2. Тімолова проба.

Принцип методу. При взаємодії сироватки з тімолово-вероналовим розчином з'являється помутніння внаслідок утворення глобуліново-тімолово-ліпідного комплексу.

Хід визначення і розрахунок: До 6 мл тімолово-вероналового буферного розчину добавляють 0,1 мл сироватки, залишають відстоятись 30 хв. і потім вимірюють оптичну густину при довжині хвилі 630-690 нм (червоний фільтр) проти тімолово-вероналового буфера в кюветах з товщиною шару 1 см. Реакцію проводять при кімнатній температурі.

Розрахунок ведуть по калібровочному розчину сульфату барію, готують розведення відповідно одиницями помутніння по Шенк-Хогланд. Калібровочні розчини добре збовтують і негайно при довжині хвилі 630-690 нм в кюветах товщиною шару 2 мм проти води вимірюють.

Література:

1. Конспект лекцій.

2. Биологическая химия /Воронина Л.Н. и др.- Х.:Основа, 1999. – 640 с.

3. Губський Ю. І. Біологічна хімія.- К.-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000.- 509с.

4. Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2001.- 736с.

4. Гонський Я.І., Максимчук Т.П. – Біохімія людини, 2004.

Заняття №17

Тема: Фармацевтична біохімія. Загальна характеристика метаболізму ліків.

Актуальнiсть теми: Знання процесів метаболізму лікарських речовин використовується для вирішення цілого ряду задач біофармації, фармакології, фармацевтичної хімії, технології ліків. Результати і узагальнення фармацевтичної біохімії є тією фундаментальною основою, на основі якої розвивається наукова і раціональна фармакотерапія захворювань та їх фармакопрофілактика.

Навчальнi цiлi:

Знати: Стадії метаболізм ліків, вплив метаболізму ліків на їх фармакологічну активність значення фармацевтичної біохімії для теоретичної та практичної фармації.

Вмiти: Визначати інтенсивність гідроксилювання лікарських речовин мікросомами печінки, вплив на цей процес різних чинників.

Самостiйна позааудиторна робота:

1. Охарактеризувати систему мікросомального окислення.

2. Написати схеми реакцій С-гідроксилювання бутаміду, бензолу, N-гідроксилювання сульфаніламіду, дезалкілювання фенацетину, відновлення нітробензолу, гідролізу іпроніазиду.

Контрольнi питання:

1. Предмет і задачі фармацевтичної біохімії, значення її для біофармації, фармакології, медицини, токсикології.

2. Біогенні лікарські речовини та чужорідні ліки (ксенобіотики), їх метаболізм.

3. Стадії метаболізму ліків: а)ентеральний обмін в ШКТ; б)транспорт через мембрани; в)перенесення кров’ю і міжтканинний розподіл; г)внутрішньоклітинний метаболізм ліків (реакції біотрансфармації); д)виведення із організму ліків та їх метаболітів.

4. Вплив метаболізму ліків на їх фармакологічну активність.

Самостійна аудиторна робота:

1. Виконати лабораторну роботу “Визначення гідроксилазної активності мікросом печінки”, оформити і захистити протокол.

Принцип методу. Метод базується на визначенні вмісту 4-амінофенолу, який утворюється при гідроксилюванні аніліну в монооксигеназному ланцюгу мікросом. При взаємодії 4-амінофенолу з фенолом у присутності карбонату натрію утворюється синій індофенольний комплекс.

Хід роботи. Із печінки тварин шляхом гомогенізації та диференціального центрифугування отримують суспензію мікросом, в якій біуретовим методом визначають концентрацію білка. У дві пробірки (дослідна і контрольна проба) вносять по 0,4 мл трис-НСІбуферну (рН 7,4), 0,4 мл 0,16 М розчину хлориду магнію, 0,1 мл суспензії мікросом, 0,2 мл 0,03 М розчину НАДФН і 0,15 мл 0,03 % розчину аніліну. Потім до контрольної проби додають 0,5 мл 15% розчину трихлороцтової (ТХО) кислоти. Обидві пробірки поміщають на 20 хв. у термостат при 37^оС. По закінченні інкубації в дослідній пробі зупиняють реакцію добавленням 0,5 мл 15% розчину ТХО. У дослідну пробірку вносять 0,5 мл 10% розчину карбонату натрію і 1,5 мл 2% розчину фенолу, а в контрольну – 2 мл дистильованої води, добре перемішують. Через 10 хв. колориметрують дослідну пробірку проти контрольної на ФЕКу при 630 нм (червоний світлофільтр) у кюветах товщиною 10 мл.

Розрахунок проводять за формулою:

Х= А · V/20m,

де Х – гідроксилазна активність, нмоль/хв · мг білка;

А – концентрація амінофенолу в пробі, знайдена за калібрувальним графіком, нмоль; V - об’єм проби, рівний 1,75 мл; 20 – час інкубації, хв; m – вміст білку в пробі, мг (приблизно 2-4 мг/0,1 мл суспензії мікросом).