливості сучасного типу цивілізації?;

– Схарактеризуйте сучасний стан цивілізаційного розвитку;

– Схарактеризуйте найбільш загальні принципи міжцивілізаційного діалогу;

– Яке значення має діалог культур для розвитку сучасної цивілізації?

– Яке значення має інноваційний стиль мислення для цивілізацій сучасного Сходу?;

– Як Ви розумієте різницю між модернізацією Сходу і «вестернізацією»?;

– Що Ви знаєте про систему цінностей та імперативів розвитку глобального світу?;

– Як співвідноситься з поняттям поняття національно-культурної ідентичності?

ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ ТА ДИСКУСІЇ:

1. Прочитайте уривок із праці Арнольда Джозефа Тойнбі «Збагнення історії» (1934-1961), в якій він розробив концепцію локальних цивілізацій.

«Нами було ідентифіковано дев'ятнадцять суспільств: західне, православне, іранське і арабське (в наш час вони входять в ісламське), індуїстське, далекосхідне, еллінське, сирійське, китайське, мінойське, шумерське, хетське, вавилонське, андське, мексиканське, юкатанське, майянське і єгипетське . Досліджуючи підстави кожного окремого суспільства, в одних випадках ми виявляємо, що воно знаходиться в синівській спорідненості з більш древнім суспільством завдяки наявності вселенської церкви. В інших випадках такий зв'язок не проглядається. Отже, ми визначили, що всесвітня церква є основною ознакою, що дає змогу попередньо класифікувати суспільства одного виду. Іншим критерієм для класифікації товариств є ступінь віддаленості від того місця, де дане товариство спочатку виникло. Поєднання цих двох критеріїв дає змогу знайти спільну міру розміщення товариств на одній шкалі, з тим щоб визначити місце кожного з них в безперервному процесі розвитку.»

Яке місце відводив А. Тойнбі українському культурно-історичному типу в системі локальних цивілізацій? Проаналізуйте.

2. Російський історик Н. Данилевський спробував дати синтетичне визначення культури, яке включає такі ознаки: 1) релігійна діяльність, яка охоплює взаємини людини з богом, осмислення свого місця в світі, долі та призначення. При цьому йдеться не про богословські трактати, а про споконвічну народну віру, що є основою моральності; 2) культурна (у вузькому значенні) діяльність, що включає науку, мистецтво, техніку як форми освоєння зовнішнього світу; 3) Політична діяльність, що виражається у створенні держави та становленні народу як форми політичної й духовної єдності; 4) Суспільно-економічна діяльність, пов'язана з удосконаленням вже не стільки духовно-етичних, скільки господарських зв'язків [13, с. 471

3. Прочитайте висловлення Н. Н. Страхова про книгу Н. Данилевського «Росія і Європа».

«Пам'ять Н. Я. Данилевського дорогоцінна для «Слов'янського товариства» не тільки як пам'ять корисного діяча з державного господарства, відмінного російського натураліста, полум'яного патріота, людини, що явно й таємно робив приношення на слов'янське справу зі свого трудового майна, але головне й найбільше як вчителя тих ідей, які лежать в самій основі «Товариства», становлять його душу. В цьому відношенні заслуга Н. Я. Данилевського така велика, що розмірів її ми тепер ще й визначити не можемо. Він написав книгу «Росія та Європа», яку можна назвати катехізисом або кодексом слов'янофільства; так повно, точно і ясно в ній викладено вчення про слов'янський світ і його ставлення до решти людства»

Чому Н. Страхов назвав книгу Н. Данилевського «Росія і Європа» катехізисом або кодексом слов'янофільства?

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ:

Результати та наслідки цивілізаційних змін в сучасному світі дуже суперечливі й неоднозначні. Сьогодні вже абсолютно очевидно, що вони можуть не тільки сприяти позитивній інтеграції світового співтовариства з метою подолання викликів і загроз техногенної цивілізації, а й створювати передумови для їх подальшого загострення. У зв'язку з цим особливої актуальності в сучасній науці і філософії набула проблема сталого розвитку, безпосередньо пов'язана з пошуком і обґрунтуванням конструктивної стратегії подальшого розвитку техногенної цивілізації і подолання тих соціально-культурних та соціально-екологічних аномалій, які вона ініціювала і породила на попередніх етапах свого формування і розгортання.

Зважаючи на це, осмислення співвідношення культури і цивілізації, цивілізації як соціокультурного явище, тенденцій її розвитку тощо – це не лише завдання з освоєння ключових понять культурологічного курсу, це можливість сягнути розуміння закономірностей розвитку сучасного світу.