Стадії сечоутворення
1. Фільтрація. За добу до 200 л. первинної сечі, в ниркових тільцях
2. Реабсорбція. В звивистих канальцях, до 2 л. сечі.
Кровопостачання та і н н е р в а ц і я. Нирка кровопостачається нирковою артерією. Венозна кров відтікає по нирковій вені в нижню порожнисту вену.
"Чудесна сітка "нирки ("réte miràbile rénis"). У нирці існує 2 капілярні сітки. "Чудо" полягає в тому, що кров з артерії попадає в капіляри, а потім знову в артерію. Формула "чудесної сітки" нирки: А — К — А (- к).
Симпатична іннервація нирки здійснюється нирковим сплетенням, утвореним аксонами вісцеромотонейронів поперекових вузлів симпатичного стовбура; парасимпатична — аксонами вісцеромотонейронів парасимпатичних вузлів, в яких перериваються ниркові гілки блукаючого нерва. Чутливі волокна до нирки йдуть в складі парасимпатичних і симпатичних нервів.
Схема нефрона та шляхів виведення сечі:
1 — капілярний клубочок (glomérulus); 2 — капсула клубочка або капсула Шумлянського—Боумена (cаpsula gloméruli) — містить первинну сечу; 3 — проксимальна частина або покручений каналець 1-го порядку (pàrs proximàlis,); 4 — петля нефрона або петля Генне (ansa nephróni); 5 — дистальна частина абo покручений каналець 2-го порядку (pàrs distàlis); 6 — зв'язуюча частина (pars conjùgens) — містить вторинну сечу. 7 — збірний (прямий каналець) tùbulus colligens, s. réctus); 8 — сосочкова протока (diictus papillàris); 9 — нирковий сосочок (papilla renаlis) ↓ малі ниркові чашечки ↓ великі ниркові чашечки ↓ ниркова миска ↓ сечовід ↓ сечовий міхур ↓ сечівник 2—6 — частини ниркового канальця (продукція сечі). 1 + 2 = ниркове тільце (corpùsculum rénis Malpighiì). |
|
Схема судинної сітки нирки:
ниркова артерія (artèria renalis) — входить у ворота нирки
↓
полярні артерії (artériae polares) — до сегментів нирки
↓
міжчасткові артерії (artériae interlobàres) — між пірамідами
↓
дугові артерії (artériae arcuate) — по краях пірамід (на границі між мозком і корою нирки)
↓
міжчасточкові артерії (artériae interlobulàres) — між корковими часточками
↓
приносні клубочкові артеріоли (arteriólae glomerulàres afferéntes)
↓
капілярні клубочки (gloméruli) — продукція первинної сечі
↓
виносні клубочкові артеріоли (arteriólae giomerulares efferéntes)
↓
капілярні сітки навколо ниркових канальців, де відбувається реабсорбція і формування вторинної сечі, трофіка нирки
↓
зірчасті вени (venae stellatae)
↓
міжчасточкові вени (venae interlobulares)
↓
дугові вени (venae arcuatae)
↓
міжчасткові вени (venae interlobares)
↓
сегментарні вени (venae segmentales)
↓
ниркова вена (vena renalis) — виходить з воріт нирки.
У новонароджених число судинних клубочків змінюється мало, але їх розміри, об'єм, площа фільтраційної поверхні зростають у декілька разів. Відповідно цьому розвивається кіркова речовина нирки. Товщина її у новонародженого складає 2-4 мм і в перші роки життя збільшується у 2 рази. Співвідношення між кірковою і мозковою речовиною рівно у новонароджених 1:4, у дорослих 1:2. Ниркова миска у новонароджених і дітей до 5 років частіше розташовується всередині нирки, а в наступні вікові періоди переважає позаниркове і змішане розташування мисок. В ембріональному періоді миски мають ампулярну форму, великі чашки відсутні. В кінці плідного періоду формуються великі чашки і миски стають дендритичними, а після народження, у віці 10-15 років, знову розширюються.
Аномалії розвитку:
— аномалія положення — тазова нирка (нирка не піднялася в процесі розвитку з тазу в поперекову ділянку, судини при цьому теж розміщені низько). Тазову нирку необхідно диференціювати з блукаючою ниркою (нирка піднялася в процесі розвитку, але опустилася внаслідок патології, судини при цьому розміщені в стандартному місці);
аномалії кількості: подвійна нирка, додаткова (третя) нирка, підковоподібна нирка.
Матеріали для самоконтролю: А. Завдання для самоконтролю (таблиці, схеми, малюнки, графіки):
Б. Задачі для самоконтролю: Б. Ситуаційні задачі:
1. У дівчинки 5 років, яка лікувалась з приводу циститу, відзначається підвищення температури до 39°С. На основі клінічних і лабораторних даних у дитини діагностовано гостре запалення мисок нирок (пієлонефрит). Які анатомічні особливості найімовірніше зумовили схильність дитини до пієлонефриту?
А. внутрішньониркове розташування миски;
В. слабкий розвиток ниркових мисок;
С. короткі сечоводи;
D. широкий діаметр сечоводів;
E. вузький діаметр сечоводів.
2. Під час оперативного втручання із ниркової миски видалено камінь розміром 3х4 см, який має з однієї сторони три вирости, які нагадують роги [коралоподібний камінь]. Яким анатомічним утворенням відповідають ці вирости?
A. * Великим нирковим чашкам
B. Нефронам
С. Малим нирковим чашечкам
D. Ниркова миска
E. Часточки нирки
3. У хворого при нефрографії були знайдені камінці в макроскопічних відділах сечовивідних шляхів нирки. Встановлено, що вони знаходяться в:
A *малих і великих ниркових чашках, нирковій мисці.
B. збірних трубочках, сосочкових протоках, малих ниркових чашках
C. прямих трубочках, малих і великих ниркових чашечках.
D. сосочкових проточках, великих ниркових чашках, нирковій мисці.
E. сосочкових проточках, малих ниркови чашках, прямих трубочках.
Література.
Основна: 1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.2, -с.153-173.
2. М.Р.Сапин «Анатомия человека» , Москва, «Медицина», 1986, Т.2, -с.95-107.
3. М.Г.Привес «Анатомия человека» , С.П. издательство «Гиппократ», 1998, -с. 322-334.
4. Синельников Р.Д. Атлас «Анатомия человека» , Т.2, -с. 1172-188.
Додаткова:
5.І.І. Бобрик, В.Г.Черкасов. Особливості функціональної анатомії дитячого віку. Навчально-методичний посібник, Київ, 2002.