- •Література. Основна і додаткова література
- •Основна.
- •Основні поняття. Поняття електричних навантажень.
- •Середні навантаження. Середньоквадратичні навантаження.
- •Основні величини, показники графіків електричних навантажень.
- •Методи розрахунку електричних навантажень. Основні методи.
- •Додаткові методи.
- •Способи визначення ефективного числа приймачів.
- •Визначення електричних навантажень з врахуванням рівнів сеп (ієрархічний підхід).
- •Цехові електричні мережі. Загальні відомості. Електричні мережі цехових споживачів електричної енергії.
- •Схеми внутрішньо-цехових мереж напругою до 1000 в.
- •Вибір напруги для живлення цехових електроприймачів.
- •Сумісне живлення освітлювального і силового навантаження.
- •Вибір режиму роботи нейтралі.
- •Вибір кількості і потужності цехових трансформаторів з врахуванням компенсації реактивної потужності.
- •Вибір електрообладнання на напругу до 1кВ.
- •Вибір розподільчих шаф, пунктів.
- •Внутрішньозаводські електричні мережі. Загальні принципи побудови схем внутрішньозаводського електропостачання промислових підприємств.
- •Вибір раціональної напруги розподільчої мережі підприємства.
- •Картограма електричних навантажень для вибору місця розташування і потужності живлячих підстанцій промислових підприємств.
- •Визначення зони розсіяння центра електричних навантажень.
- •Визначення зон збільшення приведених річних розрахункових затрат при зміщенні гпп (грп) із зони розсіяння.
- •Визначення місця розташування гпп (грп) з врахуванням динаміки електропостачання.
- •Вибір трансформаторів гпп.
- •Компенсація реактивної потужності. Постановка задачі компенсації реактивної потужності.
- •Компенсуючі пристрої для реактивних навантажень.
- •Статичні конденсатори.
- •Синхронні двигуни і генератори.
- •Синхронні компенсатори
- •Компенсаційні перетворювачі, статичні джерела реактивної потужності.
- •Передача реактивної потужності через мережу.
- •Способи підвищення коефіцієнта потужності.
- •Вибір, розміщення, режими роботи компенсуючих пристроїв.
- •Компенсація реактивної потужності в електричних мережах загального призначення напругою до 1кВ
- •Компенсація реактивної потужності в електричних мережах загального призначення на напрузі 6-10 кВ.
- •Основи техніко-економічних розрахунків. Основні положення.
- •Тарифи на електричну енергію.
- •Основні техніко-економічні показники.
- •Техніко-економічні розрахунки при проектуванні і реконструкції сеп.
- •Деякі математичні методи в техніко-економічних розрахунках.
- •Електробаланс підприємства. Загальні положення.
- •Врахування витраті втрат електроенергії. Приклад складання електробалансу.
- •Вплив електробалансу промислових підприємств на економію електричної енергії.
- •Надійність електропостачання. Основні положення.
- •Визначення збитків від перерви електропостачання.
- •Оцінка ймовірного часу порушення електропостачання.
- •Визначення ймовірності перерви електропостачання і середньої кількості недоотриманої електроенергії.
- •Зміст екзаменаційних білетів.
Вибір напруги для живлення цехових електроприймачів.
Цехові електроприймачі напругою до 1000 В виконуються на наступні стандартні напруги трифазного змінного струму:
Напруга на затискачах генераторів і трансформаторів, В |
Напруга на затискачах приймачів, В |
133 |
127 |
230 |
220 |
400 |
380 |
690 |
660 |
Використання напруги 127 і 220 В для живлення електродвигунів економічно не доцільно через великі втрати електричної енергії і великого розходу кольорових металів.
Напруга 127 В деколи використовується для живлення однофазних двигунів малої потужності чи освітлення в особливих приміщеннях (наприклад, в підземних установках). Напруга 220 В як фазна напруга в мережах 380-220 В застосовується з метою освітлення, живлення дрібних однофазних електродвигунів і нагрівальних приладів.
Самого широкого розповсюдження набула напруга 380 В, яка використовується також в системах з заземленим нульовим провідником для живлення освітлювальних установок.
Система 380-220 В задовольняє основні вимоги живлення споживачів:
Можливості суміжного живлення освітлювальних приладів і електродвигунів;
Відносно низькій напрузі між “землею” і “провідником” (220В).
Для зменшення втрат електричної енергії в цехових мережах слід застосовувати напругу не нижче 380 В.
Для виробництв з підвищеним питомим навантаженням на 1 м2 поверхні підлоги цеху з потужними двигунами до 700 кВт доцільно застосовувати напругу 660 В.
Сумісне живлення освітлювального і силового навантаження.
Живлення освітлювального і силового електрообладнання рекомендується виконувати, як правило окремими. Суміщення живлячих мереж доцільно при використанні в якості живлячих ліній в крупних приміщеннях магістральних шинопроводів, при невеликій потужності аварійного і евакуаційного освітлення і для приміщень, електропостачання яких здійснюється від окремо стоячих підстанцій. Найбільш характерні схеми живлення зображені на рис. 4.3. – 4.10 ([4], стор.340).
Живлення освітлювальних установок повинно бути таким, щоби відхилення і коливання напруги біля ламп робочого освітлення не перевищувало допустимої величини. Ця вимога виконується при живленні освітлювальних установок від власних трансформаторів, тобто якщо в цеховій ТП встановлюється два трансформатори – для живлення силового і освітлювального навантаження. Можливо також використання тиристорних стабілізаторів для живлення освітлення, якщо це буде більш економічно вигідно і доцільно. Живлення силового і освітлювального навантаження від одного трансформатора здешевлює електричну і будівельну частину вартості підстанції. Але при пускові двигунів в живлячій мережі здійснюються короткочасні зниження напруги, що призводить до частого мигання ламп в освітлювальних установках. Отже при вирішенні питання про сумісне живлення освітлювального і силового навантаження в мережах 380-220 В необхідно робити перевіркові розрахунки з визначення коливань напруги при пускові двигунів.