1. Вивчення національних традицій та елементів народознавства на уроках біології.

Шкільний курс біології сприяє формуванню в учнів патріотичних почуттів: поваги й любові до батьківщини, її людей та землі, на якій вони народилися і зросли, прагнення зберегти, прикрасити і захистити її. Сьогодні слід приділяти особливу увагу патріотичному вихованню. Це зумовлюється багатьма соціальними, політичними і культурними змінами, що відбуваються в нашій країніі і не завжди адекватно та правильно сприймаються школярами. І саме це інколи призводить до заперечення принципів патріотизму. Допомогти школярам у важливий період їхнього соціального розвитку усвідомити патріотичні принципи – актуальне завдання школи. Природа є потужним фактором виховання поваги та любові до своєї Батьківщини. Для успішного розв’язання завдань патріотичного виховання рекомендується використовувати на уроках біології історико-наукову інформацію та краєзнавчий екологічний матеріал. Виховання почуття поваги до своєї Батьківщини, любові до рідної природи тісно пов’язане з громадянським вихованням школярів, основна мета якого полягає у формуванні в людини моральних ідеалів суспільства й почуття громадянського обов’язку, тобто вихованні самосвідомості і відповідальності за свою країну,готовності захищати свою Батьківщину, обстоювати принципи моралі, почуття національної гордості, відповідальності за збереження й примноження як національних, так і загальнолюдських цінностей, потреби в праці на благо суспільства (приказки, прислів’я, оповідання, легенда про цвіт папороті).

Відомо, що краще засвоюється той матеріал, до якого в учня є інтерес. Класична структура уроку з традиційними складовими не завжди ефективна. Народознавство – одне з джерел активізації розумової діяльності учнів на уроках біології. Зіставлення наукових пояснень тих чи інших явищ і їх трактування у фольклорі; урізноманітнює урок не лише новою інформацією, а й збагачує уяву, спонукає до аналізу, формує вміння та навички самостійно робити відповідні висновки та узагальнення.

Під час вивчення біології широко використовуються народні прислів’я, приказки, легенди, загадки, постійні народні порівняння. Загадки розвивають кмітливість, увагу, стимулюють уяву, допитливість, спостережливість дитини упродовж вивчення явищ природи, навколишнього оточення. Загадки, як і прислів’я та приказки можна використовувати щоуроку, особливо на тому його етапі, коли діти втомилися і потрібний невеликий відпочинок, зміна видів діяльності. Загадки можна загадувати відповідно до теми уроку, тим самим покращуючи уявлення дітей про об’єкти, які вивчаються.

Доречне використання елементів народознавства в темі «Лікарські рослини». Можна розповісти дітям про найпоширеніші лікарські рослини, які відомі їм, разом згадати легенди, казки, прислів’я.

До теми «Папоротеподібні рослини» спочатку слід згадати легенду про цвіт папороті, а потім всім разом зробити висновок, що папороть все ж таки не цвіте.

Вивчаючи «Розові», необхідно зупинитися на калині як символі дорослості дівчини і жіночої краси.

Під час вивчення систематики покритонасінних рослин, також широко застосовується фольклор. Наприклад, до родини Бобових учні відносять горох, квасолю, конюшину. Прислів’я «сльози котяться як горрох». Фольклор доречно використовувати під час вивчення біології тварин(«впертий як осел», «голодний як вовк»).

Під час вивчення теми «Народження дитини» знайомимо дітей з обрядами, пов’язаними з народженням дитини.

Включення елементів народознавства і вивчення народних традицій на уроках біології дозволяє не лише краще засвоїти матеріал учням, а й виховує любов до свого народу, його традицій, закладає іскорки патріотизму в душі дітей.