Семінарське заняття 8

Тема 8. Капітал сфери обігу

Питання для усного опитування та дискусії

1. Сфера обігу в ринковій економіці. Суть, функції та місце сфери обігу у ринковій економіці

2. Природа і генезис торговельного капіталу. Торговий прибуток. Товарна біржа.

3. Генезис, природа і джерела позичкового капіталу. Норма позичкового проценту.

4. Кредит як форма руху позичкового капіталу. Форми кредиту.

5. Акціонерно-корпоративний капітал. Цінні папери.

6. Банківська система як інфраструктурний елемент сучасної ринкової економіки.

7. Фондова біржа та її функції.

Методичні вказівки:

Ключовими термінами, на розумінні яких базується засвоєння навчального матеріалу темі, є:сфера обігу, торговельний капітал, товарна біржа, позичковий капітал, кредит, процентна ставка, банк, акції, облігації, фондова біржа.

З метою глибокого засвоєння навчального матеріалу при самостійному вивченні теми студенту варто особливу увагу зосередити на таких аспектах:

Сфера обігу в ринковій економіці. Виникнення сфери товарного обігу в процесі еволюції товарно-грошових відносин. Сутність, функції та місце сфери обігу у ринковій економіці. Сфера обігу як сфера функціонування торговельно-мінових та кредитних відносин, торговельного та позичкового капіталу. Торговельний капітал та його еволюція за сучасних умов. Особливості сфери функціонування торговельного капіталу та його функціональна структура. Сучасні форми торговельного підприємництва. Товарна біржа. Торгові доми. Інтернет-торгівля у сфері ринкової інфраструктури. Торговельний прибуток і його норма.

Позичковий капітал як відокремлена частина грошових функціональних форм промислового і торговельного капіталу. Сутність та джерела позичкового капіталу. Позичковий процент і його джерела. Норма позичкового проценту та його динаміка. Роль процентної ставки. Кредит як форма руху позичкового капіталу. Форми кредиту. Роль і функції кредиту в сучасній ринковій економіці.

Банківська система як інфраструктурний елемент сучасної ринкової економіки. Банки, їх види та функції. Позабанківські кредитні заклади. Акціонерно-корпоративний капітал. Цінні папери акціонерних товариств. Акції. Облігації. Казначейські зобов’язання та ощадні сертифікати. Ринок цінних паперів. Фондова біржа та її функції.

Сутність торговельного капіталу полягає в тому, що він виступає як відокремлена частина промислового капіталу і займається перетворенням товарного капіталу в грошовий. Роль його полягає в тому, що він скорочує час обігу і прискорює оборот капіталу. А це, в кінцевому результаті, забезпечує більш високу прибутковість як підприємцям, зайнятим у сфері виробництва, так і підприємцям, зайнятим у сфері обігу (торговцям).

Місцем функціонування торговельного капіталу є сфера обігу, де не створюються ні вартість, ні додаткова вартість. Звідки ж тоді торговельний підприємець отримує свій прибуток? Торговельний капітал за своїм складом неоднорідний і складається з двох частин:

а) капіталу обігу, авансованого на купівлю товару;

б) капіталу, авансованого на обслуговування процесу продажу товару;

в) друга частина – витрати обігу.

Таким чином,

Торговельний капітал = Капітал обігу + Витрати обігу.

Позичковий капітал – це певна сума вільних грошей, які надаються їх власником у тимчасове користування іншій особі з метою отримання процента.

В процесі кругообороту й обороту капіталу утворюються тимчасово вільні грошові кошти, джерелом яких можуть бути:

а) амортизація основного капіталу у вигляді амортизаційного фонду;

б) тимчасово вивільнені грошові кошти в результаті незбігу часу реалізації готової продукції і часу закупівлі сировини для нового виробничого циклу;

в) гроші, призначені для виплати заробітної плати;

г) частина прибутку, призначена для нагромадження;

д) грошові вклади населення.

Об’єктивно утворюється особлива група підприємців, яка концентрує у своїх руках тимчасово вільні гроші і пускає їх в обіг з метою отримання певного прибутку. Саме такі гроші, передані одними підприємцями в тимчасове користування іншим з метою їх самозростання, набувають форми позичкового капіталу.

Позичковий капітал має певні відмінності від промислового та торговельного капіталу:

а) позичковий капітал є капітал-власність;

б) позичковий капітал виступає як капітал-товар;

в) позичковий капітал має своєрідну форму відчуження;

г) позичковий капітал не набуває ні продуктивної, ні товарної форми й функціонує лише в одній формі – грошовій ( Г – Г¹ ).

Позичковий капітал:

- суть: це грошовий капітал, який надається власником у позику з метою отримання прибутку у формі проценту;

- місце функціонування: сфера грошового обігу;

- роль: прискорює кругооборот і оборот промислового капіталу;

- функція: грошове обслуговування промислового капіталу;

- особливість: це капітал-власність на відміну від капіталу-функції.

За умов опосередкування позичковим капіталом процесу виробництва, загальний прибуток розподіляється між підприємцем-функціонером і власником грошового капіталу. Перший отримує частку, яка називається підприємницьким доходом, а частка другого називається процентом.

Розмір збільшення або зменшення позичкового процента вимірюється нормою процента. Норма процента ( ставка ) – це відношення суми річного доходу, який отримує позичковий підприємець, до суми капіталу, що видається в позику. Норма процента розраховується за формулою:

НП = Др. / Кп * 100,

де Нп – норма процента;

Др – сума річного доходу, отриманого на позичковий капітал;

Кп – сума позичкового капіталу.

Конкретною формою руху позичкового капіталу є кредит, сутність якого полягає в мобілізації тимчасових вільних грошових коштів. Кредит базується на таких принципах:

1) повернення ;

2) строковість;

3) платність;

4) матеріальна забезпеченість кредитного проценту;

5) цільова направленість.

Акціонерне товариство – це підприємство, капітал якого утворюється за рахунок внесків його учасників шляхом придбання ними акцій. Капітал, утворений таким чином, називається акціонерним капіталом.

Частка кожного учасника товариства в цьому капіталі визначається кількістю акцій, якими він володіє. Акціонерне товариство відрізняється від одноосібного підприємства такими ознаками:

а) випуском і функціонуванням акцій;

б) демократичною організацією управління;

в) більш ефективним функціонуванням.

Спонукальним матеріальним мотивом купівлі акцій є можливість отримати прибуток на свій капітал у формі дивіденду. Дивіденд – це частина прибутку акціонерного товариства, яка виплачується власникам акцій згідно з розмірами вкладеного капіталу. Дивіденди розраховуються таким чином:

а) із загальної суми прибутку акціонерного товариства вираховуються видатки на розвиток;

б) вираховуються виплати процентів за кредити;

в) вираховуються виплати премій керівникам за успішну діяльність;

г) сума прибутку, яка залишилась, ділиться на кількість акцій.

Дивіденди можуть перевищувати розміри, які були оголошені при випуску акцій, а можуть і зовсім не виплачуватись. Все це залежить від ефективної діяльності акціонерного товариства.

Акція – це цінний папір, який свідчить про внесення певного паю в капітал акціонерного товариства й дає право її власнику на отримання доходу в формі дивіденду. Розмір дивіденду залежить від рівня прибутковості акціонерного товариства.

Акція – це документ, який дає певні права її власнику по відношенню до акціонерного підприємства. Система таких прав формує соціально-економічні функції акцій:

1) акція являється свідоцтвом про внесення паю до капіталу акціонерного товариства;

2) акція являється титулом власності й безпосередньо самою власністю (власник акції може отримувати на неї дивіденди, продати, подарувати, закласти в банківську систему);

3) акція дає право на отримання дивіденду пропорційно вартості акції й величині отриманого акціонерним товариством прибутку;

4) акції виступають як джерело здійснення інвестиційного процесу;

5) власник акції прямо чи безпосередньо має право контролю й участі в справах акціонерного товариства.

Виникнення акціонерних товариств та випуск цінних паперів ведуть до утворення фіктивного капіталу. Фіктивний капітал – це капітал, який існує у вигляді цінних паперів, а реальний капітал – це капітал (грошовий, продуктивний, товарний), який безпосередньо опосередковує процес виробництва.

Цінні папери є лише титулами власності, які дають право на отримання доходу (дивіденду, процента), але самі ж у процесі створення цього доходу участі не беруть. Виникнувши на основі реального капіталу, фіктивний капітал відривається від нього, потрапляє на фондову біржу й стає там об'єктом купівлі-продажу.

Наявність і збільшення фіктивного капіталу створює ілюзію зростання народного добробуту. Складається враження, що все більша маса людей збагачується, бо купуючи цінні папери вони можуть отримати на них доходи. Реальна ж ситуація на сучасному етапі зовсім інша.