2. Обґрунтуйте важливість такого етапу уроку як актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду. Запропонуйте свій варіант проведення цього етапу уроку.(23)

Актуалізація чуттєвого досвіду опорних знань учнів – це першопочаткове сприйняття учнями нового навчального матеріалу, яке повинно спиратись на наявні у їхній пам`яті уявлення, на їхній чуттєвий досвід або знання, якими вони оволоділи в процесі вивчення попередніх тем. Уявлення учнів можуть бути чуттєвою опорою при засвоєнні ними опорних понять. Проте для того, щоб ця опора була достатньо надійною, чуттєвий досвід перед вивченням нової теми необхідно актуалізувати (оживити) в пам`яті учнів. Якщо нові поняття не мають конкретної опори на відповідне їм сприйняття і уявлення, слова, які вживає вчитель, проходять повз свідомість учнів, не залишаючи там ніякого сліду.

Для того, щоб актуалізувати опорні знання і дії, застосовують різні методи і прийоми роботи: бесіду, підготовчі завдання (вправи).

Приклад проведення етапу актуалізації опорних знань.

Тема уроку: «Будова і утворення статевих клітин. Запліднення.»

Метою даного уроку буде:ознайомити з будовою та процесом утворення статевих клітин; сформувати знання про значення гаметогенезу для розвитку організмів; дати поняття “мітоз”, “мейоз”, також розвивати уміння логічно мислити, робити висновки та узагальнення.

Оскільки тема уроку: «Будова і утворення статевих клітин. Запліднення», то учні уже можуть оперувати певними понятями з попередніх уроків чи навіт курсів біології. Вони уже зможуть дати визначення: що таке розмноження форми розмножень, що таке статеве розмноження і тому подібне. Тому актуалізацію даного уроку можна провести у вигляді питань, на які вони оперуючи знаннями з попередніх уроків можуть дати відповідь і таким чино активізуватись до вивчення нової теми.

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Доповнити речення.

1. Розмноження – це …

2. Форми розмноження є - …

3. Способи нестатевого розмноження - …(ділення, спороутворення, брунькування).

4. Простим поділом розмножуються … (одноклітинні).

5. Спороутворення характерне для …

6. Вегетативне розмноження – це …

7. Поліембріонія – це процес … (розвитку зародка з однієї заплідненої яйцеклітини).

8. Партеногенез – це…

3. Основні вимоги до проведення хімічного експерименту на прикладі Ме+кислота

Хімічний експеримент – вивчення явища чи властивостей тих чи інших речовин у спеціально створених умовах, які можна змінювати, щоб виявити певні явища що залежать від різних факторів або відношення речовин до різних чинників.

Експерименти ділять на: наукові (здійснюються у лабораторіях під час наукових досліджень); і навчальні (використовуються з навчальною метою під час вивчення предмету хімії).Залежно від співвідношення діяльності вчителя і учнів НХЕ поділяють на: демонстраційний і учнівський (лабораторні, практичні заняття, експериментальні задачі)

Демонстраційний експеримент проводиться при викладенні нового матеріалу, для створення конкретних уявлень про речовин,хім. Явища і процеси. Дозволяє сформувати в учнів основні теоретичні поняття хімії, забезпечити наочне сприйняття хім. явищ, розвивати логічне мислення, розкриває практичне значення хімії. Демонстрування дослідів повинно органічно повязуватись зі словом вчителя і матеріалом, що викладається.

Демонстраційний метод на уроках використовують у таких випадках:

1)на початку курсу Х, коли учні не володіють достатньою технікою виконання дослідів, щоб викликати зацікавленість до предмету(С+H2SO4(k)=SO2+CO2+H2O)

2)досліди складні для самостійного виконання учнями

3)досліди небезпечні і учням не дозволено працювати з такими реактивами(дія концентрованих кислот на метали)

Вимоги до демонстраційного експерименту:

• бути безпечним (виконання дослідів вимагає дотримання правил техніки безпеки)

• бути простим по техніці виконання і зрозумілим учням

• супроводжуватись необхідним поясненням (учні повинні отримати чіткі відповіді на поставлені питання)

• бути наочним (все, що робить вчитель повинно добре бути видним)

• бути надійним (визначати оптимальні умови виконання того чи іншого досліду, коли дослід не вдався пояснити причину і провести його на іншому уроці).