Семінарське заняття 14
Тема 17. Споживання, заощадження та інвестиції
Питання для усного опитування та дискусії
Споживання та заощадження:
Теорії споживання.
Інвестиції в макроекономіці:
Мультиплікатор як макроекономічний інструмент:
Мультиплікатор в моделі AD-AS.
Парадокс ощадливості. Похідні інвестиції.
Ефект акселератора. Взаємодія акселератора та мультиплікатора.
Методичні вказівки:
Ключовими термінами, на розумінні яких базується засвоєння навчального матеріалу темі, є: Споживання. Заощадження. Середня схильність до споживання. Середня схильність до заощадження. Функція споживання. Функція заощадження. Точка нульових заощаджень. Від’ємне споживання. Гранична схильність до споживання та до заощадження. Теорія відносного доходу Дьюзенбері. Міжчасове бюджетне обмеження І. Фішера. Теорія життєвого циклу Ф. Модильяні. Теорія перманентного заходу М. Фрідмана. Інвестиції. Функція інвестицій. Процент. Валові, чисті, автономні, індуковані інвестиції. Фактори мінливості інвестицій. Показники ефективності інвестицій у проектному аналізі: чиста поточна вартість, внутрішній рівень віддачі, рентабельність, строк окупності, найменші витрати.
Мультиплікатор. Модель мультиплікатора. Ефект мультиплікатора. Мультиплікатор автономних витрат. Простий мультиплікатор. Мультиплікатор для відкритої економіки. Мультиплікатор видатків для закритої економіки. Використання мультиплікатора. Статична модель мультиплікатора. Динамічна модель мультиплікатора. Мультиплікатор в моделі АD-AS. Рецесійний розрив. Інфляційний розрив. Похідні інвестиції. Парадокс ощадливості. Акселератор. Дія акселератора при різних типах зміни національного доходу. Взаємодія мультиплікатора й акселератора: модель Самуельсона-Хікса.
З метою глибокого засвоєння навчального матеріалу при самостійному вивченні теми студенту варто особливу увагу зосередити на таких аспектах:
Споживання і заощадження. Дохід кінцевого використання і споживання. Функція споживання. Споживання як функція доходу кінцевого використання. Функція заощадження. Середня схильність до споживання й заощадження. Гранична схильність до споживання та заощадження. Автономне споживання і чинники, які на нього впливають. Графік функції споживання (С). Графік функції заощадження (S). Теорії споживання. Кейнсіанська та неокласична концепції споживання. Чинники споживання і заощадження, не пов’язані з поточним доходом. Вибір активу заощадником. Ліквідність активу. Активи вищої та нижчої цінності. Види заощаджень. Національні заощадження. Рівень заощаджень. Динаміка середньої схильності до споживання. Особливості споживання в Україні в умовах ринкової трансформації національної економіки.
Інвестиції як компонент сукупних витрат. Інвестиційна функція та її графік. Роль інвестицій в економіці. Нестабільність інвестицій. Інвестиції в економіку України. Процентна ставка як чинник інвестиційного попиту. Номінальна й реальна процентна ставка. Процентна ставка і чиста прибутковість інвестицій. Автономні інвестиції.
Сутність мультиплікатора. Таблична модель мультиплікативного процесу. Модель простого мультиплікатора. Мультиплікатор Кейнса. Мультиплікативна зміна реального ВВП. Вплив інфляції на мультиплікативний ефект. Парадокс ощадливості. Вплив інвестицій на обсяг національного виробництва. Індуційовані інвестиції. Модель акселератора. Модель взаємодії мультиплікатора-акселератора.
В макроекономічному аналізі особливе місце займає споживання і пов’язана з ним категорія заощадження. Споживання (C) – це частина доходу в розпорядженні (Д1), яка надходить для купівлі товарів та послуг у поточному періоді. Заощадження (S) – частина доходу в розпорядженні, яка залишається після задоволення споживчих потреб і спрямовується на споживання у майбутньому. Розподіл доходу в розпорядженні стосується домашніх господарств:
Для характеристики споживання та заощадження важливо визначити, яка частка із доходу йде на потреби споживання чи заощадження. Для цього розраховують показники:
Фактори споживання та заощадження, не пов’язані з доходом.
Багатство:
Податки:
Рівень цін:
Відрахування на соціальне страхування:
Очікування:
Відсоткова ставка:
Аналіз споживання та заощадження в короткостроковому та довгостроковому періоді.
В макроекономіці важливе значення має період дослідження. Коротким є період, на протязі якого можна змінити один із факторів виробництва, як правило, працю. Фактор капіталу зміні не підлягає. В довгому періоді змінюються всі фактори виробництва, що призводить до нарощування виробництва, зміни асортименту продукції, зміни техніки та технології. Функцію споживання та функцію заощадження в короткостроковому періоді досліджував Кейнс, а в довгостроковому – С. Кузнец.
В
макроекономічних дослідженнях важливе
місце відводиться характеристиці такого
фактору сукупного попиту як інвестиції,
які впливають на величину ВНП. Інвестиційні
витрати виступають як фактор, який
формує сукупний попит
– інвестиційний попит підприємства.
Підприємства можуть інвестувати кошти із двох джерел:
власно зароблені кошти (прибуток),
позичені кошти у банків чи підприємств.
Інвестиції здійснюються підприємствами по напрямках:
Будівництво нових виробничих приміщень,
Закупка обладнання техніки та технології,
Додаткові закупки сировини, матеріалів, та іншого оборотного капіталу,
Будівництво соціально - культурних об’єктів.
На розміри та динаміку інвестицій впливають:
Рівень доходу підприємства,
Витрати на інвестиції, пов’язані із строком служби і окупності, податками, відсотками. Залежно від рівня витрат які супроводжують інвестиції існують більші чи менші стимули до інвестування.
Фактором впливу є розподіл інвестицій на власні та позичені,
Очікувана віддача від інвестицій у вигляді розширення виробництва, зростання прибутків, зниження собівартості, збільшення попиту на продукт.
Інфляційні процеси. Інфляція погіршує інвестиційний клімат знецінюючи інвестиції, тому в умовах інфляції, як правило, не має довгострокових інвестицій.
Відсоток визначає вартість інвестиційного проекту і фактично є платою за користування позиченими коштами. Розрізняють номінальну (і) та реальну ставку відсотка (r).
і – ставка відсотка в поточних цінах за даного рівня інфляції.
r – реальна ставка(r = i – темп інфляції).
При характеристиці інвестиційних процесів має значення чистий очікуваний прибуток, тобто дохід, який планує отримати інвеститор від інвестицій без експлуатаційних витрат на податки, робочу силу, матеріали. Як правило, відсоток сплачується із загальної суми прибутку.
При характеристиці інвестицій визначають інвестиційну функцію, яка виступає як результат взаємодії реальної ставки відсотка та обсягу інвестицій.
На інвестиційну функцію можна поширити дію закону попиту і відповідно крива І виступає як попит на інвестиції. Величина попиту на інвестиції залежить від таких факторів, не пов’язаних з доходом як:
Витрати на придбання, експлуатацію та обслуговування обладнання,
Податки на підприємців,
Наявний основний капітал,
Очікування прибутків та інфляції.
Названі фактори впливають на зміщення кривої інвестиційного попиту.
В макроекономічних дослідженнях розглядають валові, чисті, автономні та індуковані інвестиції.
Валові інвестиції включають чисті інвестиції та амортизацію.
Чисті інвестиції спрямовуються на приріст засобів виробництва і формуються за рахунок фонду нагромадження від прибутку. Автономні інвестиції – це такі, що мають місце при фіксованому доході, тобто заданому попиті на блага.
Акселератор показує зв’язок між змінами інвестицій та змінами доходу.
На Іінд впливає ряд факторів які визначають їх мінливість, зокрема це:
тривалість строку служби інвестиційних товарів
нерегулярність інновацій
мінливість прибутків
мінливість очікувань.
При аналізі інвестицій важливо визначити ефективність інвестиційних витрат для того, щоб знати наскільки доцільним є здійснення інвестиційного проекту. Для цього застосовують величину дисконтної ставки відсотка і отримані прибутки обраховують, виходячи з величини дисконтової вартості за кожен рік досліджуваного періоду.
Аудиторна письмова робота
Виконання студентами тестових завдань з питань теми заняття