Запитання для самоконтролю

1. З якою метою товари кодують?

2. Що таке код товару?

3. Як розшифрувати штрих-код?

Тема 2.1. Основи функціонування оптового ринку. Самостійна робота № 3.

Тема самостійної роботи : «Оптові торговельні підприємства як суб'єкти комерційної діяльності».

Форма самостійної роботи - вивчення, теоретичного матеріалу

Кількість годин - 4

Основні підручники :

1. Апопій В.В. ^«Комерційна діяльність на ринку товарів та послуг”, Київ, НАШ “Укоопосвіта”, 2002 р.

2. В.В. Апопій «Комерційна діяльність», Київ «Знання», 2008 р.

3. Н.О. Криковьска, О.Б. Казакова «Комерційна діяльність», Навчальний посібник, Центр учбової літератури, Київ, 2007 р.

Студент повинні знати види оптових підприємств за різними кваліфікаційними ознаками.

Студент повинен вміти визначити тип оптового підприємства і дати йому характеристику.

Міждисциплінарна інтеграція:

Забезпечуючи дисципліни : “Організація і технологія трогових процесів”.

Дисципліни, що забезпечуються : ^«Менеджмент”.

Внутрішньо-предметна інтеграція.:

Тема : “Організація оптових закупівель”.

Тема : “Основи формування асортименту товарів на підприємствах оптової торгівлі та управління товарними запасами”.

Тема : “Організація оптового продажу товарів та їх постачання в роздрібну торговельну мережу”.

Питання для вивчення матеріалу.

1. Основи функціонування оптового ринку. Підприємство оптової торгівлі.

2. Класифікація оптових торговельних підприємств за ознаками.

3. Оптові торговельні підприємства, їх види та характеристика.

Порядок виконання самостійної роботи

1. Ознайомитись з метою самостійної роботи та методичними

рекомендаціями стосовно її виконання.

2. Вивчити теоретичний матеріал (скласти конспект, скласти схему).

3. Відповісти на запитання для самоконтролю.

4. Виконання самостійної роботи в робочому зошиті.

Питання 1. Основи функціонування оптового ринку. Підприємство оптової

торгівлі.

Методичні вказівки.

Під час вивчення матеріалу необхідно засвоїти ознаки, за якими класифікуються оптові торговельні підприємства, вміти визначити характер їх діяльності. Скласти схему класифікації оптових торговельних підприємств.

Під час самостійного вивчення матеріалу зверніть увагу на особливості вихідних, торговельно-закупівельних та торговельних оптових торговельних підприємств.

Ринкова економіка є такою формою організації економічного життя суспільства, в якому виробники і споживачі взаємодіють за допомогою ринку.

Ринок — це механізм формування та руху відтворювальних процесів, форма зв'язку виробництва і споживання, а також різних видів комерційно-господарської діяльності за допомогою купівлі-продажу товарів, капіталів, робочої сили, технологій, інформації тощо.

Обов'язковою умовою ринку є обмін товарами або послуга­ми. Для того, щоб здійснився обмін, необхідне дотримання та­ких умов:

1. Сторін, які вступають в обмін, має бути як мінімум дві — продавець і покупець.

2. Кожна сторона повинна мати в своєму розпорядженні щось таке, що могло б зацікавити іншу сторону.

3. Кожна сторона має бути здатною здійснити комунікацію і доставку свого товару.

4. Кожна сторона повинна бути вільною в ухваленні або відхи­ленні пропозиції іншої сторони.

5. Кожна сторона має бути впевнена в доцільності або бажанні мати справу з іншою стороною.

Ринок у своєму розвитку пройшов шлях від примітивних ба­зарів до сучасних організованих ринків. В Україні вільні ринкові відносини прийшли на зміну централізованому розподілу товарів, що характеризувалося твердим прикріпленням покупців до по­стачальників, регламентацією постачань товарів, твердими фіксованими державними цінами, низьким рівнем господарсь­кої самостійності.

Сучасна система торгівлі визначає попит та пропозицію, ціни на товари і послуги, структурні зміни в сферах виробництва і звертання, принципово нові підходи до встановлення комерцій­но-господарських зв'язків.

Розвитку товарних ринків, зменшенню втрат і витрат у сфері звертання повинні сприяти такі фактори:

— надання підтримки вільній торгівлі;

— воля вибору торгового партнера;

— рівноправність партнерів у процесі товароруху, складання угод купівлі-продажу;

— конкуренція між постачальниками, посередниками, торгов­цями, покупцями;

— саморегулювання процесів постачання товарів;

— усунення перешкод на шляху вільного руху товарів по всій території країни, регіону, на зовнішньому ринку;

— розвиток ефективних організаційних форм торгівлі;

— вільне ціноутворення;

— економічна відповідальність сторін;

— раціональне формування інфраструктури товарного ринку. Поняття «організований товарний ринок» передбачає сис­тему взаємозалежних торговельних підприємств, органі­зацій, що існують на основі діючого законодавства, пра­вил і методів торгівлі.

В умовах ринкових відносин кожному виготовлювачеві товар­ної продукції практично неможливо мати власну мережу збуту. У більшості з них, як правило, відсутня реальна можливість пря­мої реалізації споживачам готової продукції чи напівфабрикатів, оскільки дуже складні комерційно-господарські взаємини між суб'єктами товарного ринку, великі витрати на товарорух.

Ці функції бере на себе оптова торгівля, що є проміжною ланкою між виробниками і покупцями товарної продукції.

Оптова торгівля обслуговує, головним чином, покупців, що закуповують товари з метою перепродажу чи використання їх у відносно великих кількостях у професійних цілях. В умовах ринко­вих відносин оптова торгівля благосприяє комерційно-госпо­дарській діяльності як виробників товарної продукції, так і покупців. Зокрема, виробник продукції має комерційно-господарські відно­сини з оптовиком, а не з численними споживачами, при цьому скорочується документообіг.

Оптовик здатний сформувати оптимальний товарний асорти­мент, зорієнтований на потенційного покупця.

Закуповуючи товари у великій кількості, оптовик розбиває їх на дрібні партії, розраховані на конкретного покупця.

Оптовик забезпечує збереження товарних запасів, тим самим знижує відповідні витрати виробника і покупців.

Крім того, він забезпечує покупців необхідним товаром у по­трібний час, в необхідній кількості й асортименті.

Придбаваючи товарну продукцію у виготовлювачів, оптовики беруть на себе ризики, пов'язані зі збутом, ушкодженням, розк­раданням, псуванням товару. Проводячи маркетинг, вони нада­ють виготовлювачам, постачальникам і покупцям інформацію про кон'юнктуру товарного ринку, роблять також консультаційні, рекламні, транспортно-експедиційні послуги, послуги щодо підго­товки товарів до застосування чи використання.

Розвиток і удосконалювання оптової торгівлі підвищує зна­чимість відповідних оптових підприємств (баз, складів, складів-готелів, терміналів, управлінь виробничо-технологічної комплек­тації, розподільних холодильників і ін.), що спеціалізуються на збереженні і продажу товарів великими партіями.

Підприємства оптової торгівлі можуть бути державними, му­ніципальними, акціонерними, приватними і змішаними. Вони, звичайно, знаходяться в адміністративних центрах, на спеціаль­но відведених територіях. Повинні мати необхідні під'їзні колії, бути забезпечені відповідними інженерними комунікаціями, роз­винутим складським господарством, різними цехами (тран­спортним, тарним і ін.), майстернями (з виготовлення і ремонту тари, піддонів, стелажів, вантажозахватних засобів, експлуатації й обслуговування підйомно-транспортних машин, механізмів, устаткування, засобів оргтехніки і т. п.). Крім того, на території таких підприємств повинні функціонувати інформаційно-кон­сультаційні служби, відділення банку, страхової компанії, вузол зв'язку.

Підприємства оптової торгівлі умовно можна класифікувати за окремими ознаками:

1. Дислокація.

Залежно від місця розташування виділяють:

а) оптові підприємства, що знаходяться поруч з декількома підприємствами-товаровиробниками;

б) оптові підприємства, розташовані поблизу від великого підприємства-виробника;

в) оптові підприємства, що знаходяться в зоні споживачів;

г) оптові підприємства, одне з яких розташоване в зоні ви­робництва, а інше — у зоні збуту;

д) оптові підприємства, що знаходяться в безпосередній близькості від великого транспортного об'єкта (поруч з товар­ною станцією, пристанню, портом).

2. Сфера діяльності.

Підприємства оптової торгівлі можуть функціонувати в еко­номічному районі, групі мегарайонів, мегарайоні, районі, місті.

3.Товарна спеціалізація.

Підприємства оптової торгівлі бувають універсальними, змішаними, спеціалізованими й вузькоспеціалізованими. Перші реалізують продукцію різних галузей промисловості, сільського і лісового господарства, другі — товари споживчого і виробничо-технічного призначення, треті — продукцію однієї галузі (при значних обсягах продажів однорідної продукції), четверті — про­дукцію одного підприємства.

4. Розмір.

Підприємства оптової торгівлі бувають великими, середніми, дрібними. Розмірність визначається по сукупності таких показ­ників, як обсяг оптової реалізації товарів, кількість вантажів, що відвантажуються покупцеві, чисельність зайнятих працівників, загальна вартість основних фондів, загальна складська площа.

На підприємства оптової торгівлі покладаються такі основні завдання:

— комплексне і своєчасне надання покупцям товарів відпо­відно до укладених договорів;

— збільшення обсягів і розширення асортименту торгівлі без будь-яких лімітів і обмежень;

— зміцнення матеріально-технічної бази на основі досягнень науки і техніки;

— здійснення маркетингових досліджень у сфері діяльності підприємства;

— підвищення якості послуг, що надаються постачальниками покупцям товарів;

— раціоналізація і підвищення ефективності комерційно-гос­подарських зв'язків.

Питання 2. Класифікація оптових торговельних підприємств за ознаками.

Оптове торговельне підприємство - це підприємство оптового ринку, яке самостійно набуває права власності на товар і спеціалізується на оптовій торговельній діяльності, виконуючи повний комплекс купівельно-збутових і складських технологічних операцій.

Оптові торговельні підприємства класифікують за низькою ознак:

1. За функціональним рівнем масштабів діяльності і зон впливу оптові підприємства поділяють на три групи :

• оптові підприємства міжрегіонального значення;

• оптові підприємства регіонального рівня;

• оптові підприємства локального впливу.

2. За формою власності підприємства інституціонального ринку бувають приватними, колективними (в т.ч. кооперативними) , державними, змішаної форми власності.

3. За місцем і роллю в товаропросуванні:

• вихідні бази

• торговельно-закупівельні бази

• торговельні бази

4. За товарною спеціалізацією :

• Спеціалізовані

• Універсальні

• змішані

5. За організаційно-правовою формою :

• акціонерні товариства

• асоціації

• товариство з обмеженою відповідальністю, тощо.