
- •Поняття вищої біології у школі.
- •3. Факультативи, індивідуальні факультативи. Поглиблене вивчення хімії.
- •4. Іонні рівняння.
- •2. Поурочне планування по темі:Птахи
- •3.Поглиблене вивчення хімії. Факультативні заняття. Види факультативів
- •1. Проблемне навчання хімії, його застосування при вивчення органічної хімії
- •2. Методика проведення порівняльної характеристики підгрупи лужних металів Пояснити, чому літій розпочинає електрохімічний ряд напруг.
- •1.Екологічне виховання.
- •2.Комбінований урок
- •Зміст і структура програми з хімії.
- •4.Окисно – відновні реакції
- •1. Масова робота учнів з біології в школі.
- •2.Біологічні диктанти. Складіть текст біологічного диктанту з теми :. Екосистем
- •4. Взаємодія металів з нітратною кислотою.
- •4. Методика вивчення особливостей взаємодії нітратної кислоти з металами. Написати рівняння можливих реакцій взаємодії міді з нітратною кислотою різної концентрації.
- •1. Нетрадиційні уроки
- •2. Організація самостійної роботи учнів з біології
- •3. Основні дидактичні принципи навчання хімії
- •4. Формування понять гомології та ізомерії в шкільному курсі органічної хімії. Методичний прийом складання формул ізомерів
- •2. Ізомери відрізняються будовою вуглецевого скелету молекул
- •1.Розкрийте особливості викладання біології в середніх загальноосвітніх закладах на сучасному етапі.
- •Навчально-методична робота вчителя. Шкільне планування.
- •4.Методика розв’язування задач на виведення молекулярної формули речовини за масовими частками елементів.
- •Самостійна робота зпідручником. Розробіть завдання для роботи з текстом підручника по вибраній вами темі.
- •Методика використання комп’ютерних технологій при вивченні шкільного курсу хімії.
- •1. Масова позакласна робота з біології в школі.
- •2. Тематичне оцінювання з біології
- •4. Електронна природа хімічних зв’язків в органічних сполуках, гібридизація.
- •Методичні особливості вивчення органічної хімії на прикладі одного класу сполук
- •3. Інтерактивні методи навчання у біології (теор)
- •4.Тематичне оцінювання з біології
- •1. Біологічний кабінет
- •3.Методи дослідження, що використовуються в мвх. Нові педагогічні технологі
- •1. Генетичний зв'язок між вуглеводами,спиртами і альдегідами
- •3. Урок узагальнення і систематизація знань.
- •4. Усна перевірка учнів з біології.
- •Позаурочна робота з біології як обов'язкова
- •2. Дидактичний матеріал з біології. Розробіть дидактичну картку для перевірки знань учнів по темі «Пластичний обмін», «Біосинтез білка».
- •3. Роль хімічної мови в процесі навчання хімії. Обсяг і зміст мовних знань та вмінь у шкільному курсі хімії. Систематична хімічна термінологія та номенклатура
- •4. Методика вивчення хімічних властивостей бензену
- •1.Галогенування
- •2.Нітрування
- •1. Організація території та дослідницької роботи учнів на шкільній ділянці.(29)
- •2. Обґрунтуйте важливість такого етапу уроку як актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду. Запропонуйте свій варіант проведення цього етапу уроку.(23)
- •4. Електронна природа хімічних зв’язків в органічних сполуках, гібридизація.
- •5. Методика вивчення хімічних властивостей бензену
- •1.Галогенування
- •2.Нітрування
- •Вивчення національних традицій та елементів народознавства на уроках біології.
- •Лабораторні та практичні роботи з біології, методика їх проведення на прикладі конкретної
- •Урок – основна форма організації навчання хімії. Вимоги до уроку з хімії. Типи уроків з хімії.
- •Урок засвоєння нових знань і набуття нових вмінь.
- •Структура комбінованого уроку. Запропонувати тему.
- •2. Трудове виховання.
- •3..Розвиток початкових хімічних понять у вивченні теми: « Оксиген. Кисень. Оксиди. Окиснення. Горіння». Системний підхід до вивчення теми.
- •4.Експериментальна перевірка знань. Як за допомогою одного реактиву можна визначити де є спирт, альдегід та глюкоза.
- •1.Екологічне виховання при вивченні біології в школі.(3)
- •2.Аналіз шкільного підручника для 7 класу.(3)
- •1. Аналіз тексту
- •2.Аналіз методичного апарату
- •3.Організаційні форми навчальної роботи з хімії (22)
- •4.Методика складання та розв»язування розрахункових задач за хім. Рівнянням (45)
- •Зміст і структура біологічної освіти у школі.
- •2. Роль наочності при викладанні в школі. Порівняльна характеристика прокаріот та еукаріот.
- •3.Методи контролю знань.
- •Сутність, функції, види контролю при викладанні біології.
- •Характеристика підручника з біології за 8 клас.
- •Словесно-навчальні методи
- •Формування системи понять про хімічні реакції. Класифікація хімічних реакцій
- •Методи письмового контролю
- •2. Нестандартний урок
- •3. Предмет і завдання методики викладання хімії
- •4. Формулювання поняття про валентність елементів. Алгоритм визначення валентності елементів за формулою
- •1.Методи навчання та їх класифікація.(10)
- •2. Навчально – виховні завдання вивчення біології в школі. Сформулюйте завдання уроку вибраної вами теми (1)
- •4. Зв’язок методики викладання хімії з методологією хімічної науки, педагогікою, психологією та іншими науками.
- •1. Екскурсії з біології. Їх значення та методика проведення.
- •3. Матеріальна база навчання біології
- •4. Прості і складні речовини.
- •Предмет,методи і завдання мвб.
- •Практичні і лабораторні роботи.
- •Карбонатна кислота.
- •Визначте масову частку Na і Na2o.
- •Моль. Стала Авогадро. Маса та об’єм аміаку.
- •3. Державні нормативні документи, що відображають зміст хімічної осівти.
- •4.Характеристика хімічних елементів малих періодів за їх місцем у періодичній системі та будовою електронних оболонок атомів (р, n)
- •1. Поняття та їх роль у формуванні біологічних знань. Загальнобіологічні та спеціальнобіологічні поняття. Формування і розвиток біологічних понять при виченні біології.
- •2.Досліди на уроках біології. Методика їх демонстрування. Запропонуйте методичну розробку доліду по вибраній темі з біології.
- •3.Загальнологічні методи пізнання хімії. Використання прийомів логіки при вивченн інеорганічної хімії.
- •4.Особливості вивчення механізму електролітичної дисоціації йоних, ковалентних, полярних сполук
- •1. Екскурсії, їх значення, та методика викладання
- •1. Аналіз шкільного підручника для 10 кл.
- •2. Методи навчання хімії, що застосовуються у процесі удосконалення знань
- •1.Навчально – наочні посібники з біології та їх використання на уроках.(13)
- •2.Формування пізнавального інтересу учнів до біології на прикладі конкретної теми
- •4.Процес навчання хімії, його основні компоненти і засоби
- •2. Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності.
- •4. Періодичний закон д. І. Менделєєва
- •1.Навчально – наочні посібники з біології та їх використання на уроках.(13)
- •2.Формування пізнавального інтересу учнів до біології на прикладі конкретної теми
- •4.Процес навчання хімії, його основні компоненти і засоби
1. Проблемне навчання хімії, його застосування при вивчення органічної хімії
- В процесі розвитку дидактики на основі принципів організації навчально- пізнавальної діяльності та взаємодії учнів і вчителя склалось 3 основні типи навчання:
--догматичний;
--пояснювальний;
--ілюстративний;
--проблемний.
- У процесі догматичного навчання педагог без логічного пояснення повідомляє певну інформацію, таке навчання розвиває механічну пам'ять .
- При пояснювально-ілюстративному, учні повинні зрозуміти, осмислити пропоновану вчителем інформацію, а тоді її запам’ятати. Навчання розвиває логічну пам'ять, формує аналітико- системні мислення.
- Відмінність проблемного навчання, в тому, що акцент переносять на самостійну діяльність учнів, активне пізнання, розвиток мислення. Вчитель не подає знання в готовому вигляді , а з допомогою певних методичних прийомів, стимулює учнів до навчання змушує їх бути співучасниками
2. Методика проведення порівняльної характеристики підгрупи лужних металів Пояснити, чому літій розпочинає електрохімічний ряд напруг.
Загальна електронна формула s-металів ІА-підгрупи ns1, де n - номер періоду і, одночасно, номер зовнішнього енергетичного рівня атома. Попередній електронний шар містить 8 електронів за винятком атомів літію, у яких є тільки два електрони на передзовнішньому шарі. Починаючи з четвертого періоду, атоми калію, рубідію, цезію мають вільні d-, f - і g-підрівні, які заповнються лише у наступних періодах. Низькі значення перших потенціалів йонізації і, навпаки, дуже високі - других потенціалів йонізації є причиною того, що лужні метали у складних сполуках виявляють постійний ступінь окиснення +1. Незважаючи на те, що спорідненість до електрона у лужних металів має позитивне значення (тобто приєднання електрона до нейтрального атома супроводжується виділенням енергії), вони практично ніколи не виявляють негативних ступенів окиснення. При переході від Li до Fr послідовно зменшуються такі властивості:
- температури плавлення і теплоти сублімації; - енергії утворення кристалічних решіток усіх солей (за винятком солей з аніонами, що мають дуже невеликі радіуси); - легкість термічного розкладання нітратів і карбонатів (збільшується їх міцність); - ефективні радіуси гідратованих йонів і енергії гідратації; - міцність ковалентних зв’язків у молекулах типу M2; - теплоти утворення фторидів, гідридів, оксидів і карбідів - внаслідок великих енергій кристалічних решіток сполук, утворених невеликими за розміром аніонами.
Для атомів лужних металів притаманне дуже невелике значення роботи виходу електрона, завдяки чому вони знайшли широке застосування в електроніці як емітери електронів для фотоелементів, фотомножників, перетворювачів світлових сигналів у електричні.
Невеликі заряди ядер і порівняно велики радіуси атомів зумовлюють високу хімічну активність s-металів, показником якої є дуже низькі значення їх потенціалів (енергій) йонізації та електронегативностей. Перший потенціал йонізації зменшуються по групі зверху униз. У літію він найбільший, у натрію - дещо менший. Більш різьке зниження потенціалу йонізації при переході від натрію до калію пояснюється явищем кайносиметрії - виникнення вільного d-підрівня. Найблизкішими за властивостями є повні електронні аналоги K, Rb, Cs, помітно відрюзняється від них Li, а Na займає проміжне місце. Чим вище значення потенціалу йонізації, тим сильнішою є поляризувальна дія катіону і тим вищою є його схільність до утворення ковалентних зв’язків. Тому йон Li+ існує лише в кристалічному стані, а у розчинах внаслідок гідратації він переходить у гідратовану форму [Li (H2O) 4] +, причому молекули води утримуються досить міцно і для їх видалення недостатньо простого нагрівання.
РЯД НАПРУГ (електрохімічний ряд), перелік, у який включені метали й один газ – водень, що вказує на відносну здатність цих речовин до окислювання Ряд починається з металлу Li, у якого тенденція до втрати електронів виражена найбільше явно. Окисний потенціал стандартного водневого електрода довільно прийнятий рівним нулю, і з ним порівнюють всі метали. Ті з них, у яких здатність губити електрони вище, ніж у водню, називаються электро-від’ємними, а якщо ця здатність у них нижче, – електропозитивними. Найпоширеніші метали в електрохімічному ряді розташовуються в такому порядку: літій, калій, кальцій, натрій, магній, алюміній, цинк, хром, залізо, кобальт, нікель, олово, свинець, водень, мідь, ртуть, срібло, платина й золото.
3.Міжпредметні зв'язки реалізуються поетапно. Перший етап передбачає підготовку вчителів до роботи над проблемою, її теоретичне осмислення. На цьому етапі слід визначити ті аспекти, над якими доцільно працювати найближчим часом і в перспективі. Не слід прагнути відразу охопити всі сторони проблеми; треба вводити її в навчальний процес поступово. Успішну реалізацію міжпредметних зв'язків визначають цілеспрямованість і узгодженість дій усіх учителів. Основні питання теорії і практики міжпредметних зв'язків доцільно обговорювати на засіданнях педагогічної ради, нарадах, де виробляється єдиний підхід, окреслюються напрями роботи педагогічного колективу з даної проблеми, аналізується виконане, вносяться відповідні корективи в плани на майбутнє. Наприклад, на загальношкільні вчительські форуми варто виносити такі теми: «Система міжпредметних зв'язків у процесі вивчення навчальної теми», «Міжпредметні зв'язки на уроках систематизації та узагальнення знань», «Методи й прийоми використання міжпредметного матеріалу», «Основні шляхи формування узагальнених умінь і навичок навчальної діяльності учнів», «Міжпредметні зв'язки в позакласній роботі з учнями».
Для успішного здійснення міжпредметних зв'язків учитель у кожному конкретному випадкові має чітко усвідомлювати, з якою метою і в якій формі встановлюється зв'язок. Виходячи із суті й класифікації міжпредметних зв'язків, виокремлюють такі напрями їх реалізації в навчальному процесі:
1) розширення, поглиблення відомостей про певний факт, поняття,
закон, теорію;
систематизація, узагальнення знань;
формування світоглядних висновків;
вироблення вмінь та навичок.
Ефективність роботи з установлення міжпредметних зв'язків досягається плануванням. Доцільно планувати її за навчальними темами предмета. Конкретний зміст зв'язку, його місце в загальній канві уроку вчитель визначає, готуючися до заняття. Проте встановлення міжпредметних зв'язків не має бути самоціллю. Треба, щоб вони органічно випливали зі змісту навчального матеріалу, не порушували його структуру, логіку викладу й сприяли досягненню певних навчально-виховних цілей.
4. Наочні посібники 8 кл є засобом для активізації розумової діяльності та формування чуттєвого образу.
Білет №3