Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичка МЕВ!.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
754.69 Кб
Скачать

Тема 11. Міжнародна валютно-фінансова система

  1. Ключові слова теми:

Міжнародні валютно-фінансова система, валюта, іноземна валюта, резервна валюта, валюта вільного використання, тверда валюта, нестійка валюта, валютна девізна політика, валютна дисконтна політика, валютна інтервенція, валютний курс, валютні обмеження, Європейська валютна система (ЄВС), конвертованість національної валюти, котирування, крос-курс, курс покупця, курс продажу, курс спот, Лондонський клуб, маржа, міжнародний кредит, операція своп, Паризький клуб, платіжний баланс, фіксинг, хеджування фіксовані валютні курси.

  1. Тести:

  1. Сукупність способів, інструментів та органів (інститутів), за допомогою яких здійснюються грошові розрахунки в рамках світового господарства – це:

  1. платіжний баланс;

  2. міжнародні валютні відносини;

  3. світова валютна система;

  4. світова платіжна система.

  1. Валюта країн, які повністю зберігають валютні обмеження по всіх операціях як для нерезидентів, так і резидентів – це:

  1. частково конвертована валюта;

  2. неконвертована валюта;

  3. конвертована валюта;

  4. зовнішня конвертованість.

  1. Валюта, у якій виражена ціна товару або сума наданого кредиту – це:

  1. валюта платежу;

  2. вільно конвертована валюта;

  3. валюта угоди;

  4. зовнішньо конвертована валюта.

  1. Система, за якої курси обміну національних валют визначаються безперешкодною грою попиту і пропозиції – це:

  1. фіксовані валютні курси;

  2. гнучкі валютні курси;

  3. валютний курс;

  4. плаваючі валютні курси.

  1. Які Ви знаєте види некомерційних платежів?:

  1. грошові вимоги, що виникають між підприємствами, банками, установами;

  2. грошові розрахунки, пов’язані зі світовою торгівлею, міжнародними кредитами і прямими зарубіжними інвестиціями;

  3. міжнародні розрахунки;

  4. платежі, пов’язані з перевезенням пасажирів, страхуванням, туризмом, переказом грошей за кордон.

  1. Яка частина платіжного балансу служить для регулювання “незбалансованості” платіжного балансу по поточних операціях і руху капіталу, а також для підтримки необхідного курсу іноземної валюти?

  1. рахунки руху капіталу;

  2. рахунки поточних операцій;

  3. рахунки офіційних резервів;

  4. рахунки експорту товарів та послуг.

  1. Можливість для учасників зовнішньоекономічних операцій легально обмінювати національну валюту на іноземні валюти і навпаки без прямого втручання держави в процес обміну – це:

  1. оборотність національної валюти;

  2. конвертованість національної валюти;

  3. ступінь конвертованості;

  4. повна конвертованість.

  1. Форма організації грошових відносин, розрахунків, згідно з якою роль світових грошей, поряд із золотом, виконує долар США – це:

  1. Ямайська валютна система;

  2. Європейська валютна система;

  3. Паризька валютна система;

  4. Бреттон-Вудська валютна система.

  1. Курс, який спостерігається тоді, коли певна країна відмовляється від кількох валютних курсів і запроваджує єдиний обмінний курс щодо всіх операцій називається:

  1. плаваючий валютний курс;

  2. фіксований валютний курс;

  3. уніфікований валютний курс;

  4. крос-курс.

  1. Інвестування в компанії зарубіжних країн з метою одержання в них управлінського контролю – це:

  1. пряме іноземне інвестування;

  2. портфельне інвестування;

  3. транснаціональне інвестування;

  4. вертикальне іноземне інвестування.

  1. Форма організації валютних відносин і валютного обміну країн, що була спрямована на створення зони стабільних валютних курсів – це:

  1. Ямайська валютна система;

  2. Європейська валютна система;

  3. Паризька валютна система;

  4. Бреттон-Вудська валютна система.

  1. Поточний курс, що не враховує інфляції називається:

  1. номінальний валютний курс;

  2. фіксований валютний курс;

  3. уніфікований валютний курс;

  4. крос-курс.

  1. Яку назву має іноземна валюта, яка використовується компетентними властями певної країни, щоб за допомогою офіційного обмінного механізму забезпечити коливання валютного курсу в допустимих межах?

  1. частково конвертована валюта;

  2. неконвертована валюта;

  3. конвертована валюта;

  4. інтервенційна валюта.

  1. Валюти, які широко використовуються як резервні, зокрема під час обмінних операцій – це:

  1. ключові валюти;

  2. частково конвертована валюта;

  3. конвертована валюта;

  4. інтервенційна валюта.

  1. Ситуація, коли вартість експорту певної країни перевищує вартість її імпорту носить назву:

  1. активний платіжний баланс;

  2. пасивний платіжний баланс;

  3. позитивний торговельний баланс;

  4. від’ємний платіжний баланс.

  1. Сукупна назва стійких валют, що нагромадилась у банках європейських країн і використовується для розрахунків за межами країн-емітентів цих валют – це:

  1. євровалюта;

  2. частково конвертована валюта;

  3. конвертована валюта;

  4. вільно конвертована валюта.

  1. Зниження курсу національної чи міжнародної (регіональної) валютно-грошової одиниці щодо валют інших країн, міжнародних валютно-грошових одиниць називається:

  1. ревальвація;

  2. девальвація;

  3. валютна інтервенція;

  4. валютні обмеження.

  1. Тверде, офіційно встановлене співвідношення обміну однієї валюти на іншу – це:

  1. валютний курс;

  2. митний тариф;

  3. валютний паритет;

  4. пропозиція валюти.

  1. Офіційно фінансове співвідношення між валютами, навколо якого в узгоджених діапазонах можуть коливатися ринкові валютні курси носить назву:

  1. центральний валютний курс;

  2. номінальний валютний курс;

  3. фіксований валютний курс;

  4. уніфікований валютний курс.

  1. Практичні завдання:

1. Виписати та охарактеризувати діяльність європейських валютно-кредитних організацій.

2. Для кожного наведеного нижче положення знайдіть відповідне йому поняття.

1. Державно-правова форма валютних відносин.

2. Ціна грошової одиниці однієї країни, що виражена в грошових одиницях іншої країни.

3. Здатність валюти даної країни вільно обмінюватися на валюти інших країн за діючим курсом.

4. Договірно-правова форма організації валютних відносин між групою країн.

5. Ринок негайної поставки валюти протягом двох робочих днів.

6. Форма безготівкових розрахунків між банками шляхом заліку взаємних зобов'язань та вимог.

7. Розгалужена система механізмів, функціонування якої має забезпечити купівлю та продаж національних грошових одиниць та іноземної валюти з метою їх використання для обслуговування міжнародних платежів.

8. Відображення ціни одиниці іноземної валюти через національну валюту.

9. Відображення цін одиниці національної валюти через іноземну-

10. Контракти агентів валютного ринку по купівлі, продажу, розрахунках та надаванню позики валюти на конкретних умовах (розмір, обмінний курс, відсоткова ставка, період) з виконанням на визначену дату.

11. Операції між агентами валютного ринку з обміну визначеної кількості валюти однієї країни на валюту іншої країни за узгодженим курсом на визначену дату.

12. Короткострокові (від 1 дня до 1 року) операції щодо розміщення грошових коштів в іноземних валютах під визначений відсоток з метою одержання прибутку.

13. Валютні операції, орієнтовані на отримання прибутку через різницю валютних курсів або відсоткових ставок.

14. Валютні операції щодо обміну валюти за узгодженим курсом, відмінним від спот.

15. Термінові валютні операції, що передбачають торгівлю стандартними контрактами, в яких регламентовані сума, метод розрахунку та термін.