3. Предмет і завдання методики викладання хімії

МВХ- педагогічна наука про закономірності навчання хімії . Висвітлює навчально-виховний процес, взаємодію навчального предмету викладання і учіння. Навчальний предмет хімія – основи сучасної хімії, які учні намагаються вивчити у послідовності, яка зумовлена дидактичними вимогами, що сприяють засвоєнню систематичних знань, розвитку пізнавальних можливостей учнів у процесі вивчення основ хімії. Навчальний предмет відповідає на питання що вивчати?

Предметом МВХ є суспільний процес і навчання учнів основ хімії, закономірності взаємодії навчального предмету хімії викладання і учіння.

Завдання МВХ:

• Розробка теорії навчання хімії і обгрунтування концепції хімічної освіти, яка б сформулювала б мету і завдання навчання хімії в середній школі.

• Визначення змісту середньої хімічної освіти, структури курсу, виявлення системи провідни хімічних понять курсу, встановлення їх кластифікації і розкриття взаємозвязків між ними.

• Дослідження закономірностей шляхів і засобів навчання, спрямованих на підвищення ефективності навчання, виховання і розвиток учнів в процесі вивчення предмету.

• Дослідження навчально-виховного процесу з хімії в школі, розкриття його закономірностей і розробка теоретичних основ його вдосконалення.

• Розробка, експерементальна перевірка і впровадження в практику найефективніших методів, методик, прийомів і форм навчання з метою досягнення оптимальних результатів освіти, виховання і розвитку учнів.

• Моделювання процесу навчання і розробка нових технологій навчання хімії, дидактичного забезпечення уроків і навчального обладнання хімічних кабінетів.

• Вироблення рекомендацій і методів позакласних, позашкільних форм навчання хімії.

• Розроблення методів навчання і самонавчання вчителів хімії, моделювання наукової організації їхньої праці.

4. Формулювання поняття про валентність елементів. Алгоритм визначення валентності елементів за формулою

Валентність – число хімічних зв’язків, якими даний атом з’єднаний з іншими.

Електрони, що беруть участь в утворенні хімічних зв’язків між атомами називаються валентними.

У хімічних елементів загальне число валентних електронів в атомі, як правило, дорівнює номеру групи періодичної системи елементів Д.І. Менделєєва.

Число ж зв’язків, які може утворювати атом, дорівнює числу його неспарених електронів. Валентність не має знака. Валентність, яка визначається як число зв’язків, не може бути ні відє’мною, ні нульовою

Н-О-N^{- -О}_{- -О} нітратна кислота

Ступінь окислення не збігається з числом звязків, які він утворює.

Білет 19

1.Методи навчання та їх класифікація.(10)

Словесні: Розповідь — це метод навчання, який передбачає оповідну, описову форму розкриття навчального матеріалу з метою спонукання учнів до створення в уяві певного образу. Інколи цей метод називають "малювання словом" Пояснення — вербальний метод навчання, за допомогою якого педагог розкриває сутність певного явища, закону, процесу. Він ґрунтується не стільки на уяві, скільки на логічному мисленні з використанням попереднього досвіду учнів. Бесіда передбачає використання попереднього досвіду учнів з певної галузі знань і на основі цього приведення їх за допомогою діалогу до усвідомлення нових явищ, понять або відтворення вже наявних. З цього погляду виділяють два види бесіди: евристичну й репродуктивну. Важливе місце у навчальному процесі займає інструктаж. Він передбачає розкриття норм поведінки, особливостей використання методів і навчальних засобів, дотримання правил безпеки під час виконання навчальних операцій. Це важливий етап в оволодінні методами самостійної пізнавальної діяльності. Адже важливо, щоб студенти розуміли не лише, що треба робити, а і як це робити.

Наочні: Демонстрація — це метод навчання, який передбачає показ предметів і процесів у натурі, динаміці.Ілюстрація — метод навчання, за якого предмети і процеси розкриваються через їх символічне зображення (світлини, малюнки, схеми, графіки та ін.).Спостереження як метод навчання передбачає сприймання певних предметів, явищ, процесів у природному й виробничому середовищі без втручання у ці явища і процеси. Усі методи цієї групи тісно переплетені. Використання у навчальному процесі тих чи тих методів зумовлене різними чинниками: психологічними особливостями учнів певного віку, дидактичними цілями, рівнем матеріального забезпечення навчальних закладів

Практичні методи навчання спрямовані на досягнення завершального етапу процесу пізнання. Вони сприяють формуванню вмінь і навичок, логічному завершенню ланки пізнавального процесу стосовно конкретної теми, розділу.

Лабораторний метод передбачає організацію навчальної роботи шляхом використання спеціального обладнання та певної технології для набуття нових знань або перевірки наукових гіпотез на рівні досліджень.Практична робота спрямована на використання набутих знань у розв´язанні практичних завдань. Наприклад, виготовлення моделі якогось пристрою. Вправа — це метод навчання, сутність якого полягає у цілеспрямованому, багаторазовому повторенні студентами окремих дій чи операцій з метою формування умінь та навичок.У дидактиці за характером навчальної праці виділяють різні види вправ: письмові, графічні, технічні та ін. Щодо навчальної мети вирізняють такі вправи: підготовчі, пробні (попереджувальні, коментовані, пояснювальні), тренувальні (за зразком, інструкцією, завдання без докладних вказівок).