- •Поняття вищої біології у школі.
- •3. Факультативи, індивідуальні факультативи. Поглиблене вивчення хімії.
- •4. Іонні рівняння.
- •2. Поурочне планування по темі:Птахи
- •3.Поглиблене вивчення хімії. Факультативні заняття. Види факультативів
- •1. Проблемне навчання хімії, його застосування при вивчення органічної хімії
- •2. Методика проведення порівняльної характеристики підгрупи лужних металів Пояснити, чому літій розпочинає електрохімічний ряд напруг.
- •1.Екологічне виховання.
- •2.Комбінований урок
- •Зміст і структура програми з хімії.
- •4.Окисно – відновні реакції
- •1. Масова робота учнів з біології в школі.
- •2.Біологічні диктанти. Складіть текст біологічного диктанту з теми :. Екосистем
- •4. Взаємодія металів з нітратною кислотою.
- •4. Методика вивчення особливостей взаємодії нітратної кислоти з металами. Написати рівняння можливих реакцій взаємодії міді з нітратною кислотою різної концентрації.
- •1. Нетрадиційні уроки
- •2. Організація самостійної роботи учнів з біології
- •3. Основні дидактичні принципи навчання хімії
- •4. Формування понять гомології та ізомерії в шкільному курсі органічної хімії. Методичний прийом складання формул ізомерів
- •2. Ізомери відрізняються будовою вуглецевого скелету молекул
- •1.Розкрийте особливості викладання біології в середніх загальноосвітніх закладах на сучасному етапі.
- •Навчально-методична робота вчителя. Шкільне планування.
- •4.Методика розв’язування задач на виведення молекулярної формули речовини за масовими частками елементів.
- •Самостійна робота зпідручником. Розробіть завдання для роботи з текстом підручника по вибраній вами темі.
- •Методика використання комп’ютерних технологій при вивченні шкільного курсу хімії.
- •1. Масова позакласна робота з біології в школі.
- •2. Тематичне оцінювання з біології
- •4. Електронна природа хімічних зв’язків в органічних сполуках, гібридизація.
- •Методичні особливості вивчення органічної хімії на прикладі одного класу сполук
- •3. Інтерактивні методи навчання у біології (теор)
- •4.Тематичне оцінювання з біології
- •1. Біологічний кабінет
- •3.Методи дослідження, що використовуються в мвх. Нові педагогічні технологі
- •1. Генетичний зв'язок між вуглеводами,спиртами і альдегідами
- •3. Урок узагальнення і систематизація знань.
- •4. Усна перевірка учнів з біології.
- •Позаурочна робота з біології як обов'язкова
- •2. Дидактичний матеріал з біології. Розробіть дидактичну картку для перевірки знань учнів по темі «Пластичний обмін», «Біосинтез білка».
- •3. Роль хімічної мови в процесі навчання хімії. Обсяг і зміст мовних знань та вмінь у шкільному курсі хімії. Систематична хімічна термінологія та номенклатура
- •4. Методика вивчення хімічних властивостей бензену
- •1.Галогенування
- •2.Нітрування
- •1. Організація території та дослідницької роботи учнів на шкільній ділянці.(29)
- •2. Обґрунтуйте важливість такого етапу уроку як актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду. Запропонуйте свій варіант проведення цього етапу уроку.(23)
- •4. Електронна природа хімічних зв’язків в органічних сполуках, гібридизація.
- •5. Методика вивчення хімічних властивостей бензену
- •1.Галогенування
- •2.Нітрування
- •Вивчення національних традицій та елементів народознавства на уроках біології.
- •Лабораторні та практичні роботи з біології, методика їх проведення на прикладі конкретної
- •Урок – основна форма організації навчання хімії. Вимоги до уроку з хімії. Типи уроків з хімії.
- •Урок засвоєння нових знань і набуття нових вмінь.
- •Структура комбінованого уроку. Запропонувати тему.
- •2. Трудове виховання.
- •3..Розвиток початкових хімічних понять у вивченні теми: « Оксиген. Кисень. Оксиди. Окиснення. Горіння». Системний підхід до вивчення теми.
- •4.Експериментальна перевірка знань. Як за допомогою одного реактиву можна визначити де є спирт, альдегід та глюкоза.
- •1.Екологічне виховання при вивченні біології в школі.(3)
- •2.Аналіз шкільного підручника для 7 класу.(3)
- •1. Аналіз тексту
- •2.Аналіз методичного апарату
- •3.Організаційні форми навчальної роботи з хімії (22)
- •4.Методика складання та розв»язування розрахункових задач за хім. Рівнянням (45)
- •Зміст і структура біологічної освіти у школі.
- •2. Роль наочності при викладанні в школі. Порівняльна характеристика прокаріот та еукаріот.
- •3.Методи контролю знань.
- •Сутність, функції, види контролю при викладанні біології.
- •Характеристика підручника з біології за 8 клас.
- •Словесно-навчальні методи
- •Формування системи понять про хімічні реакції. Класифікація хімічних реакцій
- •Методи письмового контролю
- •2. Нестандартний урок
- •3. Предмет і завдання методики викладання хімії
- •4. Формулювання поняття про валентність елементів. Алгоритм визначення валентності елементів за формулою
- •1.Методи навчання та їх класифікація.(10)
- •2. Навчально – виховні завдання вивчення біології в школі. Сформулюйте завдання уроку вибраної вами теми (1)
- •4. Зв’язок методики викладання хімії з методологією хімічної науки, педагогікою, психологією та іншими науками.
- •1. Екскурсії з біології. Їх значення та методика проведення.
- •3. Матеріальна база навчання біології
- •4. Прості і складні речовини.
- •Предмет,методи і завдання мвб.
- •Практичні і лабораторні роботи.
- •Карбонатна кислота.
- •Визначте масову частку Na і Na2o.
- •Моль. Стала Авогадро. Маса та об’єм аміаку.
- •3. Державні нормативні документи, що відображають зміст хімічної осівти.
- •4.Характеристика хімічних елементів малих періодів за їх місцем у періодичній системі та будовою електронних оболонок атомів (р, n)
- •1. Поняття та їх роль у формуванні біологічних знань. Загальнобіологічні та спеціальнобіологічні поняття. Формування і розвиток біологічних понять при виченні біології.
- •2.Досліди на уроках біології. Методика їх демонстрування. Запропонуйте методичну розробку доліду по вибраній темі з біології.
- •3.Загальнологічні методи пізнання хімії. Використання прийомів логіки при вивченн інеорганічної хімії.
- •4.Особливості вивчення механізму електролітичної дисоціації йоних, ковалентних, полярних сполук
- •1. Екскурсії, їх значення, та методика викладання
- •1. Аналіз шкільного підручника для 10 кл.
- •2. Методи навчання хімії, що застосовуються у процесі удосконалення знань
- •1.Навчально – наочні посібники з біології та їх використання на уроках.(13)
- •2.Формування пізнавального інтересу учнів до біології на прикладі конкретної теми
- •4.Процес навчання хімії, його основні компоненти і засоби
- •2. Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності.
- •4. Періодичний закон д. І. Менделєєва
- •1.Навчально – наочні посібники з біології та їх використання на уроках.(13)
- •2.Формування пізнавального інтересу учнів до біології на прикладі конкретної теми
- •4.Процес навчання хімії, його основні компоненти і засоби
4. Електронна природа хімічних зв’язків в органічних сполуках, гібридизація.
Типи хімічних зв’язків: іонні, ковалентні, водневі, металічні і вандервальсівські.
Хімічний зв'язок між атомами утворюється при перекриванні атомних орбіталей двох електронів. Пара електронів, яка утворює зв'язок, локалізується між двома атомами, учасниками зв’язку. Кожний зв'язок утворюється парою електронів з антипаралельними спінами. Метод валентних зв’язків дозволяє пояснити насиченість хімічного зв’язку, його напрямленість у просторі, енергію активації. При поясненні фізичних і хімічних властивостей деяких ненасичених сполук, особливо спряжених, використовують теорію резонансу Л. Полінга. Ця теорія постулює, що будь яка реальна молекула являє собою гібрид канонічних (граничних) структур. При цьому на кожну атомну орбіталь молекули розміщують по одному електрону і між двома такими АО утворюють двоелектронний зв'язок.
Гібридиза́ція орбіта́лей — суперпозиція різних, але близьких за енергією орбіталей даного атома, з виникненням того ж числа нових гібридних орбіталей, однакових за енергією. Гібридизація атомних орбіталей відбувається при виникненні ковалентних зв'язків між атомами.При гібридизації s- і p-орбіталей, розрізняють такі основні типи:
sp3-гібридизація
відбувається при змішуванні однієї s- і трьох p-орбіталей. Виникає чотири однакові орбіталі, розташовані одна щодо іншої під кутами тетраедрів 109°28’. Прикладом sp³-гібридизацї є молекула метану, або кристалічна ґратка типу алмазу (кремній, германій, арсенід галію).
sp2-гібридизація
відбувається при змішуванні однієї s- і двох p-орбіталей. Утворюється три гібридні орбіталі з осями, розташованими в одній площині і направленими до вершин трикутника під кутом 120 градусів. Негібридна p-атомна орбіталь перпендикулярна площині і, як правило, бере участь в утворенні π-зв'язків. Прикладом sp²-гібридизації є молекула бензолу, ненасичені полімери, графіт.
sp-гібридизація
відбувається при змішуванні однієї s- і однієї p-орбіталей. Утворюється дві рівноцінні sp-атомні орбіталі, розташовані лінійно під кутом 180 градусів і направлені в різні боки від ядра атома. Дві решту негібридні p-орбіталі розташовуються у взаємно перпендикулярних площинах. sp-гібридизація утворюється в насичених полімерах.
Ці основні типи гібридизації є лише наближеним якісним уявленням. Для конкретної молекули чи конкретного кристала співвідношення між атомними орбіталями в складі молекулярних орбіталей та кути між хімічними зв'язками визначаються конкретними квантово-хімічними розрахунками та симетрією хімічних структур.
БІЛЕТ 8
1Учнівський хімічний експеримент. Лабораторні досліди і практичні роботи (31)Навчальний хімічний експеримент - це відтворення знань на уроках за допомогою хімічних реактивів, матеріалів, спеціального посуду і приладів хімічних явищ в умовах, найбільш зручних для їх вивчення.
Учнівський експеримент на практиці ознайомлює учнів з деякими прийомами науково-хімічних досліджень. Методисти і дидакти розглядають учнівський експеримент « як ефективний метод формування системи наукових понять» та метод навчання прийомів раціонального мислення. Учнівський експеримент включає:лабораторні досліди;практичні роботи; практикуми.Усі ці види хімічного експерименту учні виконують самі.
Лабораторні досліди - короткочасний експеримент, який учні виконують під керівництвом учителя або за інструкціями підручника безпосередньо на уроці. Лабораторні досліди - вид самостійної роботи, що припускає виконання хімічних дослідів на будь-якому етапі уроку для більш продуктивного засвоєння матеріалу й одержання конкретних уявлень і міцних знань. Є дві форми проведення лабораторних дослідів: фронтальну та групову. Фронтальна форма забезпечує виконання однакових дослідів усіма учнями класу. При цьому формуються вміння встановлювати відомі факти та виявляти нові, знаходити взаємозв'язки між складом, будовою та властивостями, закономірності перебігу хімічних реакцій. При груповій формі, кожна група виконує різні завдання, різної складності, які обов'язково обговорюються після закінчення дослідження.
Практичні роботи і практикуми - довготривалий експеримент, що пропонується навчальною програмою після опрацювання й вивчення учнями цілого розділу чи курсу. Вони включають ширше коло питань, ніж лабораторні досліди. Практична робота сприяє закріпленню отриманих знань в нових ситуаціях і розвитку інтелектуальних умінь (аналізувати, порівнювати, узагальнювати, робити висновки), а також формуванню й удосконаленню експериментальних умінь і навичок. Практичну роботу учень виконує самостійно, що сприяє підвищенню дисципліни, зібраності й відповідальності. Практичні роботи проводять на базі вивченого матеріалу, який пропонується учням для повторення перед виконанням роботи. Дидактична ціль практичних робіт та практикумів - узагальнення та систематизація матеріалу, контроль та оцінка практичних умінь та навиків учнів.
Практичну роботу вчитель починає з актуалізації знань, з техніки експерименту даної роботи. Кілька учнів інформують про хід роботи, обладнання, послідовність виконуваних операцій, хімізм процесів. Потім вчитель дає настанови щодо послідовності роботи та проводить інструктаж з техніки безпеки. Ця підготовча робота повинна займати небагато часу. Під час експерименту та складання звіту про виконану роботу учням дозволяється користуватися інструкціями. Якщо значна частина учнів допускає типові помилки, учитель припиняє роботу і пояснює учням, як їх усунути. Крім цього, вчитель спостерігає за роботою певної групи учнів з тим, щоб оцінити їх вміння і навички. Після виконання досліду кожний учень у зошиті для практичних занять складає звіт. У ньому записують дату, тему практичної роботи, послідовність виконання досліду, рівняння реакцій, результати досліду, висновки, роблять малюнки приладів.