2. Які особливості будови та процесів життєдіяльності хвойних?
Відкрийте підручник на ст.175 мал.155 і розгляньте типи листків голонасінних: гінкго (1), тис (2), сосна (3), туя (4).
У більшості видів хвойних листки мають вигляд голок . Такі листки називають хвоєю, звідки й походить назва класу. Голки на поперечному
розрізі округлі, або ребристі (у сосни, ялини), або нагадують плоскі
видовжені луски (у тиса, кипариса, туї). Невелика площа листків та особливості їхніх продихів (вони заглиблені у товщу листка і можуть
на зиму закриватися воском) забезпечують майже повне припинення
випаровування води взимку. Тому хвойним не потрібно скидати листки
на зиму. Більшість із них є вічнозеленими рослинами, і лише деякі
представники (наприклад, модрина) належать до листопадних рослин.
На мал. 156 зображений поперечний розріз стебла сосни. Подивіться, стовбури хвойних характеризуються тим, що мають тонкий шар кори та слаборозвинену серцевину . Натомість деревина розвинена добре, і в ній помітні річні кільця. Вони утворюються завдяки діяльності камбію. У корі та деревині хвойних є багато канальців, які називають смоляними ходами. Ці ходи вистилають клітини, здатні виділяти густу рідину - живицю.
3. Як ви вважаєте, яку функцію виконує живиця?
У разі ушкодження стовбура на його поверхні швидко з'являються краплини живиці, яка затягує ранку й запобігає проникненню збудників хвороб та шкідників.
Коренева система зазвичай стрижнева: вона складається з головного та бічних коренів. Часто корені хвойних рослин вступають у взаємо вигідне співжиття з грибами.
4. Як розмножуються хвойні рослини ?
Розмноження хвойних розглянемо на прикладі сосни звичайної. Подивіться, будь ласка на таблицю. Розмноження насінням — основна ознака, якою голонасінні відрізняються від рослин, що розмножуються спорами. Насіння сосна починає утворювати на 12-15 році життя. Пилкові зерна та насінні зачатки формуються у шишках. Шишки - це вкорочені видозмінені пагони, листки яких перетворилися на луски. У сосни є чоловічі та жіночі шишки, що розташовані на одній рослині.
У чоловічих шишках утворюються пилкові зерна, а у жіночих - насінні зачатки.
Молоді жіночі шишки сосни червонуватого кольору. Вони розташовані поодинці на верхівках пагонів. Жіночі шишки мають луски двох типів. Зовнішні луски - покривні, захищають внутрішні луски з насінними зачатками від ушкоджень. По два насінні зачатки (а потім і насінини) розміщені на кожній лусці відкрито.
Світло-жовті чоловічі шишки утворюються при основі молодих видовжених пагонів, вони зібрані групами. Чоловічі шишки мають лише один тип лусок. З їхнього нижнього боку розміщені два пиляки, в яких формуються пилкові зерна. Пилкове зерно вкрите двома оболонками.
У двох місцях зерна ці оболонки мають між собою заповнені повітрям порожнини - повітряні мішки. Вони полегшують пилок, тому він може переноситися вітром на великі відстані.
Перед запиленням усі луски жіночих шишок щільно прилягають одна до одної. Під час запилення луски розходяться, а насінні зачатки виділяють краплину клейкої рідини, яка утримує пилкове зерно. Після запилення луски шишки знову стуляються, а пилкове зерно проростає пилковою трубкою. Вона росте дуже повільно і дістається до яйцеклітини лише через 12-15 місяців з часу запилення.
Під час росту пилкової трубки по ній до насінного зачатка рухаються два спермії. Один із сперміїв гине, а другий - зливається з яйцеклітиною, утворюючи зиготу. У подальшому із зиготи формується зародок насінини. У зрілої насінини зародок складається із зародкових корінця, стебла та кількох сім'ядоль (у сосни їх, наприклад, до восьми).
Покриви насінного зачатка перетворюються на насінну шкірку. Ендосперм утворюється ще до запліднення з клітин насінного зачатка.
Дозріває насіння сосни наприкінці наступного (другого від часу запилення) літа. Спочатку жіноча шишка розростається, зеленіє, а потім буріє, луски її розходяться, і насіння висипається. Насіння в шишках, таким чином, дозріває протягом двох-трьох років.
Завдяки крилоподібним виростам насіння добре розсіюється
вітром. Насіння сосни невибагливе до умов довкілля і може проростати навіть на скелях, витримувати значні морози, але паростки не витримують затінення. А зараз запишемо життєвий цикл голонасінних у вигляді такої схеми : Чоловічі жовті шишки з великою кількістю зрілого пилку ----- вітер переносить пилок на жіночу липку шишку -------- запилення ------проростає пилкова трубка --------утворення насінин на насінних лусках -------дозрівання насіння --------------- відкривання покривних лусок ----------- висипання насіння ------------- перенесення насінин з крильцем вітром ------------проростання насіння ----------утворення молодого проростка сосни. V. Практичне вивчення нового матеріалу
А зараз переходимо до виконання лабораторної роботи. Тож відкриваємо лабораторні зошити на ст.46 і записуємо сьогоднішню дату.
Тема : «Будова голонасінних рослин»
Мета роботи : ознайомитися з особливостями будови хвойних рослин.
Обладнання: мікроскоп, лупа, міліметрова лінійка, аркуш паперу, пагони, шишки, насіння голонасінних рослин, постійний мікропрепарат поперечного зрізу хвої, малюнки, таблиці, підручник.
