- •Поняття вищої біології у школі.
- •3. Факультативи, індивідуальні факультативи. Поглиблене вивчення хімії.
- •4. Іонні рівняння.
- •2. Поурочне планування по темі:Птахи
- •3.Поглиблене вивчення хімії. Факультативні заняття. Види факультативів
- •1. Проблемне навчання хімії, його застосування при вивчення органічної хімії
- •2. Методика проведення порівняльної характеристики підгрупи лужних металів Пояснити, чому літій розпочинає електрохімічний ряд напруг.
- •1.Екологічне виховання.
- •2.Комбінований урок
- •Зміст і структура програми з хімії.
- •4.Окисно – відновні реакції
- •1. Масова робота учнів з біології в школі.
- •2.Біологічні диктанти. Складіть текст біологічного диктанту з теми :. Екосистем
- •4. Взаємодія металів з нітратною кислотою.
- •4. Методика вивчення особливостей взаємодії нітратної кислоти з металами. Написати рівняння можливих реакцій взаємодії міді з нітратною кислотою різної концентрації.
- •1. Нетрадиційні уроки
- •2. Організація самостійної роботи учнів з біології
- •3. Основні дидактичні принципи навчання хімії
- •4. Формування понять гомології та ізомерії в шкільному курсі органічної хімії. Методичний прийом складання формул ізомерів
- •2. Ізомери відрізняються будовою вуглецевого скелету молекул
- •1.Розкрийте особливості викладання біології в середніх загальноосвітніх закладах на сучасному етапі.
- •Навчально-методична робота вчителя. Шкільне планування.
- •4.Методика розв’язування задач на виведення молекулярної формули речовини за масовими частками елементів.
- •Самостійна робота зпідручником. Розробіть завдання для роботи з текстом підручника по вибраній вами темі.
- •Методика використання комп’ютерних технологій при вивченні шкільного курсу хімії.
- •1. Масова позакласна робота з біології в школі.
- •2. Тематичне оцінювання з біології
- •4. Електронна природа хімічних зв’язків в органічних сполуках, гібридизація.
- •Методичні особливості вивчення органічної хімії на прикладі одного класу сполук
- •3. Інтерактивні методи навчання у біології (теор)
- •4.Тематичне оцінювання з біології
- •1. Біологічний кабінет
- •3.Методи дослідження, що використовуються в мвх. Нові педагогічні технологі
- •1. Генетичний зв'язок між вуглеводами,спиртами і альдегідами
- •3. Урок узагальнення і систематизація знань.
- •4. Усна перевірка учнів з біології.
- •Позаурочна робота з біології як обов'язкова
- •2. Дидактичний матеріал з біології. Розробіть дидактичну картку для перевірки знань учнів по темі «Пластичний обмін», «Біосинтез білка».
- •3. Роль хімічної мови в процесі навчання хімії. Обсяг і зміст мовних знань та вмінь у шкільному курсі хімії. Систематична хімічна термінологія та номенклатура
- •4. Методика вивчення хімічних властивостей бензену
- •1.Галогенування
- •2.Нітрування
- •1. Організація території та дослідницької роботи учнів на шкільній ділянці.(29)
- •2. Обґрунтуйте важливість такого етапу уроку як актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду. Запропонуйте свій варіант проведення цього етапу уроку.(23)
- •4. Електронна природа хімічних зв’язків в органічних сполуках, гібридизація.
- •5. Методика вивчення хімічних властивостей бензену
- •1.Галогенування
- •2.Нітрування
- •Вивчення національних традицій та елементів народознавства на уроках біології.
- •Лабораторні та практичні роботи з біології, методика їх проведення на прикладі конкретної
- •Урок – основна форма організації навчання хімії. Вимоги до уроку з хімії. Типи уроків з хімії.
- •Урок засвоєння нових знань і набуття нових вмінь.
- •Структура комбінованого уроку. Запропонувати тему.
- •2. Трудове виховання.
- •3..Розвиток початкових хімічних понять у вивченні теми: « Оксиген. Кисень. Оксиди. Окиснення. Горіння». Системний підхід до вивчення теми.
- •4.Експериментальна перевірка знань. Як за допомогою одного реактиву можна визначити де є спирт, альдегід та глюкоза.
- •1.Екологічне виховання при вивченні біології в школі.(3)
- •2.Аналіз шкільного підручника для 7 класу.(3)
- •1. Аналіз тексту
- •2.Аналіз методичного апарату
- •3.Організаційні форми навчальної роботи з хімії (22)
- •4.Методика складання та розв»язування розрахункових задач за хім. Рівнянням (45)
- •Зміст і структура біологічної освіти у школі.
- •2. Роль наочності при викладанні в школі. Порівняльна характеристика прокаріот та еукаріот.
- •3.Методи контролю знань.
- •Сутність, функції, види контролю при викладанні біології.
- •Характеристика підручника з біології за 8 клас.
- •Словесно-навчальні методи
- •Формування системи понять про хімічні реакції. Класифікація хімічних реакцій
- •Методи письмового контролю
- •2. Нестандартний урок
- •3. Предмет і завдання методики викладання хімії
- •4. Формулювання поняття про валентність елементів. Алгоритм визначення валентності елементів за формулою
- •1.Методи навчання та їх класифікація.(10)
- •2. Навчально – виховні завдання вивчення біології в школі. Сформулюйте завдання уроку вибраної вами теми (1)
- •4. Зв’язок методики викладання хімії з методологією хімічної науки, педагогікою, психологією та іншими науками.
- •1. Екскурсії з біології. Їх значення та методика проведення.
- •3. Матеріальна база навчання біології
- •4. Прості і складні речовини.
- •Предмет,методи і завдання мвб.
- •Практичні і лабораторні роботи.
- •Карбонатна кислота.
- •Визначте масову частку Na і Na2o.
- •Моль. Стала Авогадро. Маса та об’єм аміаку.
- •3. Державні нормативні документи, що відображають зміст хімічної осівти.
- •4.Характеристика хімічних елементів малих періодів за їх місцем у періодичній системі та будовою електронних оболонок атомів (р, n)
- •1. Поняття та їх роль у формуванні біологічних знань. Загальнобіологічні та спеціальнобіологічні поняття. Формування і розвиток біологічних понять при виченні біології.
- •2.Досліди на уроках біології. Методика їх демонстрування. Запропонуйте методичну розробку доліду по вибраній темі з біології.
- •3.Загальнологічні методи пізнання хімії. Використання прийомів логіки при вивченн інеорганічної хімії.
- •4.Особливості вивчення механізму електролітичної дисоціації йоних, ковалентних, полярних сполук
- •1. Екскурсії, їх значення, та методика викладання
- •1. Аналіз шкільного підручника для 10 кл.
- •2. Методи навчання хімії, що застосовуються у процесі удосконалення знань
- •1.Навчально – наочні посібники з біології та їх використання на уроках.(13)
- •2.Формування пізнавального інтересу учнів до біології на прикладі конкретної теми
- •4.Процес навчання хімії, його основні компоненти і засоби
- •2. Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності.
- •4. Періодичний закон д. І. Менделєєва
- •1.Навчально – наочні посібники з біології та їх використання на уроках.(13)
- •2.Формування пізнавального інтересу учнів до біології на прикладі конкретної теми
- •4.Процес навчання хімії, його основні компоненти і засоби
Самостійна робота зпідручником. Розробіть завдання для роботи з текстом підручника по вибраній вами темі.
Методи самостійної роботи: робота з книгою, підготовка повідомлення або реферату, виконання творчих завдань. Дослідницький метод що є основним методом здобуття досвіду творчої діяльності характеризувався найвищим рівнем самостійної пізнавальної активності. Функції методу: 1. фомування рис творчої діяльності. 2. організація творчого засвоєння знань. 3. забезпечення оволодіння методами наукового пізнання в процесі діяльності. 3. формування інтересу, потреби в творчій діяльності.
Скласти схему, заповнити таблицю, вставити пропущені слова.
Методика використання комп’ютерних технологій при вивченні шкільного курсу хімії.
Комп’ютерні, навчальні програми: тестування, дистанційне навчання(для учнів старших класів)
Переваги: швидке запам’ятовування. Недоліки: не працює мислення, логіка, інтуїція. Програмовання навчання є самостійною роботою учнів, якою керує вчитель за допомогою програми.
Перехід до виконання наступних завдань потребує засвоєння попереднього. Компютер дає можливість. Комп’ютер дає можливість забезпечити роботу в індивідуальному режимі моделювати хімічні процеси.
Типи комп’ютерних програм: навчаючі, контролюючі(тести), моделюючі(таблиці, схеми), тренувальні(вправи), хімічні досліди(відео).
4. Органічні сполуки-це сполуки що утворюють окрему групу елементів з утворенням карбону, а також Н, О, N в меншій кількості та деяких гомологів.
в основному це речовини молекулярної будови, мають низькі температури плавлення і кипіння, хімічний зв'язок в основному ковалентний, згорають усі з утворенням СО2 і водяної пари. Реакції горіння супроводжуються виділенням тепла. Реакції відбуваються повільніше і можуть мати кілька напрямків.
СН4 – СН3 СІ – СН3 ОН – НС ОН - НСООН
СН4 + СІ2 - СН3 СІ + НСІ
СН3 СІ + НОН - СН3 ОН + НСІ
СН3 ОН + СuO – HCOH + Cu + H2O
HCOH + Cu(OH)2 – HCOOH + 2CuOH
Усі органічні сполуки залежать від прикладу вуглеводного скелету поділяються на циклічні і ациклічні.
ациклічні(ланцюгові)
а)насичені етан СН3 - СН3; ненасичені СН2 = СН2.
2. циклічні(карбоциклічні і гетероциклічні, кільця яких містять крім карбону атоми інших елементів (О2, S, N)).
аліциклічні СН2 - СН2 ароматичні (бензол)
СН2 – СН 2
Алкани (Cn H2n + 2) CH4, C2H6
Алкани (Cn H2n) СН2 – СН 2 , СН2 = СНСІ
Алкіни(Cn H2n -2) CH = CH (ацитилен)
Білет №8
1. Масова позакласна робота з біології в школі.
Масова позакласна робота охоплює учнів кількох класів або всієї школи. Основною її метою є поширення біологічних знань серед якомога більшої кількості школярів. Цим і зумовлюється вибір форм і методів підготовки й проведення масових заходів. Кожний із них мас бути привабливим та змістом і досить цікавим за формою. Як свідчить практика найчастіше в школі використовують такі види масової позакласної роботи: біологічні вечори, конференції та олімпіади, свята, диспути, тижні біології, екскурсії. Біологічні вечори належать до найцікавіших і найзахоплюючих масових позакласних заходів. Вони проводяться з різною метою: відзначиш знаменну подію в біологічній науці, житті вченого, житті школи, гуртка, підбити підсумки олімпіад, конкурсів, екскурсій, дослідної роботи. Біологічні вечори сприяють поглибленню знань, розширюють кругозір, збуджують інтерес до біологічної науки, дають змогу докладніше й популярніше знайомити учнів із життєдіяльністю рослин і тварин, найважливішими відкриттями українських і зарубіжних учених, а також розвивають увагу, мислення, вміння аналізувати явища й робити узагальнення та висновки, формують уміння організатора, популяризатора, витівника а також розвивають трудові вміння іі навички (адже учні самостійно готують і проводять ці вечори, а вчитель лише спрямовує їхню роботу).
За змістом біологічні вечори бувають тематичні, ювілейні, цікавої біології, вікторини, запитань і відповідей. Питання про підготовку до вечора вирішується па засіданні гуртка юннатів за 1,5—2 місяці до дати його проведення: визначається тема складається й затверджується перелік завдань та розподіляються обов'язки. Члени ту ріка юннатів під керівництвом учителя біології, бібліотекаря, з участю класних керівників та інших учнів — не членів гуртка готують досліди, відбирають цікаві запитання, уривки з науково-популярної і художньої літератури, випускають стінну газету; в якій висвітлюють роботу гуртка творчість окремих учнів, новини науки, календар знаменних дат. Кожен учень виконує певне, визначене учителем завдання. Зміст вечора слід пов'язати з виучуваним матеріалом зі шкільного курсу біології. Це сприятиме поглибленню знань учнів про рослини і тварини їхнє значення в природі й житті людини До програми вечора включають доповіді, повідомлення, інсценівки, розваги, ігри, ребуси, кросворди, загадки, шаради, виступи художньої самодіяльності, демонстрування діа- га кінофільмів, діапозитивів, звукозаписів, відеозаписів. електровікторини, біологічні світлові газети. Тривалість вечора має становити не більше ніж 1.5—2 гол.
Як показує досвід роботи, біологічні вечори найефективніші тоді, коли є цікавими, а доповіді й повідомлення розраховані на 5—6 хв.
За кілька днів до початку вечора вчитель біології, бібліотекар, класний керівник, кілька ініціативних учнів перевіряють важливі ділянки, допомагають усунути недоліки, проводять генеральну репетицію і складають остаточну програму, а також вивішують художньо оформлене оголошення. В ньому наводиться програма вечора повідомляється про лагу й час його проведення, а також зазначається, що переможцям вручатимуться призи.
У залі в якому відбуватиметься вечір, вивішують плакати, таблиці із загадками, кросвордами, ребусами, календарі тощо. Тематика біологічних вечорів може бути найрізноманітнішою.рослини в житті людини; видатні українські вчені-селекціонери; з історії розвитку біології в Україні; рослини велетні й пігмеї, дивовижні рослини; рослини навколо нас і як вони слугують людині; рослини й космос; рослини й сільське господарство: рослини, мистецтво й література; рослини й хімія: таємниці рослинного свїгу; М. І. Вавилов - видатний учений-селек-ціонср; рослини й добробут людей; охорона рослинних багатств; рослини-барометри; рослини-«сейсмографи» й біоніка на службі людини;
тварини в житті людини; бджоли й урожай; видатні українські селекціо-' пери в тваринництві; тварини велетні й пігмеї; дивний свіг тварин: як людина керує життям тварин; тварини навколо нас; що вивчає наука біоніка; тварини й космос: гварини й сільське господарство; таємниці тваринного світу; тварини й мистецтво; тварини й метеорологія: тварини-барометри; тварини-«сейсмографи».
Біологічний вечір має бути своєрідним підсумком робота гуртка за певний час. Добре підготовлений, урочисто проведений він стає справжнім ■ святом для учнів і надовго залишається в їхній пам'яті.
Як показав досвід, такі вечори доцільно проводити не частіше, ніж двічі-тричі на рік.
Біологічні наукові конференції відрізняються від біологічних вечорів повнішим і глибшим розкриттям теми. Головна увага зосереджується на навчапьній. науковій діяльності. Конференції сприяють виробленню в учнів навичок самостійної праці з літературними джерелами. матеріалами спостережень і дослідів, уміння добирати й використовувати під час виступів необхідні описи, цифрові та графічні матеріалитощо.
Біологічні олімпіади це інтелектуальні масові змагання школярів на найкраще знання й практичне застосування законів і закономірностей природи. Вони не лише розвивають творчі здібності учнів, а й виробляють наполегливість у подоланні труднощів, формують навички самостійної роботи.
В Україні склалася система проведення предметних олімпіад Документом, який визначає завдання, структуру, технологію проведення олімпіад, є Положення про Всеукраїнські учнівські олімпіади з базових і спеціальних дисциплін. Відповідно до цього Положення олімпіада з біології відбуваються в чотири етапи й тривають протягом усього навчального року:
етап — шкільні олімпіади:
етап — районні (міські);
еіап — обласні;
[V етап — Всеукраїнські олімпіади. Завершальним етапом олімпіалного рутсу є міжнародні олімпіади.
Завдання біологічних
олімпіад:
широка попу ляризація ідей біологічної науки, розкриття її значення;
збільшення кількості учнів, глибоко зацікавлених біологією:
підвищення загальнобіологічної освіченостішколярів ознайомленням їх із додатковою літературою, періодикою. науково- популярними теле- й радіопередачами тощо,виявлення серед шкільної молоді обдарованих учнів із високим рівнем ерудиції в тачузі біології та цілеспрямована профорієнтація їх. До участі в біологічних олімпіадах зазвичай залучають учнів усіх класів, які вивчають біологію. Місце проведення — біологічний кабінет, попередньо обладнаний необхідними.