
- •Поняття вищої біології у школі.
- •3. Факультативи, індивідуальні факультативи. Поглиблене вивчення хімії.
- •4. Іонні рівняння.
- •2. Поурочне планування по темі:Птахи
- •3.Поглиблене вивчення хімії. Факультативні заняття. Види факультативів
- •1. Проблемне навчання хімії, його застосування при вивчення органічної хімії
- •2. Методика проведення порівняльної характеристики підгрупи лужних металів Пояснити, чому літій розпочинає електрохімічний ряд напруг.
- •1.Екологічне виховання.
- •2.Комбінований урок
- •Зміст і структура програми з хімії.
- •4.Окисно – відновні реакції
- •1. Масова робота учнів з біології в школі.
- •2.Біологічні диктанти. Складіть текст біологічного диктанту з теми :. Екосистем
- •4. Взаємодія металів з нітратною кислотою.
- •4. Методика вивчення особливостей взаємодії нітратної кислоти з металами. Написати рівняння можливих реакцій взаємодії міді з нітратною кислотою різної концентрації.
- •1. Нетрадиційні уроки
- •2. Організація самостійної роботи учнів з біології
- •3. Основні дидактичні принципи навчання хімії
- •4. Формування понять гомології та ізомерії в шкільному курсі органічної хімії. Методичний прийом складання формул ізомерів
- •2. Ізомери відрізняються будовою вуглецевого скелету молекул
- •1.Розкрийте особливості викладання біології в середніх загальноосвітніх закладах на сучасному етапі.
- •Навчально-методична робота вчителя. Шкільне планування.
- •4.Методика розв’язування задач на виведення молекулярної формули речовини за масовими частками елементів.
- •Самостійна робота зпідручником. Розробіть завдання для роботи з текстом підручника по вибраній вами темі.
- •Методика використання комп’ютерних технологій при вивченні шкільного курсу хімії.
- •1. Масова позакласна робота з біології в школі.
- •2. Тематичне оцінювання з біології
- •4. Електронна природа хімічних зв’язків в органічних сполуках, гібридизація.
- •Методичні особливості вивчення органічної хімії на прикладі одного класу сполук
- •3. Інтерактивні методи навчання у біології (теор)
- •4.Тематичне оцінювання з біології
- •1. Біологічний кабінет
- •3.Методи дослідження, що використовуються в мвх. Нові педагогічні технологі
- •1. Генетичний зв'язок між вуглеводами,спиртами і альдегідами
- •3. Урок узагальнення і систематизація знань.
- •4. Усна перевірка учнів з біології.
- •Позаурочна робота з біології як обов'язкова
- •2. Дидактичний матеріал з біології. Розробіть дидактичну картку для перевірки знань учнів по темі «Пластичний обмін», «Біосинтез білка».
- •3. Роль хімічної мови в процесі навчання хімії. Обсяг і зміст мовних знань та вмінь у шкільному курсі хімії. Систематична хімічна термінологія та номенклатура
- •4. Методика вивчення хімічних властивостей бензену
- •1.Галогенування
- •2.Нітрування
- •1. Організація території та дослідницької роботи учнів на шкільній ділянці.(29)
- •2. Обґрунтуйте важливість такого етапу уроку як актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду. Запропонуйте свій варіант проведення цього етапу уроку.(23)
- •4. Електронна природа хімічних зв’язків в органічних сполуках, гібридизація.
- •5. Методика вивчення хімічних властивостей бензену
- •1.Галогенування
- •2.Нітрування
- •Вивчення національних традицій та елементів народознавства на уроках біології.
- •Лабораторні та практичні роботи з біології, методика їх проведення на прикладі конкретної
- •Урок – основна форма організації навчання хімії. Вимоги до уроку з хімії. Типи уроків з хімії.
- •Урок засвоєння нових знань і набуття нових вмінь.
- •Структура комбінованого уроку. Запропонувати тему.
- •2. Трудове виховання.
- •3..Розвиток початкових хімічних понять у вивченні теми: « Оксиген. Кисень. Оксиди. Окиснення. Горіння». Системний підхід до вивчення теми.
- •4.Експериментальна перевірка знань. Як за допомогою одного реактиву можна визначити де є спирт, альдегід та глюкоза.
- •1.Екологічне виховання при вивченні біології в школі.(3)
- •2.Аналіз шкільного підручника для 7 класу.(3)
- •1. Аналіз тексту
- •2.Аналіз методичного апарату
- •3.Організаційні форми навчальної роботи з хімії (22)
- •4.Методика складання та розв»язування розрахункових задач за хім. Рівнянням (45)
- •Зміст і структура біологічної освіти у школі.
- •2. Роль наочності при викладанні в школі. Порівняльна характеристика прокаріот та еукаріот.
- •3.Методи контролю знань.
- •Сутність, функції, види контролю при викладанні біології.
- •Характеристика підручника з біології за 8 клас.
- •Словесно-навчальні методи
- •Формування системи понять про хімічні реакції. Класифікація хімічних реакцій
- •Методи письмового контролю
- •2. Нестандартний урок
- •3. Предмет і завдання методики викладання хімії
- •4. Формулювання поняття про валентність елементів. Алгоритм визначення валентності елементів за формулою
- •1.Методи навчання та їх класифікація.(10)
- •2. Навчально – виховні завдання вивчення біології в школі. Сформулюйте завдання уроку вибраної вами теми (1)
- •4. Зв’язок методики викладання хімії з методологією хімічної науки, педагогікою, психологією та іншими науками.
- •1. Екскурсії з біології. Їх значення та методика проведення.
- •3. Матеріальна база навчання біології
- •4. Прості і складні речовини.
- •Предмет,методи і завдання мвб.
- •Практичні і лабораторні роботи.
- •Карбонатна кислота.
- •Визначте масову частку Na і Na2o.
- •Моль. Стала Авогадро. Маса та об’єм аміаку.
- •3. Державні нормативні документи, що відображають зміст хімічної осівти.
- •4.Характеристика хімічних елементів малих періодів за їх місцем у періодичній системі та будовою електронних оболонок атомів (р, n)
- •1. Поняття та їх роль у формуванні біологічних знань. Загальнобіологічні та спеціальнобіологічні поняття. Формування і розвиток біологічних понять при виченні біології.
- •2.Досліди на уроках біології. Методика їх демонстрування. Запропонуйте методичну розробку доліду по вибраній темі з біології.
- •3.Загальнологічні методи пізнання хімії. Використання прийомів логіки при вивченн інеорганічної хімії.
- •4.Особливості вивчення механізму електролітичної дисоціації йоних, ковалентних, полярних сполук
- •1. Екскурсії, їх значення, та методика викладання
- •1. Аналіз шкільного підручника для 10 кл.
- •2. Методи навчання хімії, що застосовуються у процесі удосконалення знань
- •1.Навчально – наочні посібники з біології та їх використання на уроках.(13)
- •2.Формування пізнавального інтересу учнів до біології на прикладі конкретної теми
- •4.Процес навчання хімії, його основні компоненти і засоби
- •2. Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності.
- •4. Періодичний закон д. І. Менделєєва
- •1.Навчально – наочні посібники з біології та їх використання на уроках.(13)
- •2.Формування пізнавального інтересу учнів до біології на прикладі конкретної теми
- •4.Процес навчання хімії, його основні компоненти і засоби
1. Нетрадиційні уроки
Особливість нестандартних уроків полягає в такому структуруванні змісту і форми, яке викликало б інтерес учнів, сприяло їх оптимальному розвитку і вихованню. До нестандартних уроків належать: 1. Уроки змістовної спрямованості. Їх основним компонентом є взаємини між учнями, засновані на змісті програмного матеріалу — уроки-семінари, уроки-конференції, уроки-лекції; 2. Уроки на інтегративній основі (уроки-комплекси, уроки панорами). Їм властиве викладання матеріалу кількох тем блоками, розгляд об'єктів, явищ в їх цілісності та єдності. Проводять такий урок кілька вчителів, один з яких ведучий. Поєднують різні предмети: історію та музику, географію та іноземну мову тощо. 3. Уроки міжпредметні. Мета їх — “спресувати” споріднений матеріал кількох предметів. 4. Уроки-змагання (уроки-КВК, уроки-аукціони, уроки-турніри, уроки-вікторини, уроки-конкурси). Передбачають поділ дітей на групи, які змагаються між собою, створення експертної групи, проведення різноманітних конкурсів, оцінювання їх результатів, нарахування певної кількості балів за правильність і повноту відповідей. 5. Уроки суспільного огляду знань (уроки-творчі звіти, уроки-заліки, уроки-експромт-екзамени, уроки-консультації, уроки-взаємонавчання, уроки-консиліуми). Особливості цих уроків полягають в опрацюванні найскладніших розділів навчальної програми, відсутності суб'єктивізму при оцінюванні (експертами виступають учні, дорослі, батьки). Вони спонукають до активної самостійної пізнавальної діяльності, вивчення додаткової літератури. Проводять їх наприкінці чверті, семестру, року. 6. Уроки комунікативної спрямованості (уроки-усні журнали, уроки-діалоги, уроки-роздуми, уроки-диспути, уроки-прес-конференції, уроки-репортажі, уроки-панорами, уроки-протиріччя; уроки-парадокси). Передбачають використання максимально різноманітних мовних засобів, самостійне опрацювання матеріалу, підготовку доповідей, виступи перед аудиторією, обговорення, критику або доповнення опонентів. Сприяють розвитку комунікативних умінь, навичок самостійної роботи. Підготовка доповідей розвиває мислення, пробуджує інтерес, перетворює малоцікаве повторення на захоплююче зівставлення точок зору. 7. Уроки театралізовані (уроки-спектаклі, уроки-концерти, кіно-уроки, дидактичний театр). Проводять їх у межах діючих програм і передбаченого навчальним планом часу, викликають емоції, збуджують інтерес до навчання, спираючись переважно на образне мислення, фантазію, уяву учнів. 8. Уроки-подорожування, уроки-дослідження (уроки-пошуки, уроки-розвідки, уроки-лабораторні дослідження, уроки-заочні подорожування, уроки-експедиційні дослідження, уроки-наукові дослідження). Зацікавлюють дітей, чиї інтереси мають романтичну, фантастичну спрямованість. Пов'язані з виконанням ролей, відповідним оформленням, умовами проведення, витівками. 9. Уроки з різновіковим складом учнів. Їх проводять з учнями різного віку, спресовуючи у різні блоки матеріал одного предмета, що за програмою вивчається у різних класах. 10. Уроки-ділові, рольові ігри (уроки-суди, уроки-захисти дисертацій, уроки — “Слідство ведуть знавці”, уроки-імпровізації, уроки-імітації). Передбачають виконання ролей за певним сценарієм, імітацію різнопланової діяльності, життєвих явищ. Особливо цінною є навчальна гра для школярів молодших класів, у яких конкретне образне мислення переважає над абстрактним. Проте деякі вчені вважають, що навчальні ігри дегуманізуюче впливають на учнів, оскільки дають можливість маніпулювати життям інших людей без одночасного підкорення системі стимулюючих імпульсів, яка існує в реальному житті. В іграх єдиним стимулюючим началом є боязнь бути низько оціненим товаришами або педагогом. Багато хто з педагогів недооцінює дидактичний ефект навчальних ігор, хоч і визнає їх роль у підтриманні в учнів пізнавального ентузіазму. 11. Уроки драматизації (драматична гра, драматизація розповіді, імпровізована робота у пантомімі, тіньові п'єси, п'єси з ляльками і маріонетками, усі види непідготовленої драми — діяльність, де неформальна драма створюється самими учасниками гри). Спрямовані на розвиток співробітництва і єдності у навчальній групі. Драматизація є засобом надання навчальному матеріалу і навчальному процесу емоційності. Забезпечує міжпредметні зв'язки з літератури, історії, предметів естетичного циклу тощо. Проте деякі педагоги застерігають від надмірного захоплення драматизацією, зокрема, при вивченні історії, що може зашкодити серйозному аналізу історичних подій. 12. Уроки-психотренінги. Спрямовані на розвиток і корекцію дитячої психіки (пізнавальної, емоційно-особистісної сфери), виховання індивідуальності, цілісної та багатогранної особистості. Використовують їх при навчанні дітей різного віку. Психотренінги загострюють сприйняття, поліпшують розумову діяльність. Навчання прийомів самоконтролю, самоорганізації, самодисципліни, розвиток активності сприяють психокорекції особистості.
Психокорекція - діяльність, пов'язана з виправленням певної якості, формуванням бажаної поведінки, набуттям умінь та навичок, які б відповідали віковим та ситуативним нормам.
Вправи з психотренінгу спрямовані на розвиток різних сфер психіки: уваги, пам'яті, емоцій, уяви і є способом пізнання власних можливостей та здібностей. Самоперевірка спонукає до самовдосконалення, свідомої праці над своєю волею, характером, виробленням пристойних звичок, набуттям необхідних умінь. Самовиховання відбувається природно і непомітно, тому що відбувається через ігрові інтереси, задоволення. Розумне об'єднання ігрової цікавості та ґрунтовності завдань сприяє активності й уважності дітей. Під час проведення уроків-психотренінгів важливо підтримувати в учнів прагнення до пошуку нових і нестандартних рішень, забезпечити емоційну підтримку (“Молодець”, “Як добре в тебе виходить”), переживання успіху. Дітям повинні приносити радість і гра, і спілкування з ровесниками, і пізнання нового. Підготовка до нестандартного уроку може здійснюватися за алгоритмом колективної творчої діяльності: формулювання мети уроку, планування, підготовка, проведення уроку, підсумковий аналіз. Нехтування елементами цієї структури зводить нанівець зусилля педагога. Доцільно розглянути стратегію, тактику організації колективної творчої діяльності учнів на кожному з етапів. Нестандартні уроки руйнують застиглі штампи в організації навчально-виховного процесу в школі, сприяють оптимальному розвитку і вихованню учнів.