5. Робота з об’ємною геометрією тіла

На четвертому етапі за допомогою вирахування виконаємо проріз трьома площинами. Для цього введемо нову площину, дотичну до циліндричної поверхні. Натискаємо кнопку «Допоміжна геометрія» , а потім кнопку «Дотична площина» . Далі варто вказати на моделі грань, до якої буде будуватися додаткова площина, а потім мишею в дереві побудов указати одну з можливих площин проекцій. У нашому випадку можливі варіанти: фронтальна або горизонтальна. Вибираємо - фронтальна. На екрані з'являється фантом дотичної площини (рис. 2.34).

Рис. 2.33. Рис.2.34.

На новій допоміжній площині будуємо другий ескіз, профіль прорізу, проставляємо розміри й закриваємо ескіз. Для побудови ескізу можна було використати не дотичну, а фронтальну площину, але тоді вирізати проріз довівся б у двох напрямках. На панелі Побудова деталі вибираємо кнопку «Вирізати видавлюванням» на екрані з'являється рядок параметрів об'єктів, у якій установлюємо модифікацію - Через всі, потім натискаємо закладку вирізання й у діалоговому вікні, що відкрилося, вибираємо модифікацію -вирахування елемента (рис.2.35) і вводимо кнопку <Створити>.

Рис. 2.35

У результаті, одержуємо прямокутний проріз (рис. 2.36).

Подібний проріз можна побудувати іншим способом: додаванням частин циліндричної поверхні, які формуються видавлюванням двох секторів окружностей. Як бачимо, у тривимірному моделюванні є широкі можливості для втілення різних конструкторських задумів.

На п'ятому етапі виконаємо отвору циліндричної форми. Для цього аналогічно попередньої операції створимо ще одну допоміжну площину, дотичну тієї ж грані. Тільки тепер, ця площина буде паралельна Площини XX (рис. 2.37).

Створюємо новий ескіз на допоміжній горизонтальній площині, зображуємо окружність і встановлюємо за допомогою розмірів її положення й діаметр, після чого повторюємо операцію видавлювання (рис. 2.38).

Рис. 2.36. Рис. 2.37 Рис.2.38

На шостому, заключному етапі формуємо фаски, для цього вибираємо ребро, у нашому випадку - це окружність, натискаємо на панелі Побудова деталі кнопку <Фаска> , і в рядку параметрів об'єктів (рис. 2.39) установлюємо необхідні параметри, після чого мишею вибираємо кнопку «Створити».

Рис.2.39.

Вказуємо друге ребро й повторюємо операцію формування фаски, у результаті одержуємо остаточний варіант комп'ютерної моделі вала (рис. 2.40).

Як уже вказувалося вище, всі операції і їхня послідовність можна побачити у вікні «Дерево побудови» (рис. 2.40).

Рис.2.40.

6. Надання реалістичного виду

Після створення моделі необхідно додати їй реалістичний вид, використовуючи оптичні властивості матеріалу, з якого приблизно буде виготовлена деталь. Крім цього, відповідно до призначеного матеріалу, можна згодом виконати прочностные розрахунки.

Для встановлення необхідних властивостей у меню «Сервіс» виберемо команду Параметри, при цьому відкривається діалогове вікно (рис. 2.41).

Рис. 2.41.

У відповідному текстовому полі можна ввести позначення моделі і її назва. У вікні Матеріали розкриємо розділ Стали й виберемо зі списку Сталь 40Х ДЕРЖСТАНДАРТ 4543 -71.

Якщо нажати кнопку «Цвет», то відкриється інша сторінка діалогового вікна (рис. 2.42), де можна підібрати цвіт моделі і її оптичні властивості.

У верхній частині сторінки перебуває вікно попереднього перегляду, де зображений куля, і всі внесені коректування автоматично будуть відображатися в цьому вікні, що дозволить візуально оцінити встановлені користувачем властивості деталі.

Якщо відкрити сторінку «Точность отрисовки», то можна збільшити або зменшити точність апроксимації криволінійних ребер відрізками й криволінійними гранями трикутниками. Для зміни точності переміщають стрілку по спеціальній шкалі. Якщо встановити стрілку в крайнє праве положення - Грубо, то відображення буде недостатньо реалістичним, але комп'ютер обробить дані швидко. Якщо встановити стрілку в крайнє ліве положення - Точно, те відображення буде більше гладкій і реалістичним, однак системі знадобиться більше часу на обробку даних.

Рис. 2.42

Іноді в рекламній або іншій цілях необхідно створити модель із комбінованим фарбуванням, тобто змінити фарбування окремих граней. Для цього варто виділити грань і нажати на праву клавішу миші. На екрані з'явиться контекстне меню, у якому вибираємо команду Свойства грани (рис. 2.43).

У рядку, що з'явився, параметрів об'єктів необхідно відключити прапорець Использовать цвет деталі й нажати кнопку <Цвет>, після чого вибрати фарбування зазначеної грані з палітри запропонованих системою квітів.

Если згодом необхідно виконувати розрахунки на міцність, то КОМПАС-3D дозволяє в автоматичному режимі одержати всі необхідні дані. Для цього на панелі Виміру варто нажати кнопку <МЦХ моделі> після чого з'явиться діалогове вікно «Інформація». Залежно від необхідної точності розрахунку потрібно встановити кількість значущих цифр й одиниці виміру рядку параметрів об'єктів. Додатково можна включити прапорець Отрисовать центр ваги. Результати обчислень відобразяться в діалоговому вікні (рис. 2.44).

Рис.2.43. Рис. 2.44

Якщо в момент роботи з діалоговому вікном нажать кнопку , тоді положення центра ваги буде зображуватися у вигляді спеціального значка й буде добре видно при різних поворотах моделі (рис. 2.45).

Рис. 2.45

Л-2