
- •Розділ іх недобросовісна конкуренція
- •1.1. Передумови захисту від недобросовісної конкуренції
- •Міжнародні гарантії захисту від недобросовісної конкуренції
- •Поняття недобросовісної конкуренції
- •Поняття суб’єкта господарювання
- •Особливості визначення поведінки суб’єкта господарювання недобросовісною конкуренцією
- •Торгові та інші чесні звичаї в підприємницькій діяльності: особливості їх визначення
- •1.2.4. Види недобросовісної конкуренції
- •2. Неправомірне використання ділової репутації суб’єкта господарювання
- •Поняття ділової репутації та її складові
- •Поняття “неправомірності використання” ділової репутації
- •Неправомірне використання чужих позначень
- •2.2.4. Особливості встановлення «змішуваності»
- •Неправомірне використання товару іншого виробника
- •Особливості кваліфікації неправомірного використання товару іншого виробника
- •Копіювання зовнішнього вигляду виробу
- •2.4.1. Особливості доведення факту порушення у формі копіювання зовнішнього вигляду виробу
- •2.5.1. Серед видів незаконної реклами прийнято виділяти недобросовісну рекламу, порівняльну та оманливу.
- •Особливості кваліфікації інформації як порівняльної реклами
- •Створення перешкод суб’єктам господарювання в конкуренції
- •3.1.2. При встановленні факту дискредитації варто встановити:
- •3.4. Підкуп працівника, посадової особи постачальника або покупця
- •6. Комерційна таємниця: проблеми охорони та кваліфікації посягань
- •Поняття комерційної таємниці
- •Процесуальні засади захисту від недобросовісної конкуренції
- •7.2. Як визначається підвідомчість справ про захист від недобросовісної конкуренції
- •7.3. Заява повинна містити такі відомості
- •7.4. Порядок розгляду справ про недобросовісну конкуренцію
- •7.5. Рішення антимонопольних органів при доведенні факту недобросовісної конкуренції
- •Відповідальність за вчинення недобросовісної конкуренції
- •8.1.2.1 Особливості застосування окремих заходів відповідальності антимонопольними органами України
- •8.2. Адміністративна відповідальність
- •8.3. Цивільна відповідальність
- •8.4. Кримінальна відповідальність
- •8.4.2.2. Об'єктивна сторона злочину характеризується; 1) вчиненням дій, спрямованих на отримання відомостей, що становлять комерційну таємницю; 2) незаконним використанням таких відомостей.
- •8.4.2. 3. Суб'єкт злочину загальний.
Розділ іх недобросовісна конкуренція
1.1. Передумови захисту від недобросовісної конкуренції
На сучасному етапі соціально-економічних перетворень в Україні важливим державним завданням є забезпечення незворотності трансформаційних процесів, зокрема за допомогою створення дієвої системи захисту економічної конкуренції.
Економічна конкуренція є тим рушійним елементом ринкової економіки, який забезпечує баланс особистих і приватних інтересів суб’єктів ринку, формує підвалини соціальної стабільності у суспільстві.
З розвитком ринковим відносин, розширенням інтеграційних процесів як в Європі, так, загалом, у світі все актуальнішою стає проблема захисту інтелектуальної власності, зокрема, за рахунок вдосконалення механізмів попередження та захисту від недобросовісної конкуренції. Підкреслимо, що саме недобросовісні методи здійснення конкурентної боротьби завдають найзначніших збитків конкуренції саме через те, що спрямовані, головним чином, на недобросовісне використання об’єктів інтелектуальної власності або на порушення договірних зв’язків та розкриття комерційних секретів. Крім того, на відміну від інших порушень конкуренції прояви недобросовісної конкуренції постійно видозмінюються і їх досить тяжко кодифікувати.
Передумовами існування надійного захисту від будь-яких проявів недобросовісної конкуренції є створення та підтримання державою надійного та ефективного організаційно-правового механізму попередження, виявлення і припинення відповідних порушень.
Правові засади захисту від недобросовісної конкуренції закладені Конституцією України, Законом України “Про захист від недобросовісної конкуренції”, Законом України “Про Антимонопольний комітет України” іншими нормативно-правовими актами.
Організаційну складову механізму захисту від недобросовісної конкуренції складає система антимонопольних органів. Варто зазначити, що Антимонопольний комітет є державним органом зі спеціальним статусом метою діяльності якого є розвиток і захист конкуренції. Антимонопольний комітет є органом, який має повноваження щодо попередження припинення і усунення наслідків недобросовісної конкуренції. Ці повноваження реалізуються через систему його органів. Органи Антимонопольного комітету України - Антимонопольний комітет України, постійно діючі та тимчасові адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, державний уповноважений Антимонопольного комітету України, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України.
Міжнародні гарантії захисту від недобросовісної конкуренції
Міжнародно-правові гарантії захисту від недобросовісної конкуренції надані в Паризькій конвенції про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року, стаття 10 bis якої вважається світовим стандартом у підході до визначення поняття недобросовісної конкуренції. Отже, Закон відмовився вiд обмеженого переліку видів протиправної поведінки, які визнаються недобросовісною конкуренцією.
Актом недобросовісної конкуренції, згідно статті 10 bis (Недобросовісна конкуренція) Конвенції, вважається будь-який акт конкуренції, що суперечить чесним звичаям у промислових i торговельних справах. Також цією статтею наводиться перелік дій, які мають бути заборонені як недобросовісна конкуренція а саме:
всі дії, здатні яким би то не було способом викликати змішування щодо підприємства, продуктів чи промислової чи торговельної діяльності конкурента;
неправдиві твердження при здійсненні комерційної дiяльностi, здатнi дискредитувати підприємство, продукти або промислову чи торговельну діяльність конкурента;
зазначення чи твердження, використання яких при здiйсненнi комерцiйної дiяльностi може ввести громадськість в оману відносно характеру, способу виготовлення, властивостей, придатності до застосування чи кількості товарів.
Варто зазначити, що відповідно до статті 10 – ter Паризької конвенції уряди всіх держав, що підписали зазначену Конвенцію, зобов’язані забезпечити адміністративний і судовий захист прав суб’єктів господарювання і громадян від проявів недобросовісної конкуренції. Тобто, якщо підприємець не може отримати належного захисту в межах національної системи захисту від недобросовісної конкуренції він має право звернутися за захистом своїх прав до міжнародно-правових інституцій, як з позовом про визнання факту правопорушення так і з позовом до державних органів, що не забезпечили ефективний захист його прав.
В Україні законодавчі засади захисту від недобросовісної конкуренції закладені Конституцією України, Законом України “Про захист від недобросовісної конкуренції” (в ред. 18.12.2008), Законом України “Про Антимонопольний комітет України,” Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність”, Закон України “Про рекламу”, Закон України “Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту”, “Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту” інші.