3. Зміст і структура програми з хімії.

Зміст навчального курсу хімії , не може являти собою спрощенний варіант змісту хімії, як науки. Зміст навчального курсу хімії повинен давати можливість навчити учнів висувати гіпотези і перевіряти їх експериментально, робити систематичні узагальнення, оперувати хімічною символікою, володіти технікою хімічного експерименту. У змісті курсу хімії можна виділити три основні складові:

1. Елементи хімічних знань та умінь;

2. Елементи методів наукового пізнання;

3. Елементи навчальних прийомів розвитку пізнавальних можливостей учнів.

Курс хімії в школі повинен бути чітко визначеним і структирезованим. Є три розділи шкільного курсу хімії:

1. Основи неорганічної хімії, 7 – 9 кл.;

2. Органічна хімія, 10 –11 кл.;

3. Загальна хімія.

Зміст і структура цих розділів є чітко визначена в програмі з хімії.

Програма – це державний документ, який забезпечує стабільність змісту і стуктури курсу протягом років вивчення.

В 11 класі розглядають сучасні аспекти з неорганічної, органічної і загальної хімії.

В 7 кл. – основні хімічні поняття.

В 8 кл. – засвоєння таблиці Менделєєва, прості і складні речовини.

В 9 кл. – неорганічні сполуки. В 10 – неорганічна і органічна хімія.

Структура і зміст шкільного курсу хімії є викладено у програмі для середніх загальноосвітніх шкіл (Хімія 7–11 клас, 2010). Весь програмний матеріал розділений на блоки ( теми. Підтеми). У програмному блоці міститься від 6 до 11–12 годин. Хімія вивчається з 7 по 11 клас. У програмі подано структуру і зміст завдання шкільного курсу з хімії. З метою забезпечення ефективного навчання та отримання учнями об’єктивних знань ведемо 12 бальну шкалу оцінювання. Обов’язковим є виконання тематичних, практичних та контрольних робіт поданих у програмі.

4.Окисно – відновні реакції

Реакції, що відбуваються зі зміною ступеня окиснення атомів, що входять до складу реагуючих речовин називають окисно-відновними.

Основні положення теорії окисно-відновних реакцій:

Процес окиснення – це віддача електронів атомо, або молекулою або йоном; при цьому ступінь окиснення змінюється:

2Cl^- - 2e^- → Cl°

S ^2- - 8e^- → S ⁺⁶

Процес відновлення – це приєднання електронів атомом, молекулою, або йоном; при цьому ступінь окиснення знижується.

S ⁰ + 2e^- →S ^2-

Окисники – це молекули, атоми або йони, які приєднують електрони.

Cu ²⁺ + 2e^- →Cu ⁰

Відновники – це молекули, атоми або йони, які віддають електрони.

S ^2- - 2e^- →S ⁰

Найважливішими окисниками є: О₂ , О₃ , Mn₂O₇, KMnO₄, HNO₃, H₂SO₄, PbO₂ .

Окисники і відновники: HNO₂, H₂O₂, MnO₂

Відновники: H₂, H₂S, CO, HI, HCl, HBr.

Основним методом знаходження є метод електронного балансу.

Число електронів , що їх віддає відновник, дорівнює числу електронів, які приєднує окисник.

Записуємо схему реакції. Для елементів які змінюють ступінь окиснення знаходимо їх значення в лівій і правій частинах рівняння. Складаємо електронний баланс. Підставляємо одержані коефіцієнти в схему реакції. Зрінюємо кислотні залишки, число атомів Гідрогену і перевіряємо за Оксигеном.

Cu⁰ + Pb(NO₃)₂ = Cu(NO₃)₂ + Pb

Cu ⁰– 2e^- = Cu ²⁺ | 1 | відновник

Pb ²⁺ + 2e^- =Pb⁰ | 1 | окисник

Купрум віддає два електрони, а Pb – приєднює два електрони. Щоб превірити чи правильно потрібно порахувати число атомів кожного елем елемента до і після реакції.

Білет №4