- •Поняття вищої біології у школі.
- •3. Факультативи, індивідуальні факультативи. Поглиблене вивчення хімії.
- •4. Іонні рівняння.
- •2. Поурочне планування по темі:Птахи
- •3.Поглиблене вивчення хімії. Факультативні заняття. Види факультативів
- •1. Проблемне навчання хімії, його застосування при вивчення органічної хімії
- •2. Методика проведення порівняльної характеристики підгрупи лужних металів Пояснити, чому літій розпочинає електрохімічний ряд напруг.
- •1.Екологічне виховання.
- •2.Комбінований урок
- •Зміст і структура програми з хімії.
- •4.Окисно – відновні реакції
- •1. Масова робота учнів з біології в школі.
- •2.Біологічні диктанти. Складіть текст біологічного диктанту з теми :. Екосистем
- •4. Взаємодія металів з нітратною кислотою.
- •4. Методика вивчення особливостей взаємодії нітратної кислоти з металами. Написати рівняння можливих реакцій взаємодії міді з нітратною кислотою різної концентрації.
- •1. Нетрадиційні уроки
- •2. Організація самостійної роботи учнів з біології
- •3. Основні дидактичні принципи навчання хімії
- •4. Формування понять гомології та ізомерії в шкільному курсі органічної хімії. Методичний прийом складання формул ізомерів
- •2. Ізомери відрізняються будовою вуглецевого скелету молекул
- •1.Розкрийте особливості викладання біології в середніх загальноосвітніх закладах на сучасному етапі.
- •Навчально-методична робота вчителя. Шкільне планування.
- •4.Методика розв’язування задач на виведення молекулярної формули речовини за масовими частками елементів.
- •Самостійна робота зпідручником. Розробіть завдання для роботи з текстом підручника по вибраній вами темі.
- •Методика використання комп’ютерних технологій при вивченні шкільного курсу хімії.
- •1. Масова позакласна робота з біології в школі.
- •2. Тематичне оцінювання з біології
- •4. Електронна природа хімічних зв’язків в органічних сполуках, гібридизація.
- •Методичні особливості вивчення органічної хімії на прикладі одного класу сполук
- •3. Інтерактивні методи навчання у біології (теор)
- •4.Тематичне оцінювання з біології
- •1. Біологічний кабінет
- •3.Методи дослідження, що використовуються в мвх. Нові педагогічні технологі
- •1. Генетичний зв'язок між вуглеводами,спиртами і альдегідами
- •3. Урок узагальнення і систематизація знань.
- •4. Усна перевірка учнів з біології.
- •Позаурочна робота з біології як обов'язкова
- •2. Дидактичний матеріал з біології. Розробіть дидактичну картку для перевірки знань учнів по темі «Пластичний обмін», «Біосинтез білка».
- •3. Роль хімічної мови в процесі навчання хімії. Обсяг і зміст мовних знань та вмінь у шкільному курсі хімії. Систематична хімічна термінологія та номенклатура
- •4. Методика вивчення хімічних властивостей бензену
- •1.Галогенування
- •2.Нітрування
- •1. Організація території та дослідницької роботи учнів на шкільній ділянці.(29)
- •2. Обґрунтуйте важливість такого етапу уроку як актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду. Запропонуйте свій варіант проведення цього етапу уроку.(23)
- •4. Електронна природа хімічних зв’язків в органічних сполуках, гібридизація.
- •5. Методика вивчення хімічних властивостей бензену
- •1.Галогенування
- •2.Нітрування
- •Вивчення національних традицій та елементів народознавства на уроках біології.
- •Лабораторні та практичні роботи з біології, методика їх проведення на прикладі конкретної
- •Урок – основна форма організації навчання хімії. Вимоги до уроку з хімії. Типи уроків з хімії.
- •Урок засвоєння нових знань і набуття нових вмінь.
- •Структура комбінованого уроку. Запропонувати тему.
- •2. Трудове виховання.
- •3..Розвиток початкових хімічних понять у вивченні теми: « Оксиген. Кисень. Оксиди. Окиснення. Горіння». Системний підхід до вивчення теми.
- •4.Експериментальна перевірка знань. Як за допомогою одного реактиву можна визначити де є спирт, альдегід та глюкоза.
- •1.Екологічне виховання при вивченні біології в школі.(3)
- •2.Аналіз шкільного підручника для 7 класу.(3)
- •1. Аналіз тексту
- •2.Аналіз методичного апарату
- •3.Організаційні форми навчальної роботи з хімії (22)
- •4.Методика складання та розв»язування розрахункових задач за хім. Рівнянням (45)
- •Зміст і структура біологічної освіти у школі.
- •2. Роль наочності при викладанні в школі. Порівняльна характеристика прокаріот та еукаріот.
- •3.Методи контролю знань.
- •Сутність, функції, види контролю при викладанні біології.
- •Характеристика підручника з біології за 8 клас.
- •Словесно-навчальні методи
- •Формування системи понять про хімічні реакції. Класифікація хімічних реакцій
- •Методи письмового контролю
- •2. Нестандартний урок
- •3. Предмет і завдання методики викладання хімії
- •4. Формулювання поняття про валентність елементів. Алгоритм визначення валентності елементів за формулою
- •1.Методи навчання та їх класифікація.(10)
- •2. Навчально – виховні завдання вивчення біології в школі. Сформулюйте завдання уроку вибраної вами теми (1)
- •4. Зв’язок методики викладання хімії з методологією хімічної науки, педагогікою, психологією та іншими науками.
- •1. Екскурсії з біології. Їх значення та методика проведення.
- •3. Матеріальна база навчання біології
- •4. Прості і складні речовини.
- •Предмет,методи і завдання мвб.
- •Практичні і лабораторні роботи.
- •Карбонатна кислота.
- •Визначте масову частку Na і Na2o.
- •Моль. Стала Авогадро. Маса та об’єм аміаку.
- •3. Державні нормативні документи, що відображають зміст хімічної осівти.
- •4.Характеристика хімічних елементів малих періодів за їх місцем у періодичній системі та будовою електронних оболонок атомів (р, n)
- •1. Поняття та їх роль у формуванні біологічних знань. Загальнобіологічні та спеціальнобіологічні поняття. Формування і розвиток біологічних понять при виченні біології.
- •2.Досліди на уроках біології. Методика їх демонстрування. Запропонуйте методичну розробку доліду по вибраній темі з біології.
- •3.Загальнологічні методи пізнання хімії. Використання прийомів логіки при вивченн інеорганічної хімії.
- •4.Особливості вивчення механізму електролітичної дисоціації йоних, ковалентних, полярних сполук
- •1. Екскурсії, їх значення, та методика викладання
- •1. Аналіз шкільного підручника для 10 кл.
- •2. Методи навчання хімії, що застосовуються у процесі удосконалення знань
- •1.Навчально – наочні посібники з біології та їх використання на уроках.(13)
- •2.Формування пізнавального інтересу учнів до біології на прикладі конкретної теми
- •4.Процес навчання хімії, його основні компоненти і засоби
- •2. Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності.
- •4. Періодичний закон д. І. Менделєєва
- •1.Навчально – наочні посібники з біології та їх використання на уроках.(13)
- •2.Формування пізнавального інтересу учнів до біології на прикладі конкретної теми
- •4.Процес навчання хімії, його основні компоненти і засоби
Практичні і лабораторні роботи.
Лабораторні роботи призначені для вивчення явищ природи за допомогою спеціального обладнання. Наприклад, у школі вони застосовуються насамперед на уроках хімії, біології, фізики. Позитивний аспект цих занять полягає в тому, що вони сприяють зв'язку теорії з практикою, забезпечують набуття суб'єктами учіння навичок і вмінь користування лабораторним обладнанням, формують у них первинні навички та вміння дослідницьких дій. Лабораторні роботи проходять у формі фронтальних занять або індивідуально.
• Суть практичних робіт полягає в застосуванні отриманих знань під час вирішення практичних завдань. Вони передбачені навчальними програмами, їх виконують після вивчення теми чи розділу курсу. Конкретна методика практичної роботи та її зміст залежать від специфіки навчального предмета. За характером діяльності суб'єктів учіння вони близькі до лабораторних робіт, сприяють поглибленню знань, навичок і вмінь, стимулюванню пізнавальної діяльності, дають змогу провести контроль і корекцію.
Основні етапи проведення практичних робіт: 1) пояснення вчителя (теоретичні аспекти проблеми практичної роботи); 2) показ (інструктаж учителя щодо виконання певних дій); 3) проба (виконання роботи окремими учнями, спостереження іншими); 4) виконання роботи (самостійне виконання роботи кожним учнем, допомога учителя тим, хто має проблеми); 5) контроль (прийом робіт учнів та їх оцінка).
Такі заняття формують у суб'єктів учіння вміння організувати власну навчально-пізнавальну діяльність і набути первинних практичних навичок й умінь застосовувати отримані знання на практиці; визначати цілі діяльності; окреслювати завдання та умови їх вирішення; планувати свою діяльність; складати графік виконання роботи; готувати матеріали й інструменти; здійснювати самоконтроль, самооцінку якості виконання роботи та вносити необхідні корективи.
• Більш якісному проведенню практичних занять сприяє методично правильний інструктаж – короткі, лаконічні й чіткі вказівки щодо виконання тих чи інших дій. Він, як правило, передує проведенню різних вправ і практичних робіт. Дидактична цінність інструктажу полягає в тому, що він забезпечує підготовку учнів до навчальної та іншої діяльності за допомогою практичного показу послідовності її виконання, пояснення змісту й умов оптимально вдалого здійснення. Правильний з методичного погляду інструктаж ефективно поєднує теоретичні знання учнів з діями, які вони виконуватимуть під час запланованих практичних занять. Зв'язуючи теоретичні знання з практичними навичками та вмінням, він формує в свідомості учнів модель дій, яку вони повинні виконати. Це не тільки запобігає виникненню помилкових варіантів мислення, але передусім забезпечує правильне зорове уявлення про порядок реалізації визначених дій. Конкретний зміст інструктажу та його особливості визначаються дидактичною метою, методичним задумом, специфікою навчального предмета, навчальною базою, рівнем підготовленості учнів, педагогічною майстерністю вчителів. Кожний учасник інструктажу повинен знати мету, завдання і порядок заняття та послідовність виконання власних дій. Місце проведення інструктажу має відповідати тому місцю, де проводитиметься запланований захід. Це можуть бути класи, спортивний зал тощо. Під час інструктажу використовуються такі прийоми: розповідь, пояснення, показ, демонстрація тощо. Особливу дієвість має, безумовно, правильний показ відповідних дій.
Для забезпечення ефективності інструктажу необхідно: – чітко й докладно визначити предмет, мету і послідовність спостереження; – зосередити увагу суб'єктів учіння на суттєвих елементах дій певного механізму або власних дій; – забезпечити сприятливі умови для спостереження; – забезпечити такий темп пояснення, який відповідає послідовності показу основних дій; – створити умови для практичного ознайомлення учасників інструктажу з відповідними видами техніки та обладнання або їх моделями.