2. Навчально – виховні завдання вивчення біології в школі. Сформулюйте завдання уроку вибраної вами теми (1)

 формувати в учнів знання про структуру біологічних систем, їх функціонування; про взаємозв’язки між біологічними системами та середовищем;

 розвивати прагнення охороняти природу; прищеплювати екологічну культуру;

 заохочувати до здорового способу життя; формувати усвідомлення життя як найвищої цінності людини;

 формувати уміння застосовувати теоретичні знання на практиці (під час вирощування рослин, догляду за тваринами, ведення здорового способу життя тощо);

 формувати емоційно-ціннісне ставлення до природи, до себе, до людей.

Розвивальні завдання:

 розвивати пізнавальну діяльності: розумові дії та операції (аналітико-синтетичні процеси, порівняння, узагальнення, конкретизація); пам’ять, уяву, увагу і на цій основі засвоювати біологічні знання;

 формувати пізнавальну активність у вивченні природи;

 розвивати мовленнєву діяльність (формувати вміння дотримуватися логіці мовленнєвих висловлювань, опановувати терміни біологічних наук та усвідомлено їх застосовувати, розширювати словниковий запас);

 розвивати емоційно-вольову сферу (саморегуляцію, самоконтроль, об’єктивну самооцінку) у різних видах діяльності;

 формувати прагнення до самоосвіти, самопізнання, самовдосконалення, самореалізації у різних видах діяльності відповідно до індивідуальних можливостей кожної дитини.

Корекційно-розвивальна робота має органічно поєднуватися з навчальним матеріалом та здійснюватися в процесі вивчення всього курсу.

Керівники шкіл і працівники відділів народної освіти стежать за відповідністю теми уроку програмі, наявністю плану й чітко поставлених завдань розвиваючого й виховного характеру навчання, за доведенням завдань уроку до учнів. Мобілізувати увагу учнів на вивчення матеріалу, поставити завдання уроку, намітити основні шляхи вирішення цих завдань - найважливіша вимога сучасного уроку.

Навчальні завдання до теми «Відділ Папоротеподібні. Особливості будови, поширення, процеси життєдіяльності, різноманітність»: забезпечити засвоєння учнями знань про будову, біологічні особливості представників папоротеподібних, їх різноманітність; формувати розуміння наукової картини живої природи на основі загально біологічних особливостей;

Розвиваючі: навчити порівнювати: на прикладі життєвого циклу папоротей та особливостей їхньої будови вміти показати перевагу їх над мохами та меншу залежність від водного середовища, формувати вміння працювати з підручником.

Виховні: дати наукове пояснення легенді про цвіт папороті, підкреслити необхідність охорони папоротеподібних.

4. Зв’язок методики викладання хімії з методологією хімічної науки, педагогікою, психологією та іншими науками.

Методологія хімічної науки – це система принципів і способів організації як практичного так і теоретичного засвоєння дійсності, сукупність методів емпіричного та теоретичного дослідження, що застосовується в хімії на кожному етапі її розвитку.

«Методика»(з грец.) – сукупність способів виконання. В МВХ можна виділити :

- Навчання

- Виховання

- Розвиток учня

• Проблеми навчання і виховання розв’язую педагогіка – включає дидактику – наука про навчання і теорію виховання.

• Проблема розвитку вивчає психологія.

Зв’язок МВХ з іншими науками

Пов’язана з:

- Навчальним предметом « хімія»

- Природничі дисципліни

- Гуманітарні

- Психолого – педагогічними дисциплінами

- Формування понять про хімічні формули, індекс, коефіцієнт, відносну молекулярну масу (38) ( Cu(OH)2? CO2, мол. маса і валентність)

- Хімічна формула — скорочене позначення складу молекул речовини за допомогою хімічних символів.

- Оскільки усі молекули даної речовини мають однаковий склад, то хімічна формула одночасно показує і склад речовини. При складанні формули даної речовини треба написати в ряд символи хімічних елементів, що входять до складу цієї речовини, і справа кожного з них внизу маленьк ою цифрою (індексом) позначити кількість атомів кожного елементу.

- Хімічна формула показує, назву речовини, молекулу цієї речовини, з яких елементів складається дана речовина, скільки атомів кожного елементу входить до складу молекули цієї речовини, молекулярну масу речовини.

- Коефіцієнт – це число яке записується перед формулою або хімічним символом і позначає кількість формульних одиниць.

- Відносна молекулярна маса — це фізична величина, що дорівнює відношенню маси речовини певного формульного складу до 1/12 маси атома Карбону.

- Якщо є потреба визначити відносну молекулярну масу речовини, то зовсім не обов'язково ділити масу речовини певного формульного складу на 1/12 маси атома Карбону, як випливає із визначення. Достатньо просто додати відносні атомні маси елементів, які входять до формульного складу речовини, пам'ятаючи при цьому, що відносна молекулярна чи формульна маса — безрозмірна величина.

- Мr(Н2S) = 2Аr(Н) + Аr(S);

Мr(Н2S) = 2 • 1 + 32 = 34;

- Наприклад, формула H3PO4 показує, що це фосфатна кислота, що взята одна молекула цієї кислоти, що до її складу входять водень, фосфор ікисень, що молекула її складається з трьох атомів водню, одного атома фосфору і чотирьох атомів кисню, що молекулярна маса її дорівнює 98.

Білет 20