- •0306 Менеджмент і адміністрування
- •6.030601 Менеджмент
- •1. Опис навчальної дисципліни
- •4.1. Структура навчальної дисципліни
- •Семінарських занять Змістовий модуль 1 Семінарське заняття 1
- •Тема 1. Предмет і метод економічної теорії
- •Методичні вказівки:
- •Семінарське заняття 2
- •Тема 2. Економічна система суспільства
- •Методичні вказівки:
- •Семінарське заняття 3
- •Тема 3. Виробництво, його сутність та роль у житті суспільства
- •Методичні вказівки:
- •Семінарське заняття 4
- •Тема 4. Теорія товару і грошей
- •Методичні вказівки:
- •Семінарське заняття 5
- •Тема 5. Теоретичні основи ринкової економіки та її основні елементи
- •Методичні вказівки:
- •Семінарське заняття 6
- •Тема 6. Підприємство та підприємництво в ринковій економіці
- •Методичні вказівки:
- •Семінарське заняття 7
- •Тема 7. Капітал підприємства, його кругообіг та обіг
- •Методичні вказівки:
- •Семінарське заняття 8
- •Тема 8. Капітал сфери обігу
- •Методичні вказівки:
- •Тема 9. Ринкові відносини в аграрному секторі
- •Методичні вказівки:
- •Семінарське заняття 9
- •Тема 10. Доходи населення, їх формування та розподіл
- •Методичні вказівки:
- •Змістовий модуль 2 Семінарське заняття 10
- •Тема 11. Держава, та її економічні функції
- •Методичні вказівки:
- •Семінарське заняття 11
- •Тема 12. Світове господарство і міжнародні економічні відносини
- •Методичні вказівки:
- •Тема 13. Економічні аспекти глобальних проблем
- •Методичні вказівки:
- •Семінарське заняття 12
- •Тема 15. Макроекономічні показники в системі національних рахунків
- •Методичні вказівки:
- •Семінарське заняття 13
- •Тема 16. Модель сукупного попиту та сукупної пропозиції
- •Методичні вказівки:
- •Семінарське заняття 14
- •Тема 17. Споживання, заощадження та інвестиції
- •Методичні вказівки:
- •Семінарське заняття 15
- •Тема 18. Класична модель макроекономічної рівноваги
- •Методичні вказівки:
- •Семінарське заняття 16
- •Тема 19. Рівновага національного ринку у моделі is-lm
- •Методичні вказівки:
- •Семінарське заняття 17
- •Тема 20. Фіскальна політика держави
- •Методичні вказівки:
- •Змістовний модуль 3 Семінарське заняття 18
- •Тема 21. Монетарна політика
- •Методичні вказівки:
- •Семінарське заняття 19
- •Тема 22. Циклічні коливання та економічне зростання
- •Методичні вказівки:
- •Семінарське заняття 20
- •Тема 22. Циклічні коливання та економічне зростання
- •Методичні вказівки:
- •Семінарське заняття 21
- •Тема 23. Інфляція та антиінфляційна політика
- •Методичні вказівки:
- •Семінарське заняття 22
- •Тема 24. Безробіття та політика зайнятості
- •Методичні вказівки:
- •Семінарське заняття 23
- •Тема 25. Макроекономічна політика у відкритій економіці
- •Методичні вказівки:
- •Семінарське заняття 24
- •Тема 26. Корисність економічного блага. Економічний вибір
- •Методичні вказівки:
- •Тема 27. Аналіз поведінки споживача
- •Методичні вказівки:
- •Семінарське заняття 25
- •Тема 28. Попит та пропозиція
- •Методичні вказівки:
- •Семінарське заняття 26
- •Тема 29. Теорія еластичності
- •Методичні вказівки:
- •Семінарське заняття 27
- •Тема 30.Теорія граничних продуктів та мікроекономічна модель фірми
- •Методичні вказівки:
- •Змістовий модуль 4 Семінарське заняття 28
- •Тема 31. Витрати виробництва
- •Методичні вказівки:
- •Семінарське заняття 29
- •Тема 32. Ринок досконалої конкуренції
- •Методичні вказівки:
- •Семінарське заняття 30
- •Тема 33. Монопольний ринок
- •Методичні вказівки:
- •Семінарське заняття 31
- •Тема 34. Ринок монополістичної конкуренції
- •Методичні вказівки:
- •Тема 35. Олігополістична структура ринку
- •Методичні вказівки:
- •Семінарське заняття 32
- •Тема 36. Похідний попит
- •Методичні вказівки:
- •Семінарське заняття 33
- •Тема 37. Ринок праці
- •Методичні вказівки
- •Семінарське заняття 34
- •Тема 38. Ринок капіталу
- •Методичні вказівки
- •Семінарське заняття 35
- •Тема 39. Економічна ефективність та добробут
- •Методичні вказівки
- •Тема 40. Держава в мікроекономічній теорії: зовнішні ефекти та суспільні блага
- •Методичні вказівки
- •4. Зміст самостійної роботи студентів
- •Змістовий модуль 1
- •Тема 1: Предмет і метод економічної теорії
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2: Економічна система суспільства
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3: Виробництво, його сутність та роль у житті суспільства
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4: Теорія товару і грошей
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5: Теоретичні основи ринкової економіки та її основні елементи
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6: Підприємство та підприємництво в ринковій економіці
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7: Капітал підприємства, його кругообіг та обіг
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 8: Капітал сфери обігу
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 9: Ринкові відносини в аграрному секторі
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 10: Доходи населення, їх формування та розподіл
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 11: Держава та її економічні функції
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 12: Світове господарство і міжнародні економічні відносини
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 13: Економічні аспекти глобальних проблем
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 14: Предмет, метод та функції макроекономіки
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 15: Макроекономічні показники в системі національних рахунків
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 16: Модель сукупного попиту та сукупної пропозиції
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 17: Споживання, заощадження та інвестиції
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 18: Класична модель макроекономічної рівноваги
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 19: Рівновага національного ринку у моделі is-lm
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 20: Фіскальна політика держави
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 21: Монетарна політика
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 22: Циклічні коливання та економічне зростання
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 23: Інфляція та антиінфляційна політика
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 24: Безробіття та політика зайнятості
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 25: Макроекономічна політика у відкритій економіці
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 26: Корисність економічного блага. Економічний вибір
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 27: Аналіз поведінки споживача
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 28: Попит та пропозиція
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 29: Теорія еластичності
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 30: Теорія граничних продуктів та мікроекономічна модель фірми
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 31: Витрати виробництва
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 32: Ринок досконалої конкуренції
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 33: Монопольний ринок
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 34: Ринок монополістичної конкуренції
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 35: Олігополістична структура ринку
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 36: Похідний попит
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 37: Ринок праці
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 38: Ринок капіталу
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 39: Економічна ефективність та добробут
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 40: Держава в мікроекономічній теорії: зовнішні ефекти та суспільні блага
- •Змістовий модуль 2
- •Змістовий модуль 3
- •Змістовий модуль 4
- •5.2. Приклади тестових завдань Розділ 1. Основи економічної теорії
- •Розділ 2. Макроекономіка
- •Розділ 3. Мікроекономіка
- •6. Індивідуальні завдання
- •6.1. Умови виконання завдань
- •6.2. Теми завдань
- •6.2.1. Теми рефератів Розділ 1. Економічна теорія
- •Розділ 2. Макроекономіка
- •Розділ 3. Мікроекономіка
- •6.2.2. Теми науково-дослідних завдань Розділ 1. Економічна теорія
- •Розділ 2. Макроекономіка
- •Розділ 3. Мікроекономіка
- •6.3. Методичні рекомендації до виконання індивідуальних завдань
- •7. Підсумковий контроль
- •7.1. Питання для підсумкового контролю
- •7.1.1. Питання для заліку
- •7.1.2. Питання для підсумкового контролю
- •7.2. Приклад екзаменаційного білету
- •8. Система оцінювання знань студентів в умовах Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (єктс)
- •8.1. Загальні положення
- •Співвідношення оцінок за національною, 100-бальною та шкалою єктс
- •8.2. Поточний контроль
- •8.3. Модульний контроль
- •8.4. Підсумковий семестровий контроль
- •Шкала обчислення балів, набраних студентом з поточного та модульного контролю в іі семестрі з навчальної дисципліни «Економічна теорія», підсумковий контроль з якої передбачений у формі заліку
- •Приклад обчислення балів, набраних студентом з поточного та модульного контролю з навчальної дисципліни, підсумковий контроль з якої передбачений у формі заліку
- •8.4. Підсумковий семестровий контроль
- •Приклад обчислення балів для допуску до підсумкового семестрового контролю у формі екзамену з навчальної дисципліни «Економічна теорія» за результатами другого та третього семестрів
- •8.5. Критерії оцінювання знань студентів
- •9. Рекомендовані джерела
- •9.1. Нормативно-правові акти
- •9.2. Економічна теорія
- •9.2.1. Базова література
- •9.2.2. Додаткова література
- •9.3. Макроекономіка
- •9.3.1. Базова література
- •9.3.2. Допоміжна література
- •9.4. Мікроекономіка
- •9.4.1. Базова література
- •9.4.2. Допоміжна література
- •10. Інформаційні ресурси
- •Гавриш Віра Павлівна
Тема 13. Економічні аспекти глобальних проблем
Питання для усного опитування та дискусії
Причини виникнення, сутність і класифікація глобальних проблем.
Паливно-енергетична та сировинна проблеми.
Екологічна криза та форми її прояву.
Демографічні проблеми світу та шляхи їх вирішення.
Необхідність і форми міжнародного співробітництва у вирішенні глобальних проблем та розвитку світового господарства.
Методичні вказівки:
Ключовими термінами, на розумінні яких базується засвоєння навчального матеріалу темі, є: глобальні проблеми, екологічна криза, паливно-енергетична криза, демографічні проблеми.
З метою глибокого засвоєння навчального матеріалу при самостійному вивченні теми студенту варто особливу увагу зосередити на таких аспектах:
Причини виникнення, сутність і класифікація глобальних проблем. Глобальні проблемиїі шляхи їх розв’язання людством. Сучасні глобальні проблеми.
Паливно-енергетична та сировинна проблеми. Екологічна криза та форми її прояву. Демографічні проблеми світу та шляхи їх вирішення. Проблема та шляхи скорочення зон зубожіння, голоду і хвороб у світі. Проблеми роззброєння та мирного використання атому. Необхідність і форми міжнародного співробітництва у вирішенні глобальних проблем та розвитку світового господарства.
Глобалізація — категорія, яка відображає процес обміну товарами, послугами, капіталом та робочою силою, що виходить за межі державних кордонів і з 60-х рр. XX ст. набуває форм постійної й неухильно зростаючої міжнародної взаємодії національних економік. Глобалізація на світовому рівні визначається економічним взаємозв'язком між країнами, що посилюється й супроводжується адекватним обміном капіталом, послугами, ноу-хау.
Глобалізація як процес — це результат розвитку продуктивних сил та інтернаціоналізації всіх сфер суспільного життя, встановлення безпосередніх відносно сталих зв'язків між суб'єктами різних країн, внаслідок чого виробничий процес в одній країні стає складовою частиною такого, який відбувається в інтернаціональному або світовому масштабах.
Найбільш істотними факторами, що сприяють глобалізації, є такі:
останні досягнення в галузі техніки й технології, що викликали стале зниження виробничих витрат, витрат на перевезення товарів та людей;
технологічний процес в обробній промисловості, який дозволив розчленувати виробництво і поглибити міжнародний поділ праці.
Дослідження у сфері глобалістики, глобальних змін та глобальної економіки відкрили нові її закономірності. Глобальна трансформація й інтеграція — це об'єктивні процеси.
Характерними ознаками глобалізації є:
зміни у фінансовій сфері, що більше ніж інші форми співробітництва відчуває наслідки електронної революції;
інтернаціоналізація обороту капіталу та усунення перешкод для його руху;
розширення торгівлі і її лібералізація;
розгортання діяльності транснаціональних корпорацій (ТНК) та їх зростаюча експансія;
переважаюча орієнтація попиту на світовий ринок;
утворення міжнародних фінансових інститутів тощо.
Фінансова глобалізація виникла як наслідок і як складова економічної глобалізації, У широкому розумінні перша означає сукупність транснаціональних потоків товарів, послуг, капіталів, технологій, інформації, людей, інвестицій тощо, а також виникнення глобальних проблем, для розв'язання яких потрібне міжнародне співробітництво.
Глобальні проблеми — це всезагальні проблеми, що відзначаються загальнопланетарним за своїми масштабами і значенням характером, пов'язані з життєвими інтересами народів усіх країн, становлять загрозу життю для всього людства і можуть бути вирішенні спільними діями всіх країн світу.
Серед глобальних проблем найчастіше фігурують проблеми миру та роззброєння, екологічна, демографічна, енергетична, сировинна, продовольча, подолання бідності та відсталості. У міру розвитку людської цивілізації можуть виникати і вже виникають нові глобальні проблеми. Так, до групи глобальних стали відносити проблему освоєння та використання ресурсів Світового океану, освоєння та використання космосу.
За походженням, характером і способам вирішення глобальні проблеми класифікуються на такі три групи.
До першої групи належать проблеми, які виникають у сфері взаємодії природи і суспільства (надійне забезпечення людства сировиною, енергією, продовольством тощо, збереження природного навколишнього середовища, освоєння ресурсів Світового океану, оволодіння космічним простором). Друга група — це проблеми соціально-економічних і воєнно-політичних відносин, а саме: відносини між розвинутими країнами і країнами, що розвиваються; відносини між розвинутими країнами і постсоціалістичними країнами та державами різних соціально-економічних устроїв, подолання економічної відсталості багатьох країн, проблеми роззброєння і збереження миру, локальні, регіональні та міжнародні кризи. Третя група охоплює проблеми, пов'язані з розвитком людини, забезпеченням її майбутнього, зростанням народонаселення, боротьбою із зубожінням, голодом, хворобами, наркоманією тощо.
Глобальні проблеми відрізняються загальнопланетарним характером, пов'язані з життєвими інтересами народів усіх, країн незалежно від їх соціального ладу, рівня економічної зрілості, географічного положення і можуть бути вирішені шляхом взаємодії всіх держав їх невирішеність породжує загрозу для майбутнього всіх людей. Наприклад, науково-технічна революція призвела до небаченого розвитку засобів розрухи і військової справи. Людина виявилась здатною знищити все живе на планеті. Накопичених арсеналів, як уважають учені, достатньо для того, щоб знищити 58 млрд осіб, або в 9,7 раза більше ніж живе людей на Землі.
Аудиторна письмова робота
Виконання студентами тестових завдань з питань теми заняття
