МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ЖИТОМИРСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра менеджменту зовнішньоекономічної діяльності

МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА

Методичні рекомендації

до практичних занять

для студентів

напряму підготовки 6.030504 «Економіка підприємства»

освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр»

Факультет економіки та менеджменту

ЖИТОМИР -2013

Методичні рекомендації містять в собі питання для обговорення і самоконтролю, а також надаються поради при підготовці до цих питань. З метою закріплення теоретичного матеріалу, що вивчається, студентам запропоновані проблемні та практичні завдання, типові задачі, тести, теми рефератів, а також надається список рекомендованої літератури.

Методичні рекомендації розробили та підготували:

І. В. Горбачова, к .е .н., доцент кафедри менеджменту ЗЕД;

В.С. Теленчук, асистент кафедри менеджменту ЗЕД.

Рецензенти:

Є. І. Ходаківський, д.е.н., професор кафедри економічної теорії Житомирського національного агроекологічного університету;

Л. М. Левківська, к.е.н., доцент кафедри менеджменту інвестиційної діяльності Житомирського національного агроекологічного університету.

Методичні рекомендації розглянуто і рекомендовано до видання :

• кафедрою менеджменту ЗЕД,

протокол № 5 від «28» січня 2013 р.;

• методичною комісією факультету економіки та менеджменту,

протокол № 6/3 від «06» лютого 2013 р.;

• вченою радою факультету економіки та менеджменту,

протокол № 7 від «07» лютого 2013 р.

ВСТУП

Методичні рекомендації мають за мету, насамперед, надати всебічну методично-консультативну допомогу студентам у глибокому самостійному вивченні нормативної дисципліни бакалаврського циклу "Міжнародна економіка". Міжнародна економіка є складовою загальної економічної теорії, значення і актуальність якої суттєво зростає в умовах посилення взаємодії і взаємозалежності національних економік як результату прискореної глобалізації світового господарства.

Професійна підготовка сучасних економістів передбачає розуміння ними закономірностей формування та розвитку відтворювальних процесів не лише на національному, але й на інтернаціональному та глобальному рівнях, причому у взаємозв’язку з динамізацією економічних, політичних, науково-технічних та гуманітарних відносин між державами. Розкриттю характеру та особливостей взаємодії національних економік у структурі світового господарства, а також механізмів регулювання міжнародного руху товарів, послуг, капіталу, робочої сили, функціонування світової валютної системи, формування та розвитку інтеграційних угруповань і присвячено курс міжнародної економіки, як важливої компоненти фундаментальної підготовки фахівців економічного профілю.

За умов гармонізації національної моделі освіти з європейською, обумовленої інтеграційними процесами, суттєво зростає роль самостійної роботи студентів у засвоєнні знань, умінь і навичок як необхідної умови формування творчої особистості з інноваційним мисленням.

Хоча в останні роки з’явилося чимало підручників та навчальних посібників як вітчизняних, так і зарубіжних авторів з міжнародної економіки, тим не менше студентам нелегко зорієнтуватися у великому масиві інформації, виокремити найважливіші поняття та категорії світогосподарської тематики, уяснити особливості предмету та механізму функціонування міжнародної економічної системи.

Задовольняючи вищеназвані потреби студентської аудиторії, автори методичних рекомендацій переслідують такі конкретні цілі:

• сформулювати методологічні та методичні підходи до розуміння змісту та логіки курсу "Міжнародна економіка", визначити його фундаментальні принципи та категорії;

• навчити студентів вмінню на основі систематизації та субординації знань з міжнародної економічної проблематики, аналізувати економічні явища та процеси, пізнавати закономірності їх розвитку;

• допомогти студентам розібратися в сутності, а іноді і неоднозначному тлумаченні форм міжнародних економічних відносин, середовища їх розвитку;

• озброїти студентів розумінням тенденцій і перспектив формування глобальної економічної системи, яке відбувається через регіональну та міжнародну інтеграцію, посилення відкритості і взаємодії національних економік;

• розвинути навики адаптації загальнотеоретичних знань до умов міжнародної економічної діяльності України;

• націлити студентів на пошук, відбір та опрацювання статистичних матеріалів за темами курсу;

• сформулювати методичні поради та вказівки студентам при виконанні самостійних завдань (рефератів, ессе, доповідей) та підготовці до поточного (модульного) та підсумкового контролю.

Тема 1. Предмет та структура міжнародної економіки

1. Ключові слова теми:

Неокласична школа, неокейнсіанська школа, школа раціональних очікувань, сукупний попит, сукупна пропозиція, товар, товар торговий, товар неторговий, фактори виробництва, праця, технологія, земля, капітал, фактори виробництва основні, фактори виробництва розвинуті, фактори виробництва загальні, міжнародний поділ праці, ринок внутрішній, ринок міжнародний, ринок національний, ринок світовий, міжнародна торгівля, експорт, імпорт, торгове сальдо, торговий оборот, світове господарство, міжнародна економіка, міжнародна макроекономіка, міжнародна мікроекономіка.

2. Тести:

1. Основною проблемою даної школи вважається загальна рівновага сукупного попиту та сукупної пропозиції:

1. неокласична школа;

2. неокейнсіанська школа;

3. школа раціональних очікувань.

2. Основною проблемою даної школи вважається пояснення макроекономічних коливань навколо точки рівноваги

1. неокласична школа;

2. неокейнсіанська школа;

3. школа раціональних очікувань.

3. неокейнсіанська макроекономічна школа твердить, що:

1. основною турботою уряду має бути підтримання обсягу грошової маси на достатньому рівні, тоді ціни приводитимуть попит і пропозицію до рівноваги;

2. основною проблемою є пояснення макроекономічних коливань навколо точки рівноваги, а головний недолік ринку полягає в нездатності миттєво реагувати на зміни попиту і пропозиції, що викликає необхідність державного регулювання економіки;

3. поведінка суб'єктів господарювання цілком залежить від макроекономічних коливань, які можуть бути знівельовані дія­ми уряду за умови контролю над грошовою масою.

4. Відмова від неокласичних теорій, які пояснювали міжна­родну торгівлю, була викликана:

1. переважним зростанням торгівлі всередині ТНК;

2. більш швидким темпом зростання торгівлі між розвину­тими країнами, ніж між ними і країнами, що розвиваються;

3. інтенсивним зростанням внутрішньогалузевої торгівлі між країнами з однаковим рівнем розвитку;

5. Міжнародна економіка вивчає:

1. закономірності взаємодії господарських суб'єктів різних держав у сфері міжнародного обміну товарами та послугами, руху факторів виробництва та фінансування і формування міжнародної економічної політики;

2. вивчає закономірності міжкраїнного руху конкретних товарів і факторів їх виробництва, а також їхні ринкові характеристики (попит, пропозицію, ціну тощо);

3. вивчає закономірності функціонування відкритих національних економік і світового господарства в цілому в умовах глобалізації фінансових ринків.

6. Обсяг виробництва товарів, які споживачі готові колективно придбати при існуючому рівні цін:

1. сукупна пропозиція;

2. сукупний попит;

3. товар торговий.

7. Збільшення сукупної пропозиції приводить до:

1. зменшення ціни та обсягів продажу;

2. збільшення ціни та обсягів продажу;

3. зменшення ціни та збільшення обсягів продажу.

8. Одночасне зростання сукупного попиту та сукупної пропозиції приводить:

1. до зростання обсягів виробництва за незмінної ціни;

2. зростання обсягів виробництва та зменшення ціни;

3. зростання обсягів виробництва та збільшення ціни.

9. До факторів виробництва належать:

1. праця, технологія, земля, капітал;

2. праця, технологія, земля, капітал, інформація;

3. земля, праця та капітал.

10. Міжнародний поділ праці — це:

1. вищий ступінь розвитку суспільно-територіального поділу праці між країнами, основою якого є економічно вигідна спеціалізація окремих країн і обмін між ними випущеною продукцією визначеної кількості та якості;

2. форма поділу праці між країнами, за якої збільшення концентрації однорідного виробництва відбувається на базі диференціації національних виробництв, виділення в самостійні (відокремлені) технологічні процеси, в окремі галузі виготовлення продукції понад внутрішні потреби;

3. взаємовідносини між державами при обміні продуктами праці різних галузей виробництва;

4. об'єднання зусиль виробників декількох країн у випуску певних видів товарів для світового ринку.

11. Торгове сальдо — це:

1. сума вартісних обсягів експорту та імпорту;

2. різниця вартісних обсягів експорту та імпорту;

3. частка вартісних обсягів експорту та імпорту.

12. Торговий оборот — це:

1. сума вартісних обсягів експорту та імпорту;

2. різниця вартісних обсягів експорту та імпорту;

3. частка вартісних обсягів експорту та імпорту.

13. Міжнародна макроекономіка вивчає:

1. закономірності взаємодії господарських суб'єктів різних держав у сфері міжнародного обміну товарами, руху факторів виробництва та фінансування і формування міжнародної економічної політики;

2. вивчає закономірності міжкраїнного руху конкретних товарів і факторів їх виробництва, а також їхні ринкові характеристики (попит, пропозицію, ціну тощо);

3. вивчає закономірності функціонування відкритих національних економік і світового господарства в цілому в умовах глобалізації фінансових ринків.

14. Міжнародна економіка розглядає такі види ринку:

1. світовий, зовнішній, міжнародний, національний, внутрішній;

2. міжнародний, світовий, національний, внутрішній;

3. внутрішній, національний, міжнародний, конкурентний.

15. Неокласична макроекономічна школа допускає, що:

1. ціни приводять попит і пропозицію до рівноваги, конкуренція і ринок досконалі, державне втручання небажане;

2. ціни приводять попит і пропозицію до рівноваги, конкуренція і ринок досконалі, необхідне державне втручання;

3. основною проблемою є макроекономічні коливання, які впливають на ціни, конкуренція недосконала, державне втручання бажане.