11. Європейський союз і законодавство з охорони праці.

Європейський Союз – це об’єднання демократичних європейських країн, які об’єдналися заради миру та розвитку.

Законодавство Євросоюзу про охорону праці може бути згруповане таким чином:

• загальні принципи профілактики та основи охорони праці

• вимоги охорони праці для робочого місця.

• вимоги охорони праці під час використання обладнання.

• вимоги охорони праці під час роботи з хімічними, фізичними та біологічними речовинами.

• захист на робочому місці певних груп робітників.

• положення про робочий час.

• вимоги до обладнання, машин, посудин під високим тиском.

12. Дерективи ради єс щодо охорони праці.

Законодавство Євросоюзу у сфері ОП можна умовно розділити на дві групи:

• директиви ЄС щодо захисту працівників;

• директиви ЄС щодо випуску товарів на ринок (включаючи облад­нання, устаткування, машини, засоби колективного та індивідуального захисту, які використовують рацівники на робочому місці).

13. Національне трудове законодавство та європейські стандарти з охорони праці: порівняльний аналіз.

Передусім слід зазначити, що трудове законодавство регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій (далі — підприємство) незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Водночас, особливості праці членів кооперативів та їх об’єднань, колективних сільськогосподарських підприємств, фермерських господарств, працівників підприємств з іноземними інвестиціями визначаються законодавством та їх статутами. Проте гарантії щодо зайнятості, охорони праці, праці жінок, молоді, інвалідів надаються в порядку, передбаченому законодавством про працю (ст. 3 КЗпП). Одначе трудове законодавство не вичерпується регулюванням суто трудових відносин, а регулює й інші пов’язані з ними відносини (як-от, щодо працевлаштування, соціального партнерства, вирішення трудових спорів тощо), які мають суспільно-трудовий характер.

Багато актів ЄС містять норми щодо охорони праці, її безпеки та гігієни. Весь масив законодавства ЄС у цій сфері можна умовно розділити на дві групи: 1) Директиви ЄС, що стосуються захисту працівників; 2) Директиви ЄС, щодо випуску товарів на ринок. Здебільшого вони спрямовані на забезпечення передумов для вільного переміщення товарів у межах ЄС; решта – на сприяння вільному переміщенню робочої сили в межах ЄС.

Таким чином, аналізуючи вимоги, викладені в директивах ЄС, слід зробити висновок, що вони відрізняються від тих, що є чинними в Україні, нормативно-правовими актами як технічного, так і соціального характеру. Тому першочергове значення має адаптація до вимог ЄС насамперед актів національного законодавства, які регулюють відносини між роботодавцем і працівниками, забезпечуючи їм належний рівень соціального захисту. Ці адаптовані акти законодавства мають стати основою для розроблення системи адаптованих вимог відповідних директив ЄС нормативно-правових актів, які визначатимуть відповідний до європейських стандартів рівень охорони праці в разі виконання конкретних технологічних процесів і видів робіт.

14. Шляхи досягнення високих європейських стандартів у галузі охорон праці для України.