2. Характеристика підручника з біології за 8 клас.

При характеризуванні підручників варто почати з короткого повідомлення про видавництво, авторів, рік видання. Після цього обов’язково сказати, що підручник рекомендовано Міністерством освіти і науки України, тобто підручник має гриф зазначеного Міністерства.

Після цього треба коротко охарактеризувати структуру підручника (де розміщений зміст, на які розділи розділено викладення навчального матеріалу).

Обов’язково слід сказати про такі допоміжні елементи підручника: словник термінів і понять, предметний покажчик, лабораторні роботи, контрольні запитання, а також додаткову інформацію для допитливих.

3. Словесно-навчальні методи

4. Формування системи понять про хімічні реакції. Класифікація хімічних реакцій

Система понять про хімічні реакції - це дуже складна, багатопланова, багатокомпонентна система. Науково-теоретичними основами її формування служать теорії будови речовин і хімічних процесів, періодичний закон і закон збереження маси і енергії. Поняття «хімічна реакція» тісно пов'язане з поняттям «речовина». Це відображення діалектичного зв'язку виду матерії з формою її руху. У ході хімічних реакцій здійснюється перетворення речовин. Хімічними реакціями називають явища, при яких змінюються склад, структура і властивості хімічних сполук - одні речовини перетворюються на інші. На відміну від ядерних реакцій, при хімічних реакціях ядра атомів не змінюються, зокрема не змінюється їх загальне число, ізотопний склад хімічних елементів, при цьому відбувається перерозподіл електронів і ядер і утворюються нові хімічні речовини. Провідною ідеєю формування та генералізації знань про хімічні реакції в школі має стати триєдиний структурно-енерго-кінетичний підхід, оскільки з цих позицій можна дати різнобічну характеристику реакцій. Вихідне відношення, що лежить в центрі даної системи знання відображає загальна модель хімічної реакції: РЕАГЕНТИ → ПРОДУКТИ РЕАКЦІЇ.

Для того, щоб сформувати у дітей достатньо повне поняття про хімічні реакції, їм необхідно пояснити:

• Умови і ознаки протікання реакцій;

• Енергетика хімічних реакцій;

• Кінетика хімічних реакцій;

• Хімічна рівновага;

• Закономірності перебігу реакцій.

Умови протікання реакцій:

• Головна умова – змішування або фізичний контакт реагентів;

• Мимовільно;

• При нагріванні;

• З участю каталізаторів (каталіз);

• Під впливом світла (фотохімічні реакції);

• Під впливом електричного струму (електродні процеси);

• Під впливом іонізуючого випромінювання (радіаційно-хімічні реакції);

• Під механічним впливом (механохімічні реакції);

Швидкість хімічної реакції визначається концентрацією активних частинок і різницею між енергіями зв'язків, що розриваються і утворюються.

Хімічни реакції завжди супроводжуються фізичними ефектами, що називаються ознаками хімічної реакції. Ознаки хімічних реакцій, що зустрічаються найчастіше:

• поглинання або виділеня теплоти;

• зміна забарвленя реакційної суміші;

• утвореня або розчиненя осаду;

• виділеня або поглинаня газу;

• поява або зниканя запаху.

Існує велика кількість ознак, за якими можна класифікувати хімічні реакції.

За фазовим складом реагуючої системи:

• Гетерогенні гомофазні реакції;

• Гомогенні гетерофазні реакції.

За зміною ступеня окиснення реагентів:

• Окисно-відновні реакції;

• Не окисно-відновні реакції.

За тепловим ефектом реакції:

• Екзотермічні реакції;

• Ендотермічні реакції.

За типом перетворення реагуючих речовин:

• реакції сполучення;

• реакції розкладу;

• реакції заміщення;

• реакції обміну.

Такий розподіл, або класифікація, реакцій на окремі групи полегшує їх вивчення, оскільки реакції тієї чи іншої групи чи типу мають ряд спільних ознак. Більшість хімічних реакцій, що відбуваються в природі і техніці, являють собою досить складний комплекс різнотипних реакцій.

Сполучення (A + B → AB) CaO + CO₂ → CaCO₃

Розкладу (AB → A + B) C₂H₅Br → C₂H₄ + HBr

Замiщення (A + BC → B + AC) Zn + CuSO₄ → Cu + ZnSO₄

Обмiну (AB + CD → AD + CB) CuCl₂ + NaOH → Cu(OH)Cl ↓ + NaCl

Усі хімічні реакції, незалежно від типу, поділяються на дві групи в залежності від того, доходять вони до кінця чи не доходять. Реакції, які доходять до кінця, тобто до повного перетворення всіх молекул вихідних речовин у молекули продуктів реакції, називаються незворотними. Наприклад, при нагріванні бертолетової солі всі її молекули без залишку розкладаються з утворенням молекул хлориду калію і кисню:

2 KClO₃ → 2 KCl + 3 O₂ ↑ 2 KClO₃ → 2 KCl + 3 O_{2 (g)} ↑ ( 2 KCl + 3 O_{2 (g)} → 2 KClO₃

Зворотна реакція, тобто реакція утворення бертолетової солі шляхом взаємодії хлориду калію і кисню, неможлива.Оборотними називаються реакції, які при тих самих умовах одночасно відбуваються у двох взаємопротилежних напрямках. Оборотні реакції не доходять до кінця, тобто не всі молекули вихідних речовин перетворюються у молекули продуктів реакції, оскільки продукти реакції, у свою чергу, взаємодіють між собою і перетворюються у вихідні речовини. Прикладом оборотної реакції може служити реакція взаємодії діоксиду вуглецю з воднем при нагріванні з утворенням монооксиду вуглецю і водяної пари:

CO₂ + H₂ → CO + H₂O

Однак при тих самих умовах монооксид вуглецю реагує з водяною парою, утворюючи діоксид вуглецю і водень, тобто вихідні речовини:

CO + H₂O → CO₂ + H₂

Білет 18