- •6. 140103 «Туризм»
- •Пояснювальна записка до модульного контролю № 1
- •6. 140103 «Туризм»
- •7. Ранньокурортний період ррозвитку санаторно-курортної справи:
- •8. Протокурортний період ррозвитку санаторно-курортної справи:
- •9. Період «темних століть» ррозвитку санаторно-курортної справи:
- •49. Сапропелі – це лікувальні грязі, які:
- •50. Сульфідні мулові грязі – це лікувальні грязі, які:
- •51. Сопкові грязі – це лікувальні грязі, які:
- •67. Профілакторій це:
- •68. Курортна поліклініка це:
- •69. Пансіонат це:
- •70. Будинок відпочинку це:
- •71. Туристична база це:
- •72. Бальнеолікарня це:
- •73. Грязелікарня це:
- •79. Санаторно-курортна послуга – це:
- •80. Санаторно-курортне лікування це:
- •81. Після здійснення санаторно-курортного відбору хворму видається:
- •82. Клінічний протокол це:
- •83. Реабілітаційні програми за термінами (тривалістю) поділяються на:
- •84. Види реабілітаційних програм:
- •85.Щодо інтенсивності відновлювальних та медичних реабілітаційних програм прийнято розрізняти такі комплекси:
- •88. Зони spa - об'єктів:
- •93. Функціональні обов᾽язки spa – технолога:
- •94. Функціональні обов᾽язки spa - оператора:
- •95. Функціональні обов᾽язки spa – терапевта:
- •Допоміжна
7. Ранньокурортний період ррозвитку санаторно-курортної справи:
1. час плюндрування, занехаювання й забуття курортологічної спадщини античної цивілізації.
2. античний період становлення перших організованих курортів й закладання кістяка сучасної європейської курортної мережі.
3. виокремлення курортно-рекреаційної діяльності в самостійний напрямок людської життєдіяльності.
4. відродження системи рекреаційних цінностей і практики курортного лікування (XIV – XV ст.)
8. Протокурортний період ррозвитку санаторно-курортної справи:
1. час плюндрування, занехаювання й забуття курортологічної спадщини античної цивілізації.
2. античний період становлення перших організованих курортів й закладання кістяка сучасної європейської курортної мережі.
3. виокремлення курортно-рекреаційної діяльності в самостійний напрямок людської життєдіяльності.
4. відродження системи рекреаційних цінностей і практики курортного лікування (XIV – XV ст.)
9. Період «темних століть» ррозвитку санаторно-курортної справи:
1. античний період становлення перших організованих курортів й закладання кістяка сучасної європейської курортної мережі.
2. виокремлення курортно-рекреаційної діяльності в самостійний напрямок людської життєдіяльності.
3. відродження системи рекреаційних цінностей і практики курортного лікування (XIV – XV ст.)
4. час плюндрування, занехаювання й забуття курортологічної спадщини античної цивілізації.
10. Період ррозвитку санаторно-курортної справи у XIV – XV ст. :
1. час плюндрування, занехаювання й забуття курортологічної спадщини античної цивілізації.
2. період становлення перших організованих курортів й закладання кістяка сучасної європейської курортної мережі.
3. виокремлення курортно-рекреаційної діяльності в самостійний напрямок людської життєдіяльності.
4. відродження системи рекреаційних цінностей і практики курортного лікування .
11. Період курортного «буму» припадає на :
1. XVІІІ
2. ХІХ століття
3. ХХ століття
4. ХХІ століття
12. Термін «санаторій» для означення спеціалізованої лікувально-курортної установи вперше стали застосовувати в:
1. Греції
2. Італії
3. Німеччині
4. Франції
13. Перші відомі письмові згадки про рекреаційно - туристичну діяльність в Україні відносяться до часів :
1. Середньовіччя
2. Стародавньої Греції
3. XVІІІ століття
4. ХІХ століття
14. Перші згадки про родовища лікувальних вод на Заході України припадають на:
1. XV століття
2. XVІ століття
3. XVІІ століття
4. XVІІІ століття
15. Сьогодні найбільше закладів санаторного типу в Україні сконцентровано
1. на узбережжі Азовського моря
2. у Криму
3. в Карпатському регіоні
4. в східних областях України.
16. Бальнеологічні ресурси – це:
1. сукупність природних та антропогенних об'єктів і явищ, що їх можна використовувати для відпочинку, лікування й туризму.
2.природні лікувальні речовини, які використовуються для немедикаментозного лікування на курортах і в позакурортних умовах.
3. узбережжя теплих морів; береги річок, озер і водосховищ; лісові та лучні масиви; передгір'я та гірські країни
4. особливості природи, природні та природно-технічні геосистеми, об'єкти і явища природи, їхні компоненти й властивості
17. До бальнеологічних природних лікувальних ресурсів можна віднести:
1. кліматичні
2. ландшафтні
3. мінеральні води
4. морські води
18. До бальнеологічних природних лікувальних ресурсів можна віднести:
1. озокерит
2. ландшафтні
3. кліматичні
4. морські води
19. До бальнеологічних природних лікувальних ресурсів можна віднести:
1. морські води
2. ландшафтні
3. кліматичні
4. лікувальні грязі
20. Найбільший туристичний центр з використання бальнеологічних ресурсів розташований в:
1.Україні
2. Угорщині
3. Уругваї
4. Уганді
21. Найбільше бальнеологічнитх ресурсів України зосереджено в:
1. Автономній республіці Крим
2. Дніпропетровській області
3. Карпатському регіоні
4. Одеській області
22. Мінеральні лікувальні води — це:
1. річкові води, що мають лікувальні властивості внаслідок підвищеного вмісту біологічно активних компонентів
2.морські води, що мають лікувальні властивості внаслідок підвищеного вмісту біологічно активних компонентів
3. природні води, що мають лікувальні властивості внаслідок підвищеного вмісту кисню.
4. природні води, що мають лікувальні властивості внаслідок підвищеного вмісту біологічно активних компонентів.
23. Лікувальні мінеральні води групи А:
1. родонові (радіоактивні) води
2. мінеральні води без специфічних компонентів та властивостей
3. вуглекислі
4. бромні, йодні та з високим вмістом органічних речовин.
24. Лікувальні мінеральні води групи Б:
1. родонові (радіоактивні) води
2. мінеральні води без специфічних компонентів та властивостей
3. вуглекислі
4. бромні, йодні та з високим вмістом органічних речовин.
25. Лікувальні мінеральні води групи В:
1. родонові (радіоактивні) води
2. сірководневі або сульфідні
3. вуглекислі
4. бромні, йодні та з високим вмістом органічних речовин.
26. Лікувальні мінеральні води групи Г:
1. родонові (радіоактивні) води
2. мінеральні води без специфічних компонентів та властивостей
3. бромні, йодні та з високим вмістом органічних речовин.
4. залізисті, миш’яковисті або миш’якові з високим вмістом марганцю, міді, алюмінію
27. Лікувальні мінеральні води групи Д:
1. родонові (радіоактивні) води
2. мінеральні води без специфічних компонентів та властивостей
3. бромні, йодні та з високим вмістом органічних речовин.
4. залізисті, миш’яковисті або миш’якові з високим вмістом марганцю, міді, алюмінію
28. Лікувальні мінеральні води групи Е:
1. родонові (радіоактивні) води
2. мінеральні води без специфічних компонентів та властивостей
3. бромні, йодні та з високим вмістом органічних речовин.
4. залізисті, миш’яковисті або миш’якові з високим вмістом марганцю, міді, алюмінію.
29. Радонові води різноманітного хімічного складу поширені на таких територіях України:
1. на південно-західному схилі Українських Карпат і на Закарпатті.
2. на правобережжі Дніпра, на Побужжі та Приазов'ї
3. в Карпатах, Передкарпатті, Причорномор'ї та Кримському півострові
4. в Одеській області.
30. Йодні, бромні та йодо-бромні води переважно хлоридно-натрієвого складу поширені на таких територіях України:
1. на південно-західному схилі Українських Карпат і на Закарпатті.
2. на правобережжі Дніпра, на Побужжі та Приазов'ї
3. в Карпатах, Передкарпатті, Причорномор'ї та Кримському півострові
4. в Одеській області.
31. Вуглекислі мінеральні води поширені і на таких територіях України:
1. на південно-західному схилі Українських Карпат і на Закарпатті.
2. на правобережжі Дніпра, на Побужжі та Приазов'ї
3. в Карпатах, Передкарпатті, Причорномор'ї та Кримському півострові
4. в Одеській області.
32. Найбільше у світі родовищае озокериту знаходиться в:
1. Швейцарії
2. Казахстані
3. Україні
4. Китаї
33. Найбільше у світі родовищае озокериту:
1. Одеське
2. Бориславське
3. Сумське
4. Ялтинське
34. Одним з найстаріших бальнеологічних курортів Європи вважається:
1. курорт Куяльник
2. курорт Трускавець
3. курорт Мимргород
4. курорт Бердянськ
35. Перше дослідження мінеральної води та лікування в трускавці було здійсне ще:
1. на початку XVI століття.
2. на початку XVII століття
3. на початку XVIII століття
4. на початку XIX століття.
36. Бальнеологія це:
1. вчення про клімат
2. наука про лікувальні води
3. наука про сонце
4. вчення про повітря
37. Кліматологія це:
1. вчення про клімат
2. наука про лікувальні води
3. наука про сонце
4. вчення про повітря
38. Геліологія це:
1. вчення про клімат
2. наука про лікувальні води
3. наука про сонце
4. вчення про повітря
39. Аерологія це:
1. вчення про клімат
2. наука про лікувальні води
3. наука про сонце
4. вчення про повітря
40. Талассологія це:
1. вчення про клімат
2. наука про лікувальні води
3. наука про сонце
4. вчення про море
41. На бальнеологічному курорті основним лікувальним фактором є:
1. грязі
2. повітряні і сонячні ванни, а також купання.
3. мінеральні води
4. озокерит
42. На грязевому курорті основним лікувальним фактором є:
1. озокерит
2. повітряні і сонячні ванни, а також купання.
3. мінеральні води
4. грязі
43. На кліматичному курорті основним лікувальним фактором є:
1. озокерит
2. повітряні і сонячні ванни, а також купання.
3. мінеральні води
4. грязі
44. До природно-кліматичних курортних факторів відносяться:
1. психотерапія
2. фітотерапія
3. преформовані фізичні фактори
4. мінеральні води
45. До природно-кліматичних курортних факторів відносяться:
1. психотерапія
2. фітотерапія
3. преформовані фізичні фактори
4. лікувальні грязі
46. До природно-кліматичних курортних факторів відносяться:
1. психотерапія
2. фітотерапія
3. преформовані фізичні фактори
4. клімат
47. До природно-кліматичних курортних факторів відносяться:
1. психотерапія
2. фітотерапія
3. преформовані фізичні фактори
4. ландшафт
48. Торф'яні грязі – це лікувальні грязі, які:
1. мулові відкладення переважно органічного складу, які утворюються в прісних або низькомінералізованних, головним чином, материкових озерах в результаті мікробіологічного розкладення водоростей та інших рослинних і тваринних залишків
2. утворюються в заболоченій місцевості в результаті, неповного розпаду рослин в умовах надмірного зволоження і нестачі кисню
3. продукт діяльності, так званих, грязевих вулканізаційних сопок та інших утворень, які розміщуються в молодих складчастих областях в зонах тектонічних зрушень, складених глинистими товщами.
4. мулові відкладення переважно мінеральних (соляних) приморських і материкових озер, в які надходить велика кількість розчинних мінеральних речовин (особливо сульфатних іонів) і твердих частинок (в тому числі глинистих з вмістом заліза).
