
Хід роботи
1. Розгляньте запропоновані вам зразки голонасінних. Зверніть увагу на хвоїнки: визначте їх форму, розміщення на стеблі, забарвлення.
2. Біля кожного зразка голонасінних розмістіть шишку, яка відповідає цій рослині.
3. Розпізнайте запропоновану вам рослину. За якими ознаками ви їх розпізнали?
4. Переконайтесь у правильності вашої відповіді, використавши малюнки підручника, зошита, таблиць.
Чим серед хвойних вирізняється модрина?
Чому на малюнку біля ялівця звичайного не намальована луска?
5. Розгляньте пагони сосни і ялини. Зверніть увагу на розміщення, розміри та форму листків. Полічіть, скільки хвоїнок у пучку сосни і ялини. Виконайте завдання 1 у розділі II.
6. Підготуйте мікроскоп до роботи. Розгляньте постійний мікропрепарат поперечного зрізу хвої. Зверніть увагу: голки у сосни округлі, знайдіть продихи, які заглиблені в товщі волоска і можуть на зиму закриватися воском. Яке значення має така будова листка?
Переведіть мікроскоп у неробочий стан.
7. Розгляньте за допомогою лупи будову шишки сосни: чим вона утворена, як розміщене насіння на лусках. Виконайте завдання 2 в розділі II.
II Оформлення результатів
Завдання 1. Вкажіть ознаки будови сосни і ялини.
Назва рослини |
Хвоя |
||
довжина |
забарвлення |
розміщення на гілці |
|
Ялина |
|
|
|
Сосна |
|
|
|
Завдання 2. З’ясуйте за малюнком відмінності між жіночою і чоловічою шишками.
Зробіть висновок відповідно до теми і мети роботи.
V. Підведення підсумків уроку (фронтальна бесіда)
1. Які ознаки характерні для голонасінних рослин? 2. Чим голонасінні рослини відрізняються від покритонасінних? 3. Які особливості будови хвойних? 4. Як відбувається розмноження сосни? 5. Що таке шишка? Які типи шишок у ялини?
VI. Визначення домашнього завдання
Опрацювати параграф 44 ст. 175-178, дати відповіді на запитання в кінці параграфу, попрацювати над тестами на ст. 188.
Діаграма “Порівняльна характеристика спорових і голонасінних рослин”
V.
Узагальнення та систематизація
знань.
Учні
аналізують слова, які були зачитані у
мотивації і відповідають на запитання:
-
що дає можливість голонасінним жити в
суворих умовах та бути вічнозеленими
рослинами?
VІ.
Підведення підсумків уроку.
VІІ.
Надання та пояснення домашнього
завдання.
І.
Актуалізація опорних знань та чуттєвого
досвіду учнів.
Виконання
вправи “Так – ні”.
1. Голонасінні
бувають деревами, кущами, квітами. –
2. Спори висипаються з шишок. –
3.
Насіння наявне лише у деяких голонасінних.
–
4. В Україні найпоширеніші хвойні
голонасінні. +
5. У хвойних листки
перетворені на голковидні хвоїнки. +
6.
Насіння незахищене, а лежить на лусочках
шишок. +
7. Шишки бувають чоловічими
і жіночими +
8. Для запилення потрібна
вода. –
9. Молоді чоловічі шишки бурі,
а жіночі – жовті. –
10. Стовбури
голонасінних не мають кори. –
ІІ.
Мотивація навчально-пізнавальної
діяльності учнів.
Де
б ви не були: у Пущі-Водиці, у Кончі-Заспі,
у Криму, на Чернігівщині, на Поділлі, у
Прикарпатті, … - скрізь зустрінете милий
серцю сосновий бір.
Сосна звичайна
– найпоширеніша в Україні рослина
відділу Голонасінних і росте вона в
найрізноманітніших умовах. Вона дуже
витривала, має добре розвинену кореневу
систему й добуває воду в найнесприятливіших
місцях. Любить сонце, у затінку їй не
дуже подобається, тому й оселяється
більшість там, де іншим видам дерев було
б нестерпно.
Сосна та ялина не раз
оспівані поетами, змальовані славетними
майстрами пензля, описана у творах
багатьох письменників.
ІІІ.
Сприймання та засвоювання учнями нового
матеріалу.
Розповідь
про сосну звичайну:
- рід Сосна налічує
100 видів;
- світлолюбна, міцний стовбур,
крона залежить від місця зростання;
-
коренева система стрижнева;
- листки
– сизо-зелена хвоя, розміщена попарно,
завдовжки 3-5 см, живе 2-3 роки;
- стовбур
має тонку кору і масивну деревину,
пронизану смолянистими ходами;
-
чоловічі шишки дрібні, до 2,5 см завдовжки,
під час дозрівання пилку стають жовтими;
-
жіночі шишки великі, спочатку червонуваті,
під час запилення – зелені, липкі, а
коли дозріває насіння – стають бурими;
-
розмножується сосна на 30-40 році життя;
-
від запилення до висипання насіння
проходить близько 2-х років;
- насіння
проростає у будь-якому грунті, але гине
в тіні;
- молоді сосонки спочатку
ростуть швидко, 30-40 см за рік, утворюючи
кільце гілок.
Розповідь про ялину
європейську:
-
рід Ялина налічує 50 видів;
-
тіньовитривала, має міцний стовбур,
крона конусовидна, нижні гілки не
відмирають;
- коренева система
стрижнева, розміщена поверхнево;
-
листки – коротка хвоя довжиною 1 - 1,5 см,
жорстка, темнозелена, розміщена поодиноко,
вкриваючи всю гілку, живе 5-9 років;
-
шишки великі, довгі, повислі, після
дозрівання насіння відпадають цілком;
-
насіння дозріває восени того ж року,
коли відбувається запилення;
- насіння
проростає навесні наступного року на
вологому поживному грунті в тіні інших
дерев;
- молоді ялини спочатку ростуть
повільно, 1-=15 см за рік, а після 15 років
починають рости швидше і переганяють
сосну;
- живе ялина до 250 років.
ІV.
Осмислення об‘єктивних зв’язків та
взаємозалежностей у вивченому матеріалі.
Виконання
лабораторної роботи “Будова голонасінних
рослин”.
V.
Узагальнення та систематизація
знань.
Розгадати
загадку: “Дерево без плодів, а насіння
на цілий ліс”.
VІ.
Підведення підсумків уроку.
VІІ.
Надання та пояснення домашнього завдання.