2. Навчально-методична робота вчителя. Шкільне планування.

1. Річний календарний план (Державний стандарт, приймається раз на 10 років базової освіти, прийнятий в 2004 році). Складається на основі навчальних програм. Визначити термін вивчення теми хімії в курсі.

2. Тематичне планування. Мета: визначення дидактичної мети, методів навчання та навчальних засобів, з допомогою яких досягається основна мета уроку і зазначаються між предметні зв’язки. Номер уроку, мета і тема.

3. План уроків складають до кожного уроку, документ, що засвідчує готовність вчителя. Можна подавати план-схемою чи планом-конспектом. Конспект має охоплювати: організацію уроку, постановку завдання, тексти задач і вправ із зазначеними розв’язками, зміст нового матеріалу, опис хімічних дослідів і демонстрацій, зміст самостійної роботи, засоби організації, для стимулювання, домашнє завдання. Форма конспекту є довільною.

Схема плану уроку: дата, тема, мета (навчальна, виховна і розвиваюча), обладнання, план уроку, зміст і хід уроку (організація початку уроку, перевірка знань, вивчення нового матеріалу і домашнє завдання).

4.Методика розв’язування задач на виведення молекулярної формули речовини за масовими частками елементів.

Приклад. Виведи формулу речовини, якщо відомо, що до її складу входить Сульфур (масова частка становить 40 %) і Оксиген. Розв'язання. Дано:        W(S) = 40 % W(О) = 60 % S_xO_y -    ?    Позначимо число атомів Сульфуру через х, атомів Оксигену — через у. Число атомів у речовині прямо пропорційне масовій частці елемента й обернено пропорційне його відносній атомній масі, тобто

Знайдені числа виражають кількісне відношення між атомами елементів. Але відношення між атомами може бути виражене тільки цілими числами. Тому обираємо найменше із знайдених чисел, приймаємо його за одиницю і ділимо на нього решту чисел:

Відповідь. Формула речовини SO₃

Білет №7

1. Методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Методи стимулювання учнів до навчання: пізнавальні ігри, навчальні дискусії, створення емоційно-моральних ситуацій, переконання в значущості навчання, висунення вимог, заохочення і переконання.

Способи формування пізнавального інтересу учнів: актуальність і новизна змісту, розкриття властивостей знань, порівняння і аналогії, використання творів мистецтва, ефект здивування.

Усі ці методи спрямовані на формування позитивних мотивів уміння, що стимулюють пізнавальну активність і самостійність учнів у збагаченні навчальною інформацією.

Метод створення ситуації новизни навчального матеріалу передбачає забезпечення атмосфери морального задоволення від інтелектуальної праці, спонукає учнів до самовдосконалення.

Метод опори на життєвий досвід учнів викликає, бажання пізнати сутність природних явищ.

Метод створення відчуття успіху в навчанні сприяє зміцненню впевненості учнів у своїх силах, пробуджує почуття власної гідності, бажання вчитися.

Метод пізнавальних ігор поєднання ігрової та пізнавальної діяльності й сприяє створенню атмосфери, емоційного піднесення(рольові ігри, наукова або прес-конференція).

Метод навчальної дискусії та диспуту обмін думками між учителями і учнями, або між самими учнями. Форми дискусій: 1. за круглим столом-бесіда 2. засідання експертної групи 3. форум- обговорення 4. симпозіум 5. дебати 6. судове засідання.

Ще один варіант

Методи стимулювання учні до навчання : пізнавальні ігри, навчальні дискусії, створення емоційно-моратьних ситуацій, переконання в значущості навчання, висунення вимог, заохочення і покарання. Способи формування пізнавального інтересу учнів: актуальність і новизна змісту, розкриття властивостей знань (?), порівняння і аналогії, використання творів мистецтва, ефект парадоксальності і здивування. Методи стимулювання й мотивації навчально-пізнавальної діяльності спрямовані на формування позитивних мотивів уміння, що стимулюють пізнавальну активність і самостійність учнів у збагаченні навч інформацією. Методі/ формування пізнавальних йітересів учнів сприяють позитивному настрою в процесі навчання й прагненню до здобуття знань. Метод створення с и ту а ції новизни навчального матеріалу передо забезпечення атмосфери морачьного задоволення від інтелектуальної праці, прагнення до збагачення знаннями, що спонукає учнів до самовдосконалення. Метод опори на життєвий досвід учн і в (факти, явища, які вони спостерігані в побуті, довкіллі або в яких самі брали участь) викпикаєу них інтерес, бажання пізнати сутність природних явищ. Метод створення відчуття успіху в навчанні сприяє зміцненню впевненості учнів у своїх силах, пробуджує почуття власної гідності, бажання вчитися. Усвідомлення у особистих досягнень, що оцінюється вчителем як удача, перемога над собою, стимулює його до подальшого розвитку. Передбача використ спеціальних прийомів індивідуально-особистісної підтримки, найпоширенішими з яких є: «відкриття», або «еврика», «навмисна помилка», «допоможи мені», «спробуй спростувати» або «спростуй». Метод пізнавальних ігор базується на поєднанні ігрової та пізнавальної діяльності й сприяє створенню атмосфери емоційного піднесення, засвоєнню матеріачу за допомогою емоційно насиченої форми його відтворення. Пізнавальні ігри (ділові, рольові, ситуативні) моделюють різні життєві ситуації, стосунки та ставлення .людей, взаємодію речей, явищ. Вони можуть бути основним або допоміжним способом організації навчального процесу. Розвивальний ефект досягається за рахунок імпровізації, природного вияву вільних творчих сил учнів. Виховне значення ігор полягає в тому, що вони допомагають у подолати невпевненість, сприяють самоствердженню, найповнішому виявленню своїх сил і можливостей. За допомогою ігрових ситуацій удається пов'язати слово, образ та дії учнів, залучити їх до обговорення актуальних проблем, поставити себе на місце людини, від якої залежить розв'язання життєво важливих питань, наблизити зміст і методи навчання до практики. Цей метод передб попередню організаційну підготовку у до уроку: розподіл між ними функцій або ролей; ознайомлення з проблемою, обговорення якої виноситься на урок: виготовлення ілюстративного матеріалу. На заняттях із біол доцільно використ такі ігри, для організації яких не потрібні тривале підготування обладнання, запам'ятовування громіздких правіш: передбачається швидка відповідь, зосередження мимовільної уваги більшості учнів класу. Такі ігри виступають методами навчання, оскільки є лише елементами заняття й використовуються в поєднанні з іншими методами.У процесі навчання біології набули поширення рольові ігри. особливо з питань екології, еволюції, санітарно-гігієнічного або політехнічного змісту. Наприклад, вивчаючії регуляцію чисельності тварин (7кл). доцільно провести наукову або прес-конференцію. У. попередньо вивчають літературу з теми й розподіляють ролі: еколога, мисливця-промисловика, браконьєра лісничого, інспектора з охорони тварин, представника громадськості, кореспондента місцевої газе ти тощо. Піл час гри кожен учень, шо виконує певну роль, виступає зі своїх позицій, і неминуче відбувається зіткнення різних поглядів. Усі учні, які беруть участь в обговоренні проблеми, охоплені пошуком аргументів для підтвердження своєї позиції. Метод навчальної дискусії (обговорення суперечливого питання) та д и с пу ту (публічна суперечка на наукову тему) базуються на обміні думками МІУС учителями й учнями або між самими учнями, які аргументовано розкривають свою позицію з певного питання. Цс вчить їх мислити, аналізувати, виважено аргументувати н поважати думки інших. Виокремлюють такі види дискусій: Іяка виникає в процесі розв'язання певної проблеми класом або групою учнів; 2спрямована на формуй моральних та ідейних переконань; метою якої є обгрунтування наукових положень, що вимагають попередньої підготовки учнів за першоджерелами. Найпоширенішими є такі форми дискусій .зустріч за круглим столом - бесіда, в якій беруть участь 5—б учнів, котрі обмінюються думками між собою та з аудиторією - рештою класу; засідання експертної групи («панельна дискусія»), в якому беруть участь 4-6 учнів, котрі спочатку разом з обраним головою обговорюють певну проблему, а потім пропонують свою спільну позицію формі доповіді: форум - обговорення, в якому експертна група обмінюється думками з аудиторією: симпозіум - обговорення, в процесі якого учасники виступають із повідомленнями, представляючи власну позицію, відповідають на запитання кл; дебати - обговорення, побудоване на зіткненні двох полярних позицій - ствердження й заперечення, тобто заздалегідь запланованих виступів учасників, які представляють дві команди-суперниці; після регламентованих виступів команди відповідають на запитання, вислуховують спростування своїх аргументів тощо: судове засідання - обговорення, що імітує судовий розгляд справи. Теми, які найчастіше піднім за круглим столом, пов'язані із сучасним станом певної проблеми або розвитком біол загалом. На засіданні експертної групи можуть обговорюва наприкл, причини парникового ефекту й шляхи запобігання йому. На форум можна винести проблему СНІДу. Симпозіум мона присв проблем шюдлив звичок учнів та їх впливу на стан здоров'я. Дебата: «Які науки важливіші - гуманітарні чи природничі?» або «Чи виправдані експерименти над тваринами?» Суд можна провести, приміром, на тему «Хижаки» або «Захворювання органів дихання».