Тема 16: позика та кредит

2 Години

ПЛАН

1. Договір позики: загальна характеристика та сфера застосування. Порядок укладення та форма договору позики.

2. Зміст договору позики. Виконання договору позики.

3. Оформлення договору позики векселями:

   1. основні поняття вексельного права. Види векселів;

   2. визначення строків платежів за векселем;

   3. вексельне поручительство – аваль;

   4. платіж за векселем. Опротестування векселів. Вексельна давність.

4. Кредитний договір: загальна характеристика та сфера застосування.

5. Суб’єкти кредитного договору. Загальні та спеціальні вимоги до кредитодавця.

6. Порядок укладення та форма кредитного договору. Істотні умови договору.

7. Зміст кредитного договору. Виконання кредитного договору та відповідальність за невиконання чи неналежне виконання договору.

Нормативно-правові акти:

1. Цивільний кодекс України від 16.01.2003р. // ВВР. 2003. № 40-44. ст.356.

2. Господарський кодекс України від 16.01.2003р. // ВВР, № 18-22, ст.144.

3. Закон України „Про банки і банківську діяльність” від 07.12.2000р. (з наступними змінами і доповненнями).

4. Закон України “Про Національний банк України” від 20 квітня 1999 року // Офіційний вісник України. 1999, №24.

5. Закон України "Про цінні папери та фондову біржу” від 18.06.1991р. // ВВР. 1991. № 38.ст.508. (з наступними змінами і доповненнями).

6. Закон України "Про обіг векселів в Україні” від 05.04.2001р. // ВВР. 2001. №24.ст.128.

7. Закон України “Про заставу” від 2 жовтня 1992 року // ВВР. 1992. №47. Ст. 642.

8. Закон України "Про іпотеку” від 05.06.2003р. // ВВР. 2003. № 38. ст.313.

9. Закон України " Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати” від 19.06.2003р. // ВВР. 2004. №1.ст.1.

10. Указ Президента України від 18 червня 1998 року “Про впорядкування внутрішніх та зовнішніх запозичень, що проводяться органами місцевого самоврядування” // Урядовий кур’єр. 1998, 20 червня.

11. Указ Президента України від 20 вересня 1993 року “Про тимчасове положення про кредитні спілки України” // Голос України. 1993, 23 вересня.

12. Указ Президента України від 20 травня 1999 року “Про утворення кредитно-гарантійної установи з підтримки малого і середнього підприємництва” // Урядовий кур’єр. 1999, 3 червня.

13. Розпорядження Президента України від 22 червня 1994 року “Про заходи щодо сприяння будівництва житла для молоді шляхом іпотечного кредитування” // Урядовий кур’єр. 1994, 25 червня.

14. Постанова Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 1998 року “Про затвердження Правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі” // Урядовий кур’єр. 1998, 15 жовтня.

15. Постанова Кабінету Міністрів України від 26 січня 1998 року “Про створення мережі пунктів з ломбардного кредитування населення під заставу виробів із дорогоцінних металів та з дорогоцінного каміння”.

16. Постанова Кабінету Міністрів України від 3 грудня 1997 року “Про додаткові заходи щодо реалізації молодіжної житлової політики” // Урядовий кур’єр. 1997, 18 грудня.

17. Постанова Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1995 року “Про надання в кредит орендареві коштів та цінних паперів” // ЗП України. 1995. №12. Ст.276.

18. Лист Міністерства економіки України від 28 березня 1997 року “Щодо надання кредитів комерційними банками фізичним особам”.

19. Наказ Фонду державного майна України від 4 червня 1996 року “Щодо умов погодження передачі майна під заставу”.

20. Указ Президента України від 18 червня 1998 року “Про впорядкування внутрішніх та зовнішніх запозичень, що проводяться органами місцевого самоврядування” // Урядовий кур’єр. 1998, 20 червня.

21. Постанова Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 1998 року “Про затвердження Правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі” // Урядовий кур’єр. 1998, 15 жовтня.

22. Постанова Кабінету Міністрів України від 26 січня 1998 року “Про створення мережі пунктів з ломбардного кредитування населення під заставу виробів із дорогоцінних металів та з дорогоцінного каміння”.

23. Наказ Фонду державного майна України від 4 червня 1996 року “Щодо умов погодження передачі майна під заставу”.

24. Типовий статут ломбарду, затв. постановою Ради Міністрів УРСР від 19.06.1979р.

Судова практика:

Роз’яснення Вищого Арбітражного Суду України від 6 жовтня 1994 року “Про деякі питання вирішення спорів, пов’язаних з укладенням та виконанням кредитних договорів” // Арбітражний процесуальний кодекс України. “ІВА”. Ужгород. 1997.

Література.

1. Цивільне право України: Підручник: У 2 кн./ О.В. Дзера (кер. авт. кол.), Д.В.Боброва, А.С.Довгерт та ін.; За ред. О.В. Дзери, Н.С.Кузнєцової. — К.: Юрінком Інтер, 2005. — Кн. 2. — 640 с.

2. Цивільне право України: Академічний курс: У 2 т. / За ред. Я.М.Шевченко. — К.: Видавничий дім. — 2004.

3. Цивільне право України: Підручник: У 2 томах // За заг. ред. В.І. Борисової, І.В. Спасибо-Фатєєвої, В.Л. Яроцького. – К.: Юрінком Інтер, 2004.– Т. 2.

4. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України. [текст] / За заг. ред. В.В. Богатиря — К.: «центр учбової літератури», 2012. — 1024 с.

5. Харитонов Є. О. Харитонова О. І., Старцев О. В. Цивільне право України : Підручник. – Вид. 2, перероб. і доп. – К. : Істина, 2009. – 816 с.

6. Цивільне право України : посіб. для підготовки до іспитів / О. Г. Братель, С. А. Пилипенко : Київський національний університет внутрішніх справ. - К. : ФОП Ліпкан О. С., 2010. - 256 с.

7. Цивільне право : підручник : у 2 т. / В. І. Борисова (кер. авт. кол.) Л.М. Баранова, Т.І. Бегова та ін..; за ред.. В.І. Борисової, І.В. Спасибо-Фатеєвої, В.Л. Яроцького – Х. : Право. – 2011. – Т.2. – 816.

8. Цивільне право України. Особлива частина : підручник, за ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової, Р. А. Майданника. – 3 – тє вид., перероб. і допов. – К. : Юрінком Інтер, 2010. - 1176 с.

Завдання 1.

Проаналізуйте правову природу розписки і порівняйте її з борговими цінними паперами.

Завдання 2.

Випишіть значення основних понять вексельного права: векселедавець, векселедержатель, тратта, трасант, трасат, доміциляція векселя, авізо, адато, аваль, акцепт, акцептант, презентація, вексельна давність, протест у неплатежі, індосамент, індосант, індосатор.

Завдання 3.

Складіть порівняльну таблицю договору позики та кредитного договору за:

а) сторонами;

б) предметом;

в) порядком укладення, формою;

г) процентами за користування коштами;

д) відповідальністю сторін;

е) способами забезпечення виконання договорів позики та кредитування.

Задача 1.

У зв’язку з необхідністю проведення лікування за кордоном громадянин Н. позичив у громадянина О. 2 тис. доларів США строком на 6 місяців. У розписці було зазначено, що на момент повернення боргу сума може бути повернута у гривнях по курсу Національного банку, за користування грішми Н. зобов’язується сплатити 20% річних від суми позики.

Дайте правовий аналіз ситуації. В якій формі має бути укладений договір позики?

Задача 2.

Між громадянами Л. та М. був укладений договір позики на суму 500 грн. У розписці, виданій М. було зазначено, що він зобов’язується повернути суму боргу через 3 місяці із сплатою за кожен день прострочення 0,5% суми.

Фактично М. повернув позичену суму лише через 4,5 місяці. Л. звернувся до суду з позовною вимогою про сплату процентів за прострочення – 225% від суми. Чи підлягає задоволенню і в якому обсязі вимога Л.?

Мотивуйте рішення з посиланням на чинне законодавство.

Задача 3.

За домовленістю по телефону К. (житель м. Львова) переслав поштовим переказом своєму племіннику Л. у м. Донецьк 2 500 грн., необхідних для оплати навчання. Племінник пообіцяв по телефону повернути позичену суму через 2 місяці. Проте ні через 2 місяці, ні за неодноразових нагадувань К. племінник гроші не повернув і почав ухилятися від зустрічей і контактів з К.

Через 6 місяців К. звернувся до суду з позовом до Л. про повернення суми боргу. Як доказ позики у суд був представлений корінець поштового переказу із зазначенням адресата, суми переказу та його підпису про одержання суми (переказ з повідомленням) .

Вирішіть спір.

Задача 4

У місцевий суд з вимогою звернувся гр.Б. Він оспорював факт позики грошей у гр.Н. Гр.Б. просив суд врахувати ту обставину, що рік тому він допомагав гр.Н. у будівництві гаража. За виконані роботи гр.Н. не розрахувався. Згодом гр.Б. звернувся до гр.Н. з проханням позичити йому 2000 грн. на лікування. Гр.Н. позичив гроші з умовою повернення їх через 6 місяців.

Гр.Б. посилався на скрутне матеріальне становище і просив суд оспорити договір позики і визнати, що 2000 грн. є фактично не боргом, а платою за раніше виконані роботи.

Чи можна оспорити договір позики, враховуючи те, що договір позики є реальним?

Які підстави оспорення договору позики?

Які особливості оспорювання?

Задача 5.

Працівник одного з територіальних підприємств управління залізниці Н-ської області звернувся з проханням до адміністрації управління про надання цільового кредиту на внесок в ЖБК для придбання квартири його сім’ї в сумі 10000 грн. Було укладено кредитний договір за умовами якого:

Погашення кредиту має розпочатися з 1 січня наступного за наданням кредиту року і погашається протягом 3 років рівними щомісячними сумами;

За користування кредитом працівник брав на себе зобов’язання сплачувати 12% річних;

До повного погашення кредиту працівник не має права звільнитися з роботи за власним бажанням, а у випадку звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (ст. 40 КЗпП) розмір проценту збільшується з 12 річних до 20% річних.

Дайте правовий аналіз кожного пункту укладеного кредитного договору. Чи вправі управління залізниці надавати цільові кредити своїм працівникам? Які правові наслідки укладення такого кредитного договору?

Задача 6.

ВАТ “Нафтопереробний завод” за рахунок чистого прибутку за результатами діяльності 2004 року надало кредит в сумі 250000 грн. своєму дочірньому підприємству “Нафтовик –1” строком на 6 місяців з розрахунку 20% річних під заставу товарів в обороті.

За результатами перевірки діяльності ВАТ контрольно-ревізійне управління звернулося до арбітражного суду про визнання кредитного договору недійсним на підставі ст. 207 Господарського кодексу України із стягненням в дохід держави сум, одержаних сторонами за договором.

Дайте правовий аналіз ситуації. Хто може бути сторонами кредитного договору?

Вирішіть спір.

Задача 7.

Між банком “Аваль” і ВАТ “Колос” 21 березня 2002 року укладено кредитний договір на суму 400 000 грн. Із строком повернення 21 березня 2004 року та сплатою 15% річних від суми кредиту.

Майновими поручителями ВАТ “Колос” виступили 5 колективних сільськогосподарських підприємств. Кожне поручилося майном в сумі 125 000 грн. Майнове поручительство було оформлено єдиним договором, скріплено підписами та печаткою всіх сторін кредитної угоди: банком, ВАТ “Колос” та 5 КСП.

21 березня 2004 року кредит не був повернутий і 20 травня 2004 року банк звернувся з претензією до ВАТ та поручителів як солідарних боржників про повернення суми кредиту, процентів за користування та пені за прострочку.

Оскільки відповіді на претензію не надійшло, банк звернувся з позовом до господарського суду. В судовому засіданні представник ВАТ заявив, що господарський суд порушив справу про оголошення його банкрутом за заявою податкової адміністрації і тому ВАТ неспроможне повернути кредит. Лише 2-є з майнових поручителів погодилися виконати свої зобов’язання у сумі, передбаченій договором. Решта три відмовилися від виконання своїх зобов’язань з таких мотивів: майнова порука укладалася виключно в особистих інтересах голів КСП, які на час розгляду справи усунуті з посад загальними зборами. Сама ж угода суперечить цілям діяльності КСП і має бути визнана недійсною згідно із ст. 227 Цивільного кодексу України.

Проаналізуйте ситуацію. Підготуйте проект рішення господарського суду.

Задача 8.

Приватний підприємець Р. взяв кредит у акціонерного банку “Агробуд” на суму 100 000 грн. під 17% річних на строк 6 місяців. Під заставу виконання кредитного зобов’язання за умовами договору передавалася 2-х кімнатна квартира, успадкована Р. після смерті батьків.

Через 2 місяці Р. трагічно загинув у автокатастрофі. Після смерті Р. залишилися його дружина та неповнолітній син, які були прописані та проживали у заставленій квартирі.

Банк звернувся з вимогою до дружини свого боржника про повернення суми кредиту і процентів за час користування ним.

Дружина заявила, що не в змозі повернути таку суму грошей. Справами чоловіка не цікавилася і не знає куди і як він вклав гроші.

Банк звернувся до суду.

Проаналізуйте ситуацію.